3 грудня 2016, субота

Де шукати роботу тим, кого не беруть в ІТ

коментувати
Щиро пишаючись нашими програмістами, державі слід подумати про те, що робити з рештою економіки

В українців зараз цікава ситуація - ми тільки й говоримо про те, як будувати державу та плекати націю, а думаємо тільки б де, трясця, знайти нормальну роботу. Без достойних зарплат чиновникам нам не вдасться збудувати не-failed state, але що з роботою для самих громадян?

У вісімдесятих всі вірили в кар’єри інженерів. В дев’яностих прогнозисти ліпили світле майбутнє банкірам. В нульових оспівували маркетологів. Сьогодні світ зробив ставку на інформаційні технології.

Чи варто українцям намагатися будувати кар’єру виключно в ІТ, орієнтуючись на такий дух часу?

Нашій державі поталанило з місцем під цифровим сонцем. Хоча жодного українського міста все ще немає в авторитетному рейтингу Tholons Top 100 Outsource Destinations, завдяки успіху місцевих аутсорсингових компаній Україна створила собі ім’я на ІТ-арені.

Проте середній вік українського комп’ютерника - 27 років. Тобто з галузі уже випадає значне число громадян, яким більше тридцяти, яких лихий підбив навчатися на економіста-юриста-стоматолога, і які, образно кажучи, опинилися за прилавком продуктового магазину. Частка ІТ-галузі в економіці України складає 3%. Навіть у Індії, лідера світового ІТ-аутсорсингу, це лише 7,5%. Відповідно, щиро пишаючись нашими програмістами, державі слід подумати про те, що робити з рештою громадян та рештою економіки.

В розвинених країнах ІТ-стартап обіцяє швидкі й багатомільйонні прибутки, яскраве життя, змогу змінити світ, тоді як інші галузі економіки є просто менш дохідними, а робота в них - більш нудною. Наша ж біда у тому, що українське ІТ дає достойний дохід, особливо при калькуляції на 25, а ось інші галузі заледве дозволяють зводити кінці з кінцями. Тобто українці в ІТ йдуть не стільки за успіхом, скільки за спокоєм. Цей ринок уже сформований і доволі автономний, на відміну від інших складових державної економіки.

У вісімдесятих всі вірили в кар’єри інженерів. В дев’яностих – у банкірів. Сьогодні світ зробив ставку на ІТ

Чимало наших людей свій бажаний достаток описували мені за формулою: заробити грошей - купити квартир - здавати їх в оренду. Тобто в українську економіку бояться інвестувати самі ж українці.

Та й громадяни цієї країни настільки захопилися величчю нації, що якось зовсім відкинули на другий план розмови про свої доходи. Намагаємося переконати себе, що Україні для успіху бракує ідеологічних партій, відповідальних лідерів та іншого довкола політичного, хоча кому з українців достатньо його власного доходу, особливо якщо поділити на 25?

Наші ІТ-шники самі свідомі того, що їх популярність на світовому ринку забезпечується, в першу чергу, дешевизною робочої сили. Те, що представник Заходу оцінить в одну суму, виходець пострадянської держави зробить з суттєвим дисконтом.

Та чому комп’ютерник - це кросівки й худі, а промисловець - пузо і костюм з відливом? Чому б промисловості не вкрасти ідею з аутсорсом та не модернізуватися? Середній місячний дохід того ж китайського працівника нині складає $700. Сумно, але лишень уявіть, на що ми здатні навіть за половину цієї суми - 8750 гривень.

Акцент на промисловості, особливо високотехнологічній, дозволив іншим країнам Східної Європи поліпшити своє матеріальне становище. До прикладу, влітку цього року Словаччина перемогла нас та ряд інших сусідів в конкурсі на будівництво заводу Jaguar Land Rover. І вони не відновлювали старі фабрики. Вони будували нові індустріальні парки.

Іноземці в приватних бесідах стверджують, що, по-перше, не розуміють, як така країна і такий народ можуть бути настільки бідними, а, по-друге, самі ж дають відповідь на це запитання - Україна не є частиною міжнародного ринку. Навіть ІТ - це яскравий приклад того, наскільки ефективною є подібна інтеграція. Адже заборони українському програмісту працювати на іноземних замовників, і цей ринок здується до розмірів мережі “Кури гриль”.

Зовнішні інвестиції в Україні нагадують сьогодні більше розрахунково-касове обслуговування, аніж вкладення. Доказ цьому - 28% Кіпру у структурі залучених іноземних інвестицій та 93% в числі здійснених.

Економікою нашої держави завідує литовець. Наші державні фінанси під наглядом американки, нашим месією сватається грузин. Чому ж тоді так страшно дати іноземцям наш бізнес? Адже якщо іноземець у владі - це таки поле для дискусії, то іноземець у бізнесі - це і є приклад вільного ринку та інтеграції в міжнародну економіку.

Мешканці країн Балтії в приватних бесідах жаліються, що увесь їх бізнес у власності іноземних компаній. І ось мають вони зарплатню у 500-800 євро та глибоке стурбування. А що у нас? У нас інтернет-активність зробила українців всемогутніми. Промисловість ми обговорюємо з точки зору потенційного власника або профільного міністра. Активіст не дивиться на промисловий потенціал країни, як на ймовірне місце праці. Його цікавить справедлива приватизація, прозора власність, сплата податків та інше #апоговорить.

Цього місяця Верховна Рада вперше провела День економічних законів. З важливого встигли прийняти лише дерегуляційні закони (зменшення числа перевірок та кількості контролюючих органів). З необхідного не розглянули законопроекти щодо державно-приватного партнерства в Україні та стимулювання інвестицій та щодо мережі індустріальних парків в Україні. Це і будуть кроки до розвитку промисловості - галузі, що навіть сьогодні у структурі ВВП у вісім разів більша за ІТ. Врешті, яка сьогодні може бути промисловість без комп’ютерних технологій?

В Україні є люди, які люблять працювати. Важливо, аби їх число та гуртування перемогли людей, які люблять говорити. Бо добре працювати - вигідно. А говорити вигідніше про зле.

Іноземний інвестор з радістю заробить на Україні, якщо ми створимо йому умови. Навіщо? Аби заробляли в нього. Тобто чи стане українська промисловість реальністю - залежить від пріоритетів українців. Які наразі зайняті питанням державності та переконані, що заробити нормальні гроші можна виключно в ІТ-галузі - 3% економіки України.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.