28 липня 2017, п'ятниця

Раніше росіяни любили Путіна. А тепер?

коментувати
Раніше росіяни любили Путіна. А тепер?
Низька явка на виборах в Держдуму – сильний сигнал. Не прийшовши голосувати, більшість росіян показали, що не відчувають ані любові, ані страху перед режимом Путіна

Оригінал тексту опублікований на Bloomberg View. Інші колонки Bloomberg View за посиланням: http://www.bloombergview.com

Лояльна до президента Володимира Путіна партія Єдина Росія отримала рекордну більшість на парламентських виборах минулої неділі − але голосуванням росіяни також показали, що високі рейтинги Єдиної Росії і, відповідно, Путіна та його уряду, по суті, підробка: явка була нижчою, ніж будь-коли раніше в історії російських парламентських виборів.

За попередніми даними, Єдина Росія отримала 344 місця з 450 в Державній Думі, нижній палаті парламенту. Це великий крок вперед порівняно з 238 місцями в 2011 р. Водночас, в абсолютних цифрах партія втратила близько 5 мільйонів голосів. За даними Центральної виборчої комісії, явка досягала 47,8% порівняно з 60,2% на попередніх виборах. У Москві і Санкт-Петербурзі, на які офіційно припадає 11,8% від загальної чисельності населення, явка була ще нижчою − менше 30%.

Це важлива зміна. У 2011 році масштабне вкидання бюлетенів і підробка результатів заочного голосування викликали великі протести в Москві: у середнього класу столиці були свої інтереси в грі, і йому не хотілося, щоб його обманювали. Протести провалилися, оскільки ті ж москвичі виступили проти насильства, що призвело до зміни режиму в Україні в 2014 р. Цього року мітингів і маніфестацій проти фальсифікацій, що явно траплялися на недільних виборах, не буде. Але низька явка сама по собі є сильним сигналом. У диктатурах Центральної Азії люди приходять на «вибори» через страх, що їх визнають нелояльними, як це було в радянські часи. У Туркменістані, наприклад, на парламентських виборах 2013 року була зареєстрована явка 91%. Не прийшовши на вибори, більшість росіян показали, що не відчувають ані любові, ані страху перед режимом Путіна.

Залишаючись осторонь, громадяни показали своє мовчазне небажання бути обдуреними

Навіть у Криму, на півострові, який Росія анексувала в України у 2014 році, на вибори прийшло менше людей, ніж на парламентські вибори в Україні у 2012 році.

«Система хиріє, заляльковується, − написав політолог Олександр Морозов на своїй сторінці в Facebook. − Тепер є хоча б чітке − соціологічно виражене − свідчення цього».

Противники Путіна, які закликали росіян йти і голосувати за опозиційні партії, стривожені: місця отримали ті ж чотири ручні партії − Єдина Росія, оппортуністська Ліберально-демократична партія, комуністи і невизначено лівоцентристська Справедлива Росія. Яблуко, найкраща з антипутінських партій, отримала менше 2% − цього не вистачає навіть для того, щоб продовжувати отримувати державне фінансування, не кажучи вже про те, щоб потрапити в парламент. Сергій Пархоменко, журналіст, видавець і активіст, який закликав опонентів Путіна голосувати і забезпечити хоча б небагато місць для лібералів, шаленів у Facebook: «Ця Дума була обрана за вашої жвавої участі. Вас виявилося більшість. І ви перемогли в цьому голосуванні. Правда, вам здається, що ви голосували ногами. А ви задами своїми товстими голосували: тими, на яких просиділи вчорашній день».

«Це просто емоції», − заперечив Морозов. Дійсно, в антипутінських партій не було шансів з безлічі причин. Вони розробилися і пересварилися, не зумівши домовитися щодо спільної стратегії. Деякі зі своїх кращих кандидатів, такі як антикорупційний активіст Олексій Навальний і колишній підприємець Ілля Пономарьов, не змогли взяти участь у виборах через колишні політично мотивовані справи або сфабриковані звинувачення, висунуті проти них. Потенційних спонсорів залякали. Режим контролює зараз кожен більш-менш значущий засіб масової інформації. Крім того, широко поширене вкидання бюлетенів, часто зняте на відео, і ті ж статистичні «аномалії» на користь Єдиної Росії, помічені на попередніх виборах. Фізик Сергій Шпількін, який аналізував попередні виборчі бюлетені, теж виявив, що результати єдиноросів порівняно з явкою на конкретних виборчих дільницях не відповідають нормальному розподілу, як результати інших партій. За словами Шпількіна, різні махінації додали 14 процентних пунктів до результату єдиноросів.

Словом, вибори не були вільними і справедливими − і більшість росіян, або ті, хто відносно задоволений своїм життям при Путіні, або ті, хто виступає проти нього, знали, що так і буде. Залишаючись осторонь, вони показали своє мовчазне небажання бути обдуреними.

Путін завжди пишався тим, що його підтримує більшість. Його правління − принаймні, в його розумінні − було засноване на любові не менше, ніж на страху. І раніше росіяни в основному приходили на важливі голосування. У 2006 році парламент скасував поріг легітимності для виборів – 20% для Думи, 50% для президентських виборів − на тій підставі, що явка завжди становила понад 50% виборців. Тепер, коли легітимність нового парламенту виглядає сумнівною, Кремль намагається показати ситуацію з позитивного боку. Прес-секретар Путіна Дмитро Пєсков поставив офіційну лінію: «Дійсно, віталася б вища явка, але не треба применшувати значення тих цифр, які ми по явці маємо зараз. Її не можна назвати низькою, ви знаєте, що в переважній більшості європейських країн, власне, явка набагато нижча, і це відображає реальність, ту пропорцію політично активного населення, яка традиційно бере участь у виборчому процесі».

Армія тролів Кремля поширює це порівняння в соціальних мережах, хоча насправді воно є неточним. В будь-якій великій європейській країні явка 48% на національних виборах вважалася б аномально низькою.

Росіяни не бачать сенсу в голосуванні

Режим Путіна, ймовірно, не переживав би через апатію виборців, але є підстави підозрювати, що він має справу з тактикою пасивної агресії. Рецесії в Росії не видно кінця-краю, так само як і хижацтву правоохоронних органів. Близько третини росіян вважають, що країна йде у глухий кут. Конституційна більшість у парламенті дає Путіну більше влади, щоб закрутити гайки і позбавити свобод, що залишилися, і він, імовірно, скористається цією можливістю; але він навряд чи зможе зберегти душевний спокій, коли дедалі більше число людей відмежовується від свого уряду, його цілей і його вдаваної демократії. Вони розраховують тільки на себе, і навряд чи можна очікувати, що вони стануть на захист Путіна, якщо у нього з'явиться сильний суперник або якщо економічна ситуація відчутно погіршиться.

Переклад НВ

Новое Время володіє ексклюзивним правом на переклад і публікацію колонок Леоніда Бершидського на Bloomberg View. Републікування повної версії тексту заборонено.

Більше точок зору тут

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.