4 грудня 2016, неділя

Привіт від Тетчер. Чим ризикують британці

коментувати
Світ без сильного та єдиного ЄС стане набагато менш безпечним місцем

У 1963 році французький президент Шарль де Голль кинув Великобританію в шок, відхиливши її заявку на вступ у Європейське економічне співтовариство, яке було попередником нинішнього ЄС. Логіка, яка стояла за знаменитим «ні» де Голля, була проста: Великобританія була недостатньо європейською.

«Англія, по суті, острівна, морська держава, об'єднана торгівлею, ринками, поставками у різноманітні та часто дуже віддалені країни, - пояснив де Голль. – Можливо, одного разу Англія зуміє трансформуватися достатньо, щоб стати частиною європейського співтовариства... в такому разі Франції не матиме заперечень».

Вето де Голля трималося до самої його смерті; Франція зняла свої заперечення щодо членства Британії лише в 1973 році, за часів його наступника Жоржі Помпіду. Більше сорока років з того моменту Великобританія відігравала помітну роль у визначенні курсу європейської інтеграції, перетворившись із «хворої людини Європи» в одну з найбільш конкурентоспроможних економік.

Сьогодні мало хто пам'ятає, що саме британський прем'єр Маргарет Тетчер, попри свій формальний євроскептицизм, перезапустила процес інтеграції Європи після десятиліття стагнації. Союзник Тетчер, Артур Кокфілд, комісіонер у справах внутрішнього ринку, очолив боротьбу за повноцінну інтеграцію ринку товарів, послуг, людей і капіталу, яка згодом привела до створення єдиного ринку ЄС у 1992 році. Тетчер навіть подолала старе голлістське правило про те, що кожен член ЄС повинен мати національне право вето на будь-яке рішення, проклавши шлях до голосування простою більшістю.

До того ж, мало хто з європейських політиків активніше виступав за воістину спільну європейську зовнішню політику і політику безпеки, аніж колишній прем'єр-міністр Великобританії Тоні Блер. Збереження миру було для нього важливим, але пріоритетом було перетворення Європи на глобального гравця.

Brexit відволіче Європу від інших серйозних викликів, як, наприклад, російська агресія

Тому вельми іронічно, що значна частина британських виборців, здається, згодні з вердиктом де Голля щодо своєї країни. 23 червня британці проведуть референдум про те, чи виходити їм зі складу ЄС. Якщо вони вирішать піти, вони ризикують не тільки зашкодити власним економічним успіхам, але і знищити саму основу об'єднаної Європи.

Brexit завдасть серйозної шкоди всьому континенту. У 1970-х і 1980-х магнетична обіцянка інтеграції допомогло стабілізувати демократію в Греції, Іспанії та Португалії. У 1990-х, коли десять країн і 100 млн громадян вийшли з СРСР і приєдналися до Заходу, обіцянка вступу в ЄС полегшила, прискорила і в деякому сенсі направила їхні демократичні перетворення. М'яка сила інтегрованої Європи десятиліттями просувала демократичні реформи в Туреччині; лише два роки тому обіцянка Європи надихнулао на демократичні перетворення Україну. Хоча обидва випадки показують і межі м'якої сили ЄС, вона залишається ключем до подолання наслідків конфліктів на Балканах.

Якщо Великобританія піде, ця сила незабаром вичерпається. Інші, більш похмурі моделі, наберуть чинності. Демонів історії ще тільки належить вигнати з Європи. І Європа, яка почне розколюватися, буде не просто слабкішою; її вразливість щодо дестабілізуючих сил, які вже збираються біля її кордонів, зробить її більш небезпечною.

Тільки діючи разом, європейські країни можуть забезпечити стабільність на континенті і, певною мірою, по сусідству. Без Великобританії як центральної частини структури світу, Європі може просто не вистачити маси – як наслідок вона почне розвалюватися.

Brexit, як мінімум, затягне Європу в період нестабільності. Переговори про непросте розлучення і визначення нових відносин з Великобританією віднімуть в ЄС весь його політичний кисень (особливо, якщо розвалиться і сама Великобританія, а Шотландія приєднається до Європи). Це відволіче Європу від інших серйозних викликів, як, наприклад, російська агресія, нестабільність на Близькому Сході і економічні проблеми в самому ЄС.

Захисники Brexit вперто не бажають озвучувати ніяких планів на майбутнє країни. Схоже, їхнє бачення повністю визначається тим, чому вони протистоять. Ключове питання полягає в тому, чи зможе постєвропейська Великобританія залишитися частиною створеного Тетчер єдиного ринку. Вихід з цього ринку призведе британську економіку, особливо її фінансовий сектор, у стан крайньої нестабільності. Навіть США заявили, що не хочуть укладати окрему угоду про вільну торгівлю з Великобританією.

Але у рішення залишитися на загальному ринку буде своя ціна, з якої можуть не погодитися британські виборці. Великобританії доведеться прийняти статус, аналогічний статусу Норвегії, Ісландії та Ліхтенштейну, і впроваджувати рішення, в прийнятті яких вона не брала участі. В іншому разі Великобританія залишиться на самоті.

Потрібно відзначити, що де Голль точно підмітив відмінність британської політичної культури від французької. Але це ж справедливо і для Швеції, Польщі чи Австрії. Європейський проект побудований не на запереченні різноманітності або спробі сплавлення всіх його членів в один котел. Різноманіття Європи в деякому роді є її головною силою.

Багато залежить від рішення британських виборців у червні. Великобританія, яка вирішила піти, опиниться під загрозою трагедії. Розкол ЄС призведе до небачених ризиків. І світ без сильного та єдиного ЄС стане набагато менш безпечним місцем.

Переклад НВ

Новое Время володіє ексклюзивним правом на переклад і публікацію колонок Project Syndicate Републікування повної версії тексту заборонене.

Copyright: Project Syndicate, 2016.
www.project-syndicate.org

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.