24 липня 2017, понеділок

Гройсман чи Яресько. Кого прийме Захід

коментувати
Призначення будь-кого, хто хоч якось пов'язаний з нинішнім президентом або прем'єром, сприйматиметься як відсутність змін

Призначення нового прем'єра може вплинути на країну і, зокрема, на її економіку, одразу в декількох важливих аспектах.

Перший з них – те, як кандидатура прем'єра сприйматиметься у зовнішньому світі, збоку. Після скандалу з друзями президента і великої кількості статей про них у західній пресі будь-який кандидат з обговорюваних, крім Наталії Яресько, буде сприйматися в тому ж руслі. Особливо це стосується друга президента – Володимира Гройсмана. Призначення людини, хоч якось пов'язаної з нинішнім президентом або прем'єром, сприймається як відсутність змін.

Другий момент – наскільки заміна прем'єра змінить ситуацію за умови, що перевиборів не буде і законодавча влада залишиться колишньою. Кого б не призначили, виникає питання, яким чином проводити реформи, зважаючи, що для них потрібна значна політична підтримка.

І третій момент – дуже важливо, хто увійде до команди прем'єра. Наскільки я розумію, всі кандидати, яких зараз обговорюють, намагаються залучити людей з прореформаторською репутацією. Одні, мабуть, намагаються зробити це, щоб вийшла стандартна формула: кілька людей в уряді проводять реформи, а решта займаються тим же, що і їхні попередники – розподілом коштів, наповненням партійних кас і поліпшенням своїх фінансів.

Ситуація складна; особисто я думаю, що на даний момент Яресько – найкращий варіант. По-перше, у неї є track record: і щодо податкової реформи, і щодо реструктуризації (хоч і був дуже великий скепсис, але вона стала тим драйвером, який дотиснув усе до кінця). Погано це чи добре – як кажуть, спробуйте зробити краще. По-друге, вона позитивно сприймається на Заході. По-третє, у неї є іміджевий та соціальний капітал: люди, налаштовані прореформаторськи, вірять Яресько та готові гарувати, щоб допомогти їй.

На Заході вже не хочуть слухати обіцянки України

З парламентом, звісно, складно, але, думаю, якщо посадити на голодний пайок і відлучити від корупційних схем тих, хто контролює державні підприємства, це вже буде серйозна реформа – причому вона не вимагає участі Верховної Ради. Змінювати закони, звісно, буде складніше.

У нашій ситуації Гройсман – однозначно не варіант. Думаю, навіть якщо його призначать, вже через півроку всі зрозуміють, що немає ні оплесків Заходу, ні позитивного сприйняття, ні кредитів МВФ, і усвідомлять, що зробили помилку.

На Заході вже не хочуть слухати обіцянки України – потрібні дії і реальна боротьба з корупцією. Захід налаштований дуже рішуче. Відразу після революції, коли європейці та американці почали виділяти гроші для України, першим питанням, яке ставилося перед громадянським суспільством, було: «Ми боїмося, що ці гроші розкрадуть. Як гарантувати, що цього не станеться? Дивіться, спостерігайте, сигналізуйте, раптом щось».

Це питання постійно висіло у повітрі, а потім почався скандал з друзями президента, і всі страхи західних партнерів втілилися. Справа не в тому, що до цього все було добре – просто раніше все недобре ховалося; а тепер все вийшло назовні, і тому його не запхнеш назад при всьому бажанні.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.