26 червня 2017, понеділок

Не купуйтеся на обіцянки Кремля

коментувати
Росія вимагає від НАТО повного виконання своїх умов, але сама тримати слово не готова

На момент написання цього тексту "припинення бойових дій в Сирії" майже зазнало краху. Тисячі російських солдатів продовжують допомагати кампанії президента Сирії Башара Асада по захопленню Алеппо. Точно так само з завидною регулярністю порушуються Мінські угоди між Росією та Україною.

В обох випадках зрозуміло: Москва не збиралася виконувати взяті на себе зобов'язання, а припинення бойових дій в Сирії не було цим перемир'ям - війна проти опонентів Асада не припинялася, і, як тепер стало відомо, Путін сказав сирійському диктатору: "Ми не дозволимо, щоб ви програли".

Тим часом все більше представників європейських еліт кажуть, мовляв, потрібно послабити санкції проти Росії, так як, зрештою, Кремль допомагає Заходу боротися з тероризмом в Сирії. Але бажаючі полегшити або зняти санкції у такому разі показати, в чому полягає співпраця Росії проти тероризму і чому ми повинні почати діалог. Путін дав зрозуміти, що Росія не хоче і не може тримати своє слово.

На зустрічі Ради РФ-НАТО російський посол Олександр Грушко виніс НАТО ультиматум, зазначивши, що будь-які заходи з боку Альянсу щодо зміцнення своєї оборони будуть сприйняті Росією в якості загрози і дадуть їй привід для "адекватної відповіді". За версією Грушко, РФ не тільки розглядає НАТО як загрозу, але і не хоче, щоб Альянс захищався, так як вважає це "провокацією". У США ж, цілі Путіна, схоже, знову поставили адміністрацію Обами в глухий кут. Американський посол в НАТО згадав, що подальше розширення альянсу не розглядається, оскільки може спровокувати Москву, а у Вашингтоні цього не хочуть.

Путін у свою чергу, судячи з усього, може провокувати Альянс скільки завгодно; єдина відповідь НАТО - прагнення заздалегідь визнати поразку. Тиск з боку Франції, Німеччини та Італії щодо пом'якшення санкцій посилюється. Хоча краще б європейці так тиснули на Росію, щоб та дотримувалася умов перемир'я в Донбасі, як вони тиснуть на Україну. Мінські угоди ні до чого не зобов'язують Росію і навіть не визнають її втручання в Україну, починаючи з 2014 року. При цьому фактично зрівнюють український уряд і "сепаратистів", які насправді є російськими добровольцями або переодягненими солдатами регулярних військ, вимагаючи від України відмови від суверенітету над Донбасом.

Незважаючи на те, що майже досягнуто консенсусу про постійне розміщення ротаційних сил у східних країнах-членах НАТО, Вашингтон і Берлін зі страху спровокувати Путіна, схоже, ветували постійне розміщення сил НАТО в Польщі та країнах Балтії. До вторгнення в Україну Росія мала явну військову перевагу на Балтійському театрі, і вона постійно покращує свою позицію, створюючи нові дивізії, прискорюючи темпи навчань і закупівлі як ядерної, так і звичайної зброї. Навіть бронетанкова бригада буде марна у разі воєнного протистояння (і це я ще мовчу про переваги РФ у питанні артилерії, електронних озброєнь, а також протиповітряних і протикорабельних потужностях в Балтійському та Чорному морях).

Міністр оборони Польщі Антоні Мацеревич стверджує, що польська армія недостатньо фінансується, а ситуація в інших країнах Європи ще гірше. Німецькі армійські сили останнім часом припинили навчання, оскільки правила не дозволяють їм понаднормові заняття. І це нібито провокує Росію?

Факт в тому, що будь-які дії НАТО, та й саме його існування, є провокацією для Росії, так як Росія, згідно з її офіційними документами, автоматично очікує конфлікту з усіма сусідами незалежно від реальної політики. Більш того, продовжує висувати НАТО ультиматуми, відкрито порушуючи власні обіцянки.

Не менш красномовно те, що росіяни розцінили засідання Ради РФ-НАТО як визнання Альянсу, що йому не впоратися без допомоги РФ. Але для Путіна діалог - лише прелюдія до тиску за зняття санкцій з метою зберегти завоювання РФ в Україні і свободу дій в Сирії.

Зараз навіть не будучи експертом, легко розшифрувати цілі Путіна в Сирії та Україні. Але, мабуть, наші уряди як і раніше перебувають у темряві невідання - і було б наївно розраховувати на те, що вони прозріють до саміту НАТО у Варшаві.

Переклад НВ

Новое Время володіє ексклюзивним правом на переклад і публікацію колонок Стівена Бланка. Републікування повної версії тексту заборонене.

Вперше опубліковано на Atlantic Council

Більше точок зору тут

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.