9 грудня 2016, п'ятниця

Перша смерть солдата РФ в Сирії. Що далі

коментувати
Путін – авторитарний лідер, але він прислухається до громадської думки. А росіяни бояться другого Афганістану

Оригінал тексту опублікований на Bloomberg View. Інші колонки Bloomberg View за посиланням: http://www.bloombergview.com

Є дуже серйозна причина, яка пояснює, чому Путіну не вдасться виграти війну Асада. Як і в ситуації з обмеженою участю російських військ у конфлікті на сході України, Путін не хоче втрат, оскільки навіть його потужна пропагандистська машина не зможе їх приховати.

У четвер Росія визнала першу загибель свого військовослужбовця в Сирії: загинув Вадим Костенко, 19-річний технік ВВС. Інформацію оприлюднило не міністерство оборони, яке до цього спростовувало всі заяви про втрату. Команда мережевих розслідувачів Conflict Intelligence Team, очолювана блогером Русланом Левієвим, який прочісує соцмережі, відстежуючи дії російських військ, виявила, що Костенко загинув 24 жовтня.

Команда Левієва скористалася тим же підходом, що і для відстеження присутності російських військ і смертей в Донбасі: вони переглядали соцмережі на предмет акаунтів солдатів, які за чутками або наявними даними брали участь у бойових діях, а також стежили за сторінками їх друзів. Наткнувшись на епітафію Костенко, команда зв'язалася з його родичами і друзями, щоб підтвердити інформацію про смерть солдата, і виявилося, що представник частини, в якій служив Костенко, повідомив його сім'ї, що той вчинив самогубство.

У вівторок у Міністерстві оборони заявили, що дані, отримані з мобільного телефону Костенко, дозволяють припустити, що він посварився зі своєю дівчиною. Але батьки і сестра солдата в це не повірили. За їх словами, він був у доброму гуморі, коли розмовляв з ними в день смерті, а що стосується відносин з дівчиною, то пара планувала одружитися.

Первісне мовчання Міноборони і сумнівна версія про самогубство вказують на те, що російські вищі чини не хочуть визнавати факт смертей.

Сім'ї загиблих в Україні можна було змусити замовчати, але втрати в Сирії приховати не вдасться

Передбачалося, що сирійська операція дозволить обійтися «малою кров'ю». У деякому роді, так і вийшло. Минулого тижня Moscow Times у співпраці з дослідницькою групою IHS jane's підрахували, у скільки обійшлося вторгнення. Так, Росія витрачає близько $710 000 в день на вильоти, $750 000 на амуніцію, $440 000 на забезпечення свого контингенту в Сирії, $200 000 на присутність в морі і $250 000 на розвідку, логістику та комунікації. В цілому виходить близько $4 млн на день. Це незначна сума в порівнянні з $50-мільярдним військовим бюджетом РФ. Якщо витрати збережуться на тому ж рівні, то рік війни обійдеться Росії в $1,25 млрд – стільки ж, скільки Кремль витратив у цьому році на державні медіа, а пропагандистський ефект буде набагато відчутнішим.

Але вартість людського життя – інша справа. За даними Левада-центру, на початку жовтня, одразу після старту сирійської операції 72% росіян підтримували бомбардування ІДІЛ. Але 46% побоювалися, що Росія зав'язне в Сирії, як в 1980-х в Афганістані.

Путін – авторитарний лідер, але він прислухається до громадської думки. Він виправдовує свій режим тим, що, згідно з опитуваннями, його підтримує більше 80% населення. З урахуванням небезпечного економічного становища Росії – ціни на нафту опустилися нижче комфортного рівня – ознаки наближення катастрофи, подібної до афганської, можуть призвести до випаровування цієї підтримки.

Під час української кампанії стратегія Кремля полягала в тому, щоб заперечувати будь-які втрати: Росія так і не визнала, що її регулярні війська перебували на сході України, так що нікого нібито і не вбили. Ця стратегія працювала, так як втрати обчислювалися десятками, в гіршому випадку – сотнями. Сім'ї можна було змусити замовчати погрозами або обіцянками, сторінки у соцмережах видалялися, свіжим могилам находилися зручні пояснення.

Але у випадку Сирії навіть незначні втрати приховати не вдасться. Росія офіційно бере участь у конфлікті, та позбавити загиблих в бою належних їм почестей буде неприпустимо.

І історії про самогубства не допоможуть.

Солдати, які воювали в Афганістані, були призовниками. У Сирії воюють контрактники, але це не означає, що їх сім'ї будуть сумувати менше, або що суспільство буде краще ставитися до близькосхідної авантюри.

Путін спростовував можливість відправки солдатів для наземної операції в Сирії. Хоча його дії в Україні знецінили його слова, можливо, цього разу російський президент говорить правду.

Для Асада це погана новина. Його наземний наступ за підтримки російської авіації був повільним і не особливо успішним. Бійці ІДІЛ, схоже, почали контратаку близько Алеппо. Якщо сирійську армію зупинять, шанс на те, що російська прийде їй на допомогу, як вона це робила у вирішальні моменти в Східній Україні, зникаюче малий. Росія може почати операцію, проведення якої буде заперечувати, як і в Україні, але Асад не може на це розраховувати. Йому потрібна перемога на землі, щоб гарантувати продовження російської підтримки.

Кремль дав це зрозуміти, запропонувавши допомогу деяким з опонентів Асада в боротьбі з ІДІЛ. Якщо Асад зазнає поразки, Путін може його кинути і почати домовлятися про усунення сирійського президента із західною коаліцією. За даними Левада-Центру, 49% росіян вірять, що Москва домовиться з Заходом. Цей варіант може виявитися більш вигідним для Путіна, ніж загрузання в болоті, яке з легкістю може перетворитися на другий Афганістан.

Переклад НВ

"Новое Время" володіє ексклюзивним правом на переклад та публікацію колонок Леоніда Бершидського на Bloomberg View. Републікування повної версії тексту заборонено.

Більше точок зору тут

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.