11 грудня 2016, неділя

Росія і Саудівська Аравія почали нафтову війну

коментувати
Саудівці націлилися на ринки, що традиційно вважалися сферою російського впливу

Оригінал тексту опубліковано на Bloomberg View. Інші колонки Bloomberg View за посиланням: http://www.bloombergview.com

У той час, коли Володимир Путін намагається повернути Росію в коло ключових гравців на Близькому Сході, Саудівська Аравія спокусилася на традиційну сферу інтересів Росії, почавши постачати Польщі дешеву сиру нафту.

На недавньому інвестиційному форумі Ігор Сєчін, голова найбільшої в РФ нафтової компанії "Роснефть", поскаржився на прихід саудівців на польський ринок. «Вони активно демпінгують», - сказав він. Стурбовані і інші російські нафтовики. «Чи не є цей крок першою ластівкою до переділу ринку західного? – сказав Микола Рубченков з Татнафти на круглому столі в Держдумі. - Якщо це показник до зміни зовнішніх ринків, то чи не потрібно в Енергостратегії відобразити якісь додаткові заходи держави, спрямовані на збереження інтересів Росії на існуючих західних ринках?».

Європейські трейдери підтверджують, що Саудівська Аравія пропонує свою нафту з суттєвими знижками, що робить її привабливішою за російську нафту. Попри залежність більшості нафтопереробних заводів від російської нафти, у російських нафтовиків дійсно з'явився привід для занепокоєння.

У 1970-х Саудівська Аравія продавала половину своєї нафти в Європу, але потім Радянський Союз збудував експортні трубопроводи з багатого нафтою Сибіру, і саудівці переключилися на азійські ринки, де попит зростав, і можна було отримати кращу ціну. Частка саудівців в європейському ринку нафти продовжувала падати; в 2009-му вона дійшла до 5,9%. Російська частка досягла піку в 34,8% у 2011 році. В останні роки Саудівська Аравія потроху підвищувала свою частку на ринку, досягнувши 8,6% в 2013 році, але ще ніколи не пробувала свої сили в Польщі.

Саудівська Аравія почала постачати Польщі дешеву сиру нафту

Польща, як і більша частина Центральної та Східної Європи, протягом тривалого періоду була клієнтом російських нафтових компаній. Минулого року близько трьох чвертей її імпорту палива припадало на Росію, решта – з Казахстану і європейських країн. Тим не менш, Польща докладає максимум зусиль, щоб зменшити залежність ЄС від російських енергоносіїв. З тих пір як у 2014 році Путін анексував Крим, Польща збільшила військові витрати і вживала інших заходів щодо посилення безпеки. Вона також співпрацює зі своїми дрібнішими сусідами. 15 жовтня вона оголосила про домовленість з Литвою, Латвією та Естонією щодо будівництва трубопроводу через країни Балтії, що дозволить гарантувати незалежність від російських поставок.

У такій ситуації новий і надійний постачальник – дар богів. Саудівцям, своєю чергою, потрібно виходити за межі Азії, де спостерігається падіння попиту.

Кремль і російські нафтовики давно відчули прагнення Європи до енергетичної диверсифікації і взялися шукати нові ринки. До початку 2000-х майже весь російський експорт нафти йшов у Європу. Станом на минулий рік ця частка скоротилася майже до двох третин:

На азійських ринках Росія стала серйозним конкурентом для саудівців. У травні поставки російської нафти в Китай навіть ненадовго перевищили поставки з Саудівської Аравії. Тепер, коли саудівці вступили в безжальну війну за частку ринку, не тільки з американськими виробниками сланцевого газу, але і з усіма постачальниками, які не входять до Організації країн-експортерів нафти – вони націлилися на ринки, що традиційно вважалися російськими.

Це може перетворитися в більш активну сутичку двох найбільших у світі експортерів нафти, відносини між якими і так вже є напруженими через конфлікт у Сирії. На даний момент ОПЕК і Міжнародне енергетичне агентство прогнозують незначне розширення в наступному році, але якщо китайська економіка продовжить показувати гірший результат, ніж очікувалося, ринок може виявитися занадто тісним і для росіян, і для саудівців. Економіки обох країн нафтозалежні, тому від збереження частки ринку залежить їхнє виживання.

Нафтова конкуренція – небезпечна прихована тенденція в близькосхідній політиці Путіна. Російський лідер сподівається, що, коли Іран повернеться на глобальний ринок нафти і газу, Росія якимось чином поживиться від його прибутків, можливо, за допомогою будівництва трубопроводів через Сирію. Він також хоче перешкодити саудівцям встановити експортні маршрути в Сирії. Коли на кону стоїть ще й російське енергетичне домінування в Європі, прагнення Путіна залагодити сирійський конфлікт на своїх умовах тільки зросте.

Переклад НВ

НВ володіє ексклюзивним правом на переклад і публікацію колонок Леоніда Бершидського на Bloomberg View. Републікування повної версії тексту заборонено.

Більше думок тут

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.