21 серпня 2017, понеділок

Економіка недовіри. Чому українці відстають

коментувати
Найсерйозніше цей недолік довіри руйнує українську економіку через банківську систему

Обід в Києві відрізняється від європейського. У бізнес-районах європейських міст величезна кількість маленьких магазинів з сендвічами і салатами, де офісні співробітники можуть швидко перекусити. В українській столиці лише кілька таких місць, тому білим комірцям доводиться брати з собою обіди з дому або замовляти повноцінний бізнес-ланч в ресторані. Ця різниця відмінно показує ключову проблему, з якою стикається українське суспільство і економіка.

Є дві основні причини, чому в Києві мало сендвіч-барів. По-перше, нижчий рівень заробітку, і якщо домашня їжа - більш дешевий варіант, значить, це хороший спосіб заощадити. По-друге, українській економіці мало хто довіряє. Приготовлені заздалегідь сендвічі в українських магазинах рідкість, оскільки звична реакція на них "я не знаю, хто його зробив і з чого".

Якщо ви опиняєтеся в супермаркеті, наприклад, у Великобританії, ви не просто побачите сендвічі, що приготовані заздалегідь, ви побачите і вечерю, яку можна просто розігріти. У більшості, навіть досить багатих українців, немає мікрохвильовки просто тому, що тут немає культури харчуватися тим, що приготували в якійсь компанії.

За цим стоїть реальна ціна. На економічному жаргоні - "неефективність". Якщо ви, як більшість киян, працюєте 10 годин на день, то вільний час - це цінність. Необхідність витратити додаткові 30 хвилин або навіть більше, вдома, готуючи обід на завтра, забирає 20% вашого вільного часу протягом дня. Економіка визначає цінність (технічно кажучи "корисність") для таких речей, як релаксація. Якщо ви можете приблизно оцінити свій час, скажімо в 200 гривень на годину, то з точки зору економіки, виробництво сендвічів повинно бути відмінним бізнесом для власника компанії, яка може отримати прибуток з продажу сендвічів, скажімо, за 60 грн. І це може стати таким же чудовим варіантом для покупця, який отримує 30 хвилин відпочинку ввечері і якісний сендвіч поза офісом. Така недовіра негативно позначається і на економіці, і на здоров'ї.

Довіра - не просто ядро економіки, це ще й основа політики

В українському суспільстві немає розуміння того, що відпочинок і релаксація - це не розкіш, а життєво необхідна річ. Тривалість життя українців низька не тільки через алкоголь, куріння і аварії. Лікарі визнають, що стрес - це фактично вбивця.

Одна з відповідей на стрес - обмін. Якщо ви зайнятий офісний працівник, то обмін часу на сендвіч - безпрограшна ситуація і для вас, і для продуктової компанії. Набагато більш екстремальний приклад стресу і недовіри до української економіки - купівля нової квартири.

В Україні ви просто купуєте простір з бетонними стінами, і власноруч повинні зробити цю квартиру придатною для життя. Я знаю людей, яким знадобилося два роки, щоб підготувати квартиру для життя. В інших європейських містах нову квартиру підготувала б будівельна компанія на такому рівні, щоб ви могли поселитися в ній практично відразу. Чому так? Українці бояться, що забудовник використовує дешеві матеріали в квартирі, так що будь-яку деталь необхідно перевірити. Результат? Стрес і неефективне використання вільного часу протягом довгих місяців для встановлення різних дрібниць в квартирі, в якій ви ще навіть не можете спати.

Найсерйозніше цей недолік довіри руйнує українську економіку через банківську систему. Що таке банк? Це місце, куди люди несуть гроші і за допомогою менеджерів банку позичають їх тим, кому вони потрібні. У функціональній системі, а тільки деякі люди не можуть погасити кредит (в розвинутих країнах цей показник повинен складати не більше 10%), банкіри стають багатими, а національна економіка працює як двигун. Україні до цього далеко. У мене є знайома в Києві, якій мама шле гроші через Приват, і потім дзвонить, щоб уточнити чи зняла та одразу ж гроші в банкоматі. Я, звичайно, розумію, українська банківська система - не краще місце, щоб зберігати мільйон доларів, але така недовіра до банків - занадто. Важливо відзначити, що "довіра" - це щось необхідне для розвитку економіки, щоб відійти від системи, в якій неможливе планування на довгостроковий термін. Банківська справа - бізнес, але крім того ще й технологія, як колесо або мотор, необхідна для того, щоб везти суспільство в сучасність.

Довіра - не просто ядро економіки, це ще й основа політики. Успіхи північних громад пояснюються тим, що люди довіряють владі настільки, що раді віддавати більше половини заробітку податками. Такого рівня довіри немає навіть в Америці і точно немає в Україні. В результаті, влада настільки добре забезпечена ресурсами, що стає дуже ефективною в таких питаннях як освіта та охорона здоров'я. Без довіри податки платяться безповоротно і люди не розраховують, що влада використовує ці гроші як треба.

Альтернатива суспільству, побудованому на загальній довірі - система, заснована на довірі тільки своїй сім'ї і близьким друзям. Більшість європейських країн жили так 100 років тому, але солдати після двох світових воєн відмовилися жити в системі, заснованій на "кум, сват, брат, зять". Зараз Україна проходить саме цей шлях до суспільної довіри і, можливо, до смачних сандвічів.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.