19 листопада 2017, неділя

Економіка недовіри. Чому українці відстають

коментувати
Найсерйозніше цей недолік довіри руйнує українську економіку через банківську систему

Обід в Києві відрізняється від європейського. У бізнес-районах європейських міст величезна кількість маленьких магазинів з сендвічами і салатами, де офісні співробітники можуть швидко перекусити. В українській столиці лише кілька таких місць, тому білим комірцям доводиться брати з собою обіди з дому або замовляти повноцінний бізнес-ланч в ресторані. Ця різниця відмінно показує ключову проблему, з якою стикається українське суспільство і економіка.

Є дві основні причини, чому в Києві мало сендвіч-барів. По-перше, нижчий рівень заробітку, і якщо домашня їжа - більш дешевий варіант, значить, це хороший спосіб заощадити. По-друге, українській економіці мало хто довіряє. Приготовлені заздалегідь сендвічі в українських магазинах рідкість, оскільки звична реакція на них "я не знаю, хто його зробив і з чого".

Якщо ви опиняєтеся в супермаркеті, наприклад, у Великобританії, ви не просто побачите сендвічі, що приготовані заздалегідь, ви побачите і вечерю, яку можна просто розігріти. У більшості, навіть досить багатих українців, немає мікрохвильовки просто тому, що тут немає культури харчуватися тим, що приготували в якійсь компанії.

За цим стоїть реальна ціна. На економічному жаргоні - "неефективність". Якщо ви, як більшість киян, працюєте 10 годин на день, то вільний час - це цінність. Необхідність витратити додаткові 30 хвилин або навіть більше, вдома, готуючи обід на завтра, забирає 20% вашого вільного часу протягом дня. Економіка визначає цінність (технічно кажучи "корисність") для таких речей, як релаксація. Якщо ви можете приблизно оцінити свій час, скажімо в 200 гривень на годину, то з точки зору економіки, виробництво сендвічів повинно бути відмінним бізнесом для власника компанії, яка може отримати прибуток з продажу сендвічів, скажімо, за 60 грн. І це може стати таким же чудовим варіантом для покупця, який отримує 30 хвилин відпочинку ввечері і якісний сендвіч поза офісом. Така недовіра негативно позначається і на економіці, і на здоров'ї.

Довіра - не просто ядро економіки, це ще й основа політики

В українському суспільстві немає розуміння того, що відпочинок і релаксація - це не розкіш, а життєво необхідна річ. Тривалість життя українців низька не тільки через алкоголь, куріння і аварії. Лікарі визнають, що стрес - це фактично вбивця.

Одна з відповідей на стрес - обмін. Якщо ви зайнятий офісний працівник, то обмін часу на сендвіч - безпрограшна ситуація і для вас, і для продуктової компанії. Набагато більш екстремальний приклад стресу і недовіри до української економіки - купівля нової квартири.

В Україні ви просто купуєте простір з бетонними стінами, і власноруч повинні зробити цю квартиру придатною для життя. Я знаю людей, яким знадобилося два роки, щоб підготувати квартиру для життя. В інших європейських містах нову квартиру підготувала б будівельна компанія на такому рівні, щоб ви могли поселитися в ній практично відразу. Чому так? Українці бояться, що забудовник використовує дешеві матеріали в квартирі, так що будь-яку деталь необхідно перевірити. Результат? Стрес і неефективне використання вільного часу протягом довгих місяців для встановлення різних дрібниць в квартирі, в якій ви ще навіть не можете спати.

Найсерйозніше цей недолік довіри руйнує українську економіку через банківську систему. Що таке банк? Це місце, куди люди несуть гроші і за допомогою менеджерів банку позичають їх тим, кому вони потрібні. У функціональній системі, а тільки деякі люди не можуть погасити кредит (в розвинутих країнах цей показник повинен складати не більше 10%), банкіри стають багатими, а національна економіка працює як двигун. Україні до цього далеко. У мене є знайома в Києві, якій мама шле гроші через Приват, і потім дзвонить, щоб уточнити чи зняла та одразу ж гроші в банкоматі. Я, звичайно, розумію, українська банківська система - не краще місце, щоб зберігати мільйон доларів, але така недовіра до банків - занадто. Важливо відзначити, що "довіра" - це щось необхідне для розвитку економіки, щоб відійти від системи, в якій неможливе планування на довгостроковий термін. Банківська справа - бізнес, але крім того ще й технологія, як колесо або мотор, необхідна для того, щоб везти суспільство в сучасність.

Довіра - не просто ядро економіки, це ще й основа політики. Успіхи північних громад пояснюються тим, що люди довіряють владі настільки, що раді віддавати більше половини заробітку податками. Такого рівня довіри немає навіть в Америці і точно немає в Україні. В результаті, влада настільки добре забезпечена ресурсами, що стає дуже ефективною в таких питаннях як освіта та охорона здоров'я. Без довіри податки платяться безповоротно і люди не розраховують, що влада використовує ці гроші як треба.

Альтернатива суспільству, побудованому на загальній довірі - система, заснована на довірі тільки своїй сім'ї і близьким друзям. Більшість європейських країн жили так 100 років тому, але солдати після двох світових воєн відмовилися жити в системі, заснованій на "кум, сват, брат, зять". Зараз Україна проходить саме цей шлях до суспільної довіри і, можливо, до смачних сандвічів.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.