19 серпня 2017, субота

Росія і Саудівська Аравія почали нафтову війну

коментувати
Саудівці націлилися на ринки, що традиційно вважалися сферою російського впливу

Оригінал тексту опубліковано на Bloomberg View. Інші колонки Bloomberg View за посиланням: http://www.bloombergview.com

У той час, коли Володимир Путін намагається повернути Росію в коло ключових гравців на Близькому Сході, Саудівська Аравія спокусилася на традиційну сферу інтересів Росії, почавши постачати Польщі дешеву сиру нафту.

На недавньому інвестиційному форумі Ігор Сєчін, голова найбільшої в РФ нафтової компанії "Роснефть", поскаржився на прихід саудівців на польський ринок. «Вони активно демпінгують», - сказав він. Стурбовані і інші російські нафтовики. «Чи не є цей крок першою ластівкою до переділу ринку західного? – сказав Микола Рубченков з Татнафти на круглому столі в Держдумі. - Якщо це показник до зміни зовнішніх ринків, то чи не потрібно в Енергостратегії відобразити якісь додаткові заходи держави, спрямовані на збереження інтересів Росії на існуючих західних ринках?».

Європейські трейдери підтверджують, що Саудівська Аравія пропонує свою нафту з суттєвими знижками, що робить її привабливішою за російську нафту. Попри залежність більшості нафтопереробних заводів від російської нафти, у російських нафтовиків дійсно з'явився привід для занепокоєння.

У 1970-х Саудівська Аравія продавала половину своєї нафти в Європу, але потім Радянський Союз збудував експортні трубопроводи з багатого нафтою Сибіру, і саудівці переключилися на азійські ринки, де попит зростав, і можна було отримати кращу ціну. Частка саудівців в європейському ринку нафти продовжувала падати; в 2009-му вона дійшла до 5,9%. Російська частка досягла піку в 34,8% у 2011 році. В останні роки Саудівська Аравія потроху підвищувала свою частку на ринку, досягнувши 8,6% в 2013 році, але ще ніколи не пробувала свої сили в Польщі.

Саудівська Аравія почала постачати Польщі дешеву сиру нафту

Польща, як і більша частина Центральної та Східної Європи, протягом тривалого періоду була клієнтом російських нафтових компаній. Минулого року близько трьох чвертей її імпорту палива припадало на Росію, решта – з Казахстану і європейських країн. Тим не менш, Польща докладає максимум зусиль, щоб зменшити залежність ЄС від російських енергоносіїв. З тих пір як у 2014 році Путін анексував Крим, Польща збільшила військові витрати і вживала інших заходів щодо посилення безпеки. Вона також співпрацює зі своїми дрібнішими сусідами. 15 жовтня вона оголосила про домовленість з Литвою, Латвією та Естонією щодо будівництва трубопроводу через країни Балтії, що дозволить гарантувати незалежність від російських поставок.

У такій ситуації новий і надійний постачальник – дар богів. Саудівцям, своєю чергою, потрібно виходити за межі Азії, де спостерігається падіння попиту.

Кремль і російські нафтовики давно відчули прагнення Європи до енергетичної диверсифікації і взялися шукати нові ринки. До початку 2000-х майже весь російський експорт нафти йшов у Європу. Станом на минулий рік ця частка скоротилася майже до двох третин:

На азійських ринках Росія стала серйозним конкурентом для саудівців. У травні поставки російської нафти в Китай навіть ненадовго перевищили поставки з Саудівської Аравії. Тепер, коли саудівці вступили в безжальну війну за частку ринку, не тільки з американськими виробниками сланцевого газу, але і з усіма постачальниками, які не входять до Організації країн-експортерів нафти – вони націлилися на ринки, що традиційно вважалися російськими.

Це може перетворитися в більш активну сутичку двох найбільших у світі експортерів нафти, відносини між якими і так вже є напруженими через конфлікт у Сирії. На даний момент ОПЕК і Міжнародне енергетичне агентство прогнозують незначне розширення в наступному році, але якщо китайська економіка продовжить показувати гірший результат, ніж очікувалося, ринок може виявитися занадто тісним і для росіян, і для саудівців. Економіки обох країн нафтозалежні, тому від збереження частки ринку залежить їхнє виживання.

Нафтова конкуренція – небезпечна прихована тенденція в близькосхідній політиці Путіна. Російський лідер сподівається, що, коли Іран повернеться на глобальний ринок нафти і газу, Росія якимось чином поживиться від його прибутків, можливо, за допомогою будівництва трубопроводів через Сирію. Він також хоче перешкодити саудівцям встановити експортні маршрути в Сирії. Коли на кону стоїть ще й російське енергетичне домінування в Європі, прагнення Путіна залагодити сирійський конфлікт на своїх умовах тільки зросте.

Переклад НВ

НВ володіє ексклюзивним правом на переклад і публікацію колонок Леоніда Бершидського на Bloomberg View. Републікування повної версії тексту заборонено.

Більше думок тут

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.