23 жовтня 2017, понеділок

Чому Путін не хизується своїми успіхами

коментувати
Господар Кремля намагається довести росіянам, що думає про них, а не про світове панування

Оригінал тексту опублікований на Bloomberg View. Інші колонки Bloomberg View за посиланням: http://www.bloombergview.com

Можна було б очікувати, що президент Росії Володимир Путін буде хизуватися своїми досягненнями після вдалого 2016 року. Але під час своєї традиційної прес-конференції наприкінці року Путін виглядав скоріше втомленим, ніж задоволеним своїм тріумфом. Він також перемкнув свою увагу з геополітики - сфери, в якій він, здавалося б, зростав цього року - на дрібні внутрішньоросійські питання. Це було мудро: Путін розуміє, що його успіхи не є остаточними.

Може, людиною року Путіна і не назвеш, але він точно був тролем року. Якщо історії про російське втручання у виборчу кампанію в США правдиві, він успішно посміявся над американською демократією, тицьнувши її носом в її недоліки. Якщо ж вони не правдиві, то тим краще для Путіна. В такому випадку, йому вдалося показати себе як серйозну загрозу, не поворухнувши й пальцем. Коли під час конференції його запитали про вибори, він посміявся над демократами, як над жалюгідними невдахами, які звинувачують "зовнішні фактори" у своїх провалах, повернувши обвинувачення, яке не раз кидали йому самому американські експерти з Росії.

Передбачувана участь Путіна в обранні Дональда Трампа також допомогла йому набути страхітливого вигляду в очах Європи. Німецький уряд вважає, що він може спробувати перешкодити виборам, запланованим на 2017 рік. Австрійські націоналісти вирушили у паломництво до Москви, щоб підписати "договір про співпрацю" з путінською партією Єдина Росія. Обидва фаворити французької президентської гонки - фанати Путіна.

Путін, на відміну від багатьох його прихильників, не проявив особливої радості щодо перемоги Трампа

Україна надійно застрягла в замороженому конфлікті, а її політична система, схоже, хитається, так як президент Петро Порошенко і його команда виявилися такими ж пострадянськими правителями, як і їх попередники. Під час прес-конференції Путін заявив, що міст, який будується в окупований Крим, буде корисний для України після нормалізації відносин з РФ. Він також потролив безвізовий режим, введення якого заплановано на наступний рік, сказавши, що європейцям потрібно дати українцям дозвіл на роботу, так як саме за цим українці поїдуть в ЄС.

У Сирії Путін допоміг президенту Башару Асаду здобути перемогу в Алеппо, змінивши баланс сил і мінімізувавши вплив США. Як результат, близькосхідні сили, включаючи союзників США, стали вперше після розпаду СРСР сприймати його як серйозного гравця в регіоні. Саудівська Аравія пішла на угоду з Росією щодо скорочення виробництва нафти - ще три роки тому подібне здавалося неможливим.

І Путіну не довелося платити за це високу ціну. Росія втратила в Сирії всього 25 людей і витрачала від $2.5 до $4 млн в день - скромні суми, враховуючи, що оборонний бюджет РФ на цей рік склав $51 млрд.

Так чому ж Путін, здавалося, був не налаштований святкувати в кінці року? Однією з причин може бути те, що російський президент поки не отримав реальних плодів своїх нібито успіхів.

Путін, на відміну від багатьох його прихильників, не проявив особливої радості щодо перемоги Трампа. Невідомо, як непостійний мільярдер буде будувати свою політику щодо Росії і наскільки його будуть стримувати ворожі представники демократичного республіканського істеблішменту. Те, що Трамп вибрав дружнього по відношенню до Росії кандидата на пост держсекретаря, викликало скептичне ставлення з боку Сенату. Плани Путіна щодо санкцій за дії в Україні невідомі - він не говорив про них з моменту розмитої відповіді на питання репортера в липні. У 2017 Путін може побудувати дружні стосунки з Трампом, але може і різко посваритися з ним.

ЄС тільки що продовжив санкції проти Росії до липня. Путін намагався довести неефективність санкцій шляхом продажу акцій компанії консорціуму американського союзника Катару і компанії Glencore, яку фінансує італійський банк Intesa. Але в останній момент у банку, схоже, з'явилися сумніви щодо політично ризикованої угоди. Вона здавалася успіхом Путіна, але в 2017 може провалитися.

Бажання України вирватися з орбіти Росії так само сильне, як і під час революції 2014 року. Незважаючи на непопулярність уряду, малоймовірно, що наступний буде проросійським. Він може бути навіть більш радикально націоналістичним, ніж влада Порошенка. Поки Путіну вдалося дестабілізувати сусіда, але не взяти його під контроль.

Сирійський успіх також сумнівний. Путін сподівається встановити перемир'я, щоб Росія, Туреччина та Іран допомогли ворогуючим сторонам укласти угоду. Але для цього необхідно буде перемогти Ісламську державу - непросте завдання - і посадити сторони за стіл переговорів. Це досягнення закріпило б репутацію Путіна як чарівника зовнішньої політики, але поки воно здається настільки ж далеким, як міжгалактичні подорожі. Путін посилив позицію свого союзника Асада в переговорах, які можуть не відбутися - або виявитися настільки ж неефективними, як і попередні спроби принести мир у Сирію.

Крім того, економічна ситуація в Росії залишається вкрай нестійкою. Бюджет 2017 заснований на $40 за барель російської нафти, і якщо ОПЕК не зможе забезпечити обіцяне скорочення виробництва або якщо США збільшать видобуток нафти зі сланців, Росію може чекати ще один рік економічного спаду і скорочення витрат. Росіяни терпіли економічні труднощі останні два роки, але ще один рік без особливих хороших новин може підірвати навіть, здавалося б, незаперечну перевагу Путіна на президентських виборах 2018 року. Путін зробив все можливе, щоб управляти фінансами Росії ощадливо, і 2016 не був плачевний для валютних резервів країни, але це не була блискуча антикризова стратегія.

Можливо, саме тому Путін говорить про дрібні російські проблеми - дороги, навколишнє середовище, зростання споживання дешевого алкоголю, небезпечного для життя, а не про геополітичні здобутки. Він намагається сказати росіянам, що думає про них, а не про світове панування. Геополітика допомогла Путіну зміцнити свою популярність всередині країни, і якщо наступного року удача від нього відвернеться, йому потрібно мати можливість продемонструвати хоча б відносне поліпшення життя населення.

Переклад НВ

Новое Время володіє ексклюзивним правом на переклад і публікацію колонок Леоніда Бершидського на Bloomberg View. Републікування повної версії тексту заборонено.

Більше поглядів тут

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.