6 грудня 2016, вівторок

Вихід є

коментувати
Багато британців готові раз і назавжди покинути Євросоюз. Але що вони випускають з уваги і чому на це потрібно звернути увагу всій Європі

Чи почне Сполучене Королівство колись знову сприймати себе як частину Європи? Якщо орієнтуватися на останні заголовки місцевих газет про майбутній референдум 23 червня, коли буде вирішуватися питання, чи залишиться Британія в Євросоюзі, відповідь, схоже,— рішуче ні.

Прихильники виходу з ЄС побудували свою кампанію на страхах перед масовою імміграцією та іншими передбачуваними загрозами британському життєвому ладу, лякаючи бомбами і човнами з біженцями. Їхні опоненти, які бажають, щоб Британія залишилася частиною Європи, використовували інший страх — втрати робочих місць, створених завдяки торгівлі з ЄС.

Але ці постійні суперечки оголили ще одну проблему. Глобальнішу. Риторика тих, хто підтримує вихід, нагадує про Дюнкерк 1940‑го: самотня неприступна держава, яка затято відстоює свою незалежність від Європи.

Кампанія за те, щоб залишитися в ЄС, підтримує ідею іншої Британії: налаштованої на відкритість, активно залученої в усі події, із глобальним мисленням. Але Консервативна партія, на жаль, розкололася в цьому питанні, і багато її видатних спікерів знітилися під напором агресивних євроскептичних медіа. В результаті часто створюється враження, що вони виступають за половинчасті відносини з Європою — за Британію, яка умовно приєднана, але активно в житті ЄС не бере участі. Насправді ж потрібна принципова і прогресивна аргументація за британське членство в Євросоюзі.

У ХХІ столітті час звільнитися від минулого і усвідомити, що майбутнє сповнене можливостей

Позитивні аргументи — найгостріші стріли в сагайдаку тих, хто бажає, щоб Велика Британія залишилася в Європі. У ХХІ столітті час звільнитися від минулого, визнати, що теперішнє визначається глобалізацією, і усвідомити, що майбутнє сповнене можливостей. Наша залежність один від одного доводить необхідність великих міжнародних кооперацій, і саме це пропонує ЄС.

Але противники Євросоюзу сприймають глобалізацію як перешкоду, намагаючись знайти захист і втіху в тому, щоб повернути контроль до Лондона. До речі, останнє опитування показало, що 43% британців планують голосувати за вихід з ЄС, навіть якщо це погіршить їх фінансовий стан. Лише 23% — проти.

Для сторонніх спостерігачів спрощу думку: після референдуму країні навряд чи вдасться прийти до єдності щодо європейського майбутнього. Але шлях вперед існує. І почати слід з розуміння: в сучасному світі кожній країні доведеться шукати баланс між автономією і міжнародним співробітництвом.

Тому Британії не варто вибирати з двох крайнощів: повної автономії, за якої неможливе нормальне співробітництво з сусідами, або повної інтеграції, коли не враховується національна ідентичність під час ухвалення рішень.

Існує шлях, який зробить і Британію, і Європу більш конкурентоспроможними, демократичними та відповідальними. Якщо британці готові стати гордими лідерами реформування ЄС, то з'явиться і британський консенсус.

Взяти, наприклад, економіку. Збалансувавши автономію і співробітництво, Велика Британія може створити понад 500 тис. робочих місць протягом наступного десятиліття. Відмовившись від переходу на євро, Великобританія зберегла право самій встановлювати відсоткові ставки; але інтеграція в єдиний європейський ринок дала чіткі вигоди з точки зору зростання і зайнятості. Так само, якщо Британія очолить зусилля зі створення рівних умов для ринків цифрових технологій, енергетики та фінансових послуг — вдасться забезпечити конкурентоспроможність Європи загалом.

І це тільки початок. Британія може і повинна просувати порядок денний з питань енергоефективності, чесного оподаткування (за допомогою плану розв'язання проблеми "податкового раю") і безпеки (через активізацію спільного збору розвідданих, а також роботи з протистояння тероризму та нелегальній імміграції).

План Британії для реформованої Європи має бути чітким і далекоглядним, що визнає соціальний вимір єдиного ринку та поглиблює загальноєвропейське співробітництво в сфері наукових розробок. Визнавши реальність того, що за допомогою кооперації ми досягнемо більшого, ніж за допомогою ізоляції, ми покладемо початок новій ері активного міжнародного співробітництва.

У Великої Британії є можливість очолити формування нової стадії розвитку Європи. Всі останні постімперські 50 років країна намагалася знайти роль, відповідну своєму відчуттю обраності. За допомогою Європи британці зможуть показати, що вони більше, ніж половина особливих відносин із США. Більше, ніж 28% НАТО, і набагато більше, ніж просто ще один член ЄС, який постійно зростає. 23 червня британцям краще дати приклад іншим і самим зрозуміти, що майбутнє країни не в тому, щоб піти з Європи, а в тому, щоб вести Європу.

Copyright: Project Syndicate, 2016

Колонку опубліковано в журналі Новое Время від 17 червня 2016 року. Републікування повної версії тексту заборонено

Більше точок зору тут

ПІДПИШІТЬСЯ НА РОЗСИЛКУ ПОГЛЯДIВ   Гордон Браун   ТА ЧИТАЙТЕ ТЕКСТИ ОБРАНИХ АВТОРІВ КОЖНОГО ВЕЧОРА О 21:00
     
Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її курсором та натисніть Ctrl+Enter

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.