26 лютого 2017, неділя

Раніше росіяни любили Путіна. А тепер?

коментувати
Раніше росіяни любили Путіна. А тепер?
Низька явка на виборах в Держдуму – сильний сигнал. Не прийшовши голосувати, більшість росіян показали, що не відчувають ані любові, ані страху перед режимом Путіна

Оригінал тексту опублікований на Bloomberg View. Інші колонки Bloomberg View за посиланням: http://www.bloombergview.com

Лояльна до президента Володимира Путіна партія Єдина Росія отримала рекордну більшість на парламентських виборах минулої неділі − але голосуванням росіяни також показали, що високі рейтинги Єдиної Росії і, відповідно, Путіна та його уряду, по суті, підробка: явка була нижчою, ніж будь-коли раніше в історії російських парламентських виборів.

За попередніми даними, Єдина Росія отримала 344 місця з 450 в Державній Думі, нижній палаті парламенту. Це великий крок вперед порівняно з 238 місцями в 2011 р. Водночас, в абсолютних цифрах партія втратила близько 5 мільйонів голосів. За даними Центральної виборчої комісії, явка досягала 47,8% порівняно з 60,2% на попередніх виборах. У Москві і Санкт-Петербурзі, на які офіційно припадає 11,8% від загальної чисельності населення, явка була ще нижчою − менше 30%.

Це важлива зміна. У 2011 році масштабне вкидання бюлетенів і підробка результатів заочного голосування викликали великі протести в Москві: у середнього класу столиці були свої інтереси в грі, і йому не хотілося, щоб його обманювали. Протести провалилися, оскільки ті ж москвичі виступили проти насильства, що призвело до зміни режиму в Україні в 2014 р. Цього року мітингів і маніфестацій проти фальсифікацій, що явно траплялися на недільних виборах, не буде. Але низька явка сама по собі є сильним сигналом. У диктатурах Центральної Азії люди приходять на «вибори» через страх, що їх визнають нелояльними, як це було в радянські часи. У Туркменістані, наприклад, на парламентських виборах 2013 року була зареєстрована явка 91%. Не прийшовши на вибори, більшість росіян показали, що не відчувають ані любові, ані страху перед режимом Путіна.

Залишаючись осторонь, громадяни показали своє мовчазне небажання бути обдуреними

Навіть у Криму, на півострові, який Росія анексувала в України у 2014 році, на вибори прийшло менше людей, ніж на парламентські вибори в Україні у 2012 році.

«Система хиріє, заляльковується, − написав політолог Олександр Морозов на своїй сторінці в Facebook. − Тепер є хоча б чітке − соціологічно виражене − свідчення цього».

Противники Путіна, які закликали росіян йти і голосувати за опозиційні партії, стривожені: місця отримали ті ж чотири ручні партії − Єдина Росія, оппортуністська Ліберально-демократична партія, комуністи і невизначено лівоцентристська Справедлива Росія. Яблуко, найкраща з антипутінських партій, отримала менше 2% − цього не вистачає навіть для того, щоб продовжувати отримувати державне фінансування, не кажучи вже про те, щоб потрапити в парламент. Сергій Пархоменко, журналіст, видавець і активіст, який закликав опонентів Путіна голосувати і забезпечити хоча б небагато місць для лібералів, шаленів у Facebook: «Ця Дума була обрана за вашої жвавої участі. Вас виявилося більшість. І ви перемогли в цьому голосуванні. Правда, вам здається, що ви голосували ногами. А ви задами своїми товстими голосували: тими, на яких просиділи вчорашній день».

«Це просто емоції», − заперечив Морозов. Дійсно, в антипутінських партій не було шансів з безлічі причин. Вони розробилися і пересварилися, не зумівши домовитися щодо спільної стратегії. Деякі зі своїх кращих кандидатів, такі як антикорупційний активіст Олексій Навальний і колишній підприємець Ілля Пономарьов, не змогли взяти участь у виборах через колишні політично мотивовані справи або сфабриковані звинувачення, висунуті проти них. Потенційних спонсорів залякали. Режим контролює зараз кожен більш-менш значущий засіб масової інформації. Крім того, широко поширене вкидання бюлетенів, часто зняте на відео, і ті ж статистичні «аномалії» на користь Єдиної Росії, помічені на попередніх виборах. Фізик Сергій Шпількін, який аналізував попередні виборчі бюлетені, теж виявив, що результати єдиноросів порівняно з явкою на конкретних виборчих дільницях не відповідають нормальному розподілу, як результати інших партій. За словами Шпількіна, різні махінації додали 14 процентних пунктів до результату єдиноросів.

Словом, вибори не були вільними і справедливими − і більшість росіян, або ті, хто відносно задоволений своїм життям при Путіні, або ті, хто виступає проти нього, знали, що так і буде. Залишаючись осторонь, вони показали своє мовчазне небажання бути обдуреними.

Путін завжди пишався тим, що його підтримує більшість. Його правління − принаймні, в його розумінні − було засноване на любові не менше, ніж на страху. І раніше росіяни в основному приходили на важливі голосування. У 2006 році парламент скасував поріг легітимності для виборів – 20% для Думи, 50% для президентських виборів − на тій підставі, що явка завжди становила понад 50% виборців. Тепер, коли легітимність нового парламенту виглядає сумнівною, Кремль намагається показати ситуацію з позитивного боку. Прес-секретар Путіна Дмитро Пєсков поставив офіційну лінію: «Дійсно, віталася б вища явка, але не треба применшувати значення тих цифр, які ми по явці маємо зараз. Її не можна назвати низькою, ви знаєте, що в переважній більшості європейських країн, власне, явка набагато нижча, і це відображає реальність, ту пропорцію політично активного населення, яка традиційно бере участь у виборчому процесі».

Армія тролів Кремля поширює це порівняння в соціальних мережах, хоча насправді воно є неточним. В будь-якій великій європейській країні явка 48% на національних виборах вважалася б аномально низькою.

Росіяни не бачать сенсу в голосуванні

Режим Путіна, ймовірно, не переживав би через апатію виборців, але є підстави підозрювати, що він має справу з тактикою пасивної агресії. Рецесії в Росії не видно кінця-краю, так само як і хижацтву правоохоронних органів. Близько третини росіян вважають, що країна йде у глухий кут. Конституційна більшість у парламенті дає Путіну більше влади, щоб закрутити гайки і позбавити свобод, що залишилися, і він, імовірно, скористається цією можливістю; але він навряд чи зможе зберегти душевний спокій, коли дедалі більше число людей відмежовується від свого уряду, його цілей і його вдаваної демократії. Вони розраховують тільки на себе, і навряд чи можна очікувати, що вони стануть на захист Путіна, якщо у нього з'явиться сильний суперник або якщо економічна ситуація відчутно погіршиться.

Переклад НВ

Новое Время володіє ексклюзивним правом на переклад і публікацію колонок Леоніда Бершидського на Bloomberg View. Републікування повної версії тексту заборонено.

Більше точок зору тут

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.