30 березня 2017, четвер

Як позбутися популістів у владі

коментувати
Ми повинні слідкувати за подіями у розвинених країнах і ставити реалістичні вимоги до політиків

Українське суспільство поставило собі ціль, безпрецедентну в історії людства - виховати політиків, кращих за середньостатистичних громадян. Такого не вдавалося навіть тим країнам, які нині у переліку найбільш розвинутих та, як наслідок, найменш корумпованих. Адже всі вони - заможні держави із відповідальним суспільством, що мають прозору та ефективну владу. Не як причину, а як результат.

Це як робити вдома ремонт. Коли є досвід та гроші, можна найняти досвідчених майстрів, пожити деякий час у безладі і, в результаті, на десятиліття отримати прекрасний інтер’єр оселі. А можна робити все на основі власних припущень, маючи загальне уявлення про результат і будучи переконаним, що для нього потрібно просто добре попрацювати. Такий ремонт буде проводитися вічно: здиратимуться шпалери, соватимуться меблі, адже завжди щось буде не так. Роздратованість стане нормою, а гроші йтимуть невідомо куди.

Хибно постійно шукати злий умисел у проявах людської недалекоглядності та примітивності. Будучи переконаними, що #більшість із нас дивиться примітивні телешоу та слухає низькопробну музику, ми чомусь віримо, що та ж сама #більшість обере чудову владу, сформовану із неї.

Критичне мислення - важливий складник розвинутого суспільства - чогось ніколи не застосовуємо до наших мотивів і форм критики. Обурення політиками щораз ілюстративніше звужується до прагнення чи ба не “другого Ісуса”,  який нам вчинить добро, а ми його за це засудимо, розіпнемо та підемо далі сваритися поміж собою, століттями згадуючи змарнований шанс.

Розмірковуючи про земних Ісусів, як надлюдей, і громадян, як їх вірних прихильників, ми оминаємо більш приземлену концепцію божества, напрацьовану Ніцше, в якій він запропонував просту річ - надлюдину не шукати, а стати нею.

На мою думку, то єдиний шлях, який задасть нам розвитку. Західний світ розвинув свою демократію не змахом чарівної палички просвітленого лідера під оплески його прибічників. Про це теоретизував Вольтер, але на практиці європейський успіх - це поступова еволюція, а їх революції - це важливий етап довгострокових змін на краще, який у короткостроковій перспективі змінював хіба одні проблеми іншими.

Політики ніколи не підуть проти інтересів більшості. Саме тому вони намагаються ними маніпулювати

Хто вважає українських парламентарів лінюхами, що загралися біля корита, може спробувати простий та показовий приклад: проїхатися влітку в українській електричці, зі всіма барвами духоти у вагоні, і спробувати відкрити вікно. Бодай 20% пасажирів точно підтримають цей сміливий та необхідний крок, будете таким собі “єврооптимістом” ВРУ 8-го скликання. Одначе пенсіонери, чисельна #більшість електрички, в кращому випадку прокльонами ветують цю ініціативу. Піймавши 3G, розпишете у Фейсбуці, як ці дачники “заламали” таку хорошу реформу і що будете й надалі боротися проти подібної несправедливості. Однак, в цій ситуації, пенсіонери-дачники - демократична #більшість. Можливо їм не так уже й завадить легкий протяг у вагоні, але вони вирішили, що не хочуть цього. І як тоді далі бути, коли ви розчарували молодих і прогресивних пасажирів, хоча причина не у вас?

Австралійський професор Хал Колебатч у своїй книзі “Політики” пише, що навіть професіонали державного управління витрачають більше часу на перемовини з опонентами, аніж на саму роботу чи підготовку рекомендацій для своїх керівників. Ефективна політика на західній лад - це завжди пошук компромісів, а не цілковита перемога чиїхось поглядів та міркувань. Ефективний державний діяч демократичної країни - це вмілий комунікатор між групами інтересів. І вже від цих груп, тобто від нас, громадян, залежить які саме теми буде піднято у публічній дискусії та які їх шанси на втілення. Якщо більшість хоче закритих вікон в електричках, то голосування, емоційні публікації у соціальних мережах та навіть вуличні повстання ніколи не дозволять реформаторам законно пустити свіже повітря до вагону. Більшість переконана, що воно зашкодить. Відповідно, в умовах демократії, необхідна просвітницька робота із пасажирами та зміна їхніх поглядів; комунікація та переконання опонентів, а не зневага в їх бік й очікування свого зоряного часу.

Суспільним завданням на наступне десятиліття є вельми нудна річ - намагатися розуміти, що таке влада, суспільна думка і як помічати та підтримувати хороші ініціативи. Політики ніколи не підуть проти інтересів більшості. Саме тому вони намагаються ними маніпулювати. Але на те маємо власну голову. Маємо потребу читати хороші книги, слідкувати за подіями у розвинених країнах і ставити реалістичні вимоги до політиків, аби не провокувати популістів на успіх.

На сьогодні виглядає, що наш інтерес - це, образно кажучи, об’їжджати пішоходів на переході на червоне світло, бо поспішаємо. А треба мати інтерес, аби ніхто не їхав на червоне світло, бо вулицю може переходити наша дитина, родина чи просто хороша людина. Тобто суспільство загальної законослухняності як індивідуального блага.

В такому суспільстві банально не буде місця для корумпованих чиновників та політиків-популістів. Наразі ж все, що сукупно робить наше суспільство - це живе за неписаними правилами пострадянської України та схрещує пальці, аби поталанило на виборах і середньостатистичний політик був кращим за середньостатистичного громадянина. Що заодно ввійшло би у підручники як безпрецедентне явище всесвітньої історії.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.