28 квiтня 2017, п'ятниця

Що об'єднує українців

коментувати
Навіть війна і падіння рівня життя не зменшили рівня оптимізму

Навіть війна і падіння рівня життя не зменшили рівня оптимізму

Патріотичні почуття в 2015 році стали основним чинником, що об’єднує українців

Кожного року Інститут соціології НАНУ проводить  моніторинг – ставить  одні й ті ж запитання, які дозволяють простежити, як змінюється громадська думка населення.   Іноді громадська думка буває незмінною протягом багатьох років, а іноді за один-два роки демонструє радикальні зміни.

Найбільш істотні зміни відбулися на перетині 2013 і 2014-2015 років.   2013 рік (принаймні, до осені, а опитування проходило влітку) був спокійним стабільним періодом , матеріальний добробут потроху ріс,  курс долара стабільний, здавалося б, і настрої  людей повинні бути оптимістичними. Але, парадоксальним чином, саме у 2013 році соціологи зафіксували найгірші  показники  у запитанні «Які почуття у вас виникають, коли ви думаєте про майбутнє України?».  За увесь період  з 2005 року у 2013 році виявилося найменше тих, хто відчуває надію (32%), найменше тих, хто відчуває оптимізм (14%) і найбільше тих, хто відчуває безнадію (18%) та страх (22%). Наступний,  2014 рік – рік війни,  анексії  Криму, окупації частини територій,  постійної загрози нападу зовнішнього ворога, загалом  непевного майбутнього. І що ж? Настрої безвиході, у порівнянні з попереднім, «благополучним» 2013 роком  зменшилися  вдвічі (з 18% до 9%), майже вдвічі  зріс оптимізм (з 14% до 23.5%), а, головне – різко зросла надія (з 32% до 49%. Щоправда, й тривога значно зросла – з 31% до 44.5%, що цілком зрозуміло, проте почуття страху майже не змінилося – 24%.

Нарешті, нинішній, 2015 рік.  Крим залишається окупованим, війна триває, щодня в Донбасі гинуть і військові, і мирні жителі, і кінця цьому поки що не видно.  І до всього цього ще додалася фінансово-економічна криза, різке падіння курсу гривні та рівня життя майже усього населення країни.  Причому ця криза вдарила по українцях більш болісно, ніж попередня криза 2008 року. Тоді, згідно з нашим опитуванням, , 16.5%  не відчули на собі наслідків фінансово-економічної кризи, зараз таких майже немає – лише 2%.  Натомість дуже серйозно відчули наслідки кризи 56% і ще  37% – «певною мірою».  Проте, як це не парадоксально, навіть така, дуже важка для усього населення ситуація – і війна, і падіння рівня життя –  не збила рівень оптимізму, який залишається на тому ж рівні, що й минулого року – 23%, тобто, значно вище, ніж у стабільному, спокійному 2013.  Так само провідним відчуттям для людей залишається надія (44%), а тривога навіть дещо зменшилася (40%).

Зараз – ніяких ілюзій: війна, втрати, нестатки. Але лише так  і гартується  сильна  непереможна нація

Такий емоційний  підйом  пов’язаний з тим, що в Україні і відбувається  активний процес формування політичної нації, до якого причетна абсолютна більшість населення країни, яке починає відчувати себе єдиною нацією.  Про це свідчать й інші результати моніторингу.  З 2002 року в Моніторингу ставилося запитання – «Що сьогодні об’єднує людей в українському суспільстві?» Протягом усіх років основні чинники були  приблизно однаковими: віра в краще майбутнє, невдоволеність владою, спільні труднощі життя,  родинні  та товариські почуття, страх перед майбутнім і т. д.  У списку був і такий чинник, як патріотичні почуття громадянина України. Так от протягом  усіх років він не розглядався як вагомий об’єднуючий  чинник, набираючи в опитуваннях 8-9%.  Однак в 2015 році він раптом різко підскочив: патріотичні почуття відзначили значущим об’єднавчим фактором 42% респондентів. Таким чином, це стало основним чинником, що об’єднує українців.

Це свідчить про те, що відбувається процес інтенсивного формування української нації, при чому такої нації, яка базується на визнанні себе громадянином України. Підкреслимо – нації політичної, бо ані мовний чинник (7.5%), ані національна належність (12%), ані релігія (10%) не розглядаються громадською думкою як  визначальні чинники об’єднання людей у суспільстві, на відміну від патріотичних почуттів громадянина України.

Про це свідчать й інші результати опитування. Зокрема, і в 2013, і в 2015 роках. ставилося питання про те, яка спільнота «ми» є найбільш важливою для людей.   В 2013 році найвагомішим «ми», безумовно, біли родичі і друзі (53%). Зараз ці  53% нікуди не зникли, вони залишаються на тому ж рівні. Разом з тим, в 2013 році  36% українців зазначили, що відзначили, що для них вагомою є така спільнота, як «громадяни України», а зараз цей показник  складає 52%. Отже спільність «громадяни України» зараз для людей є не менш важливою, ніж їхні родичі та друзі. Іншими словами, у людей формується «чуття єдиної родини».

Мабуть, не випадково  цей процес  інтенсивно відбувається саме зараз, у найтяжчі часи існування незалежної  України.  В нещодавно проведеному опитуванні Центру Разумкова було поставлене питання, який рік за роки незалежності був найважчим для країни. Однозначно, такими роками для людей стали 2014 (41%) та 2015 (23.5%). І, водночас, саме 2015 рік став рекордним (за період від 2001 року)  у питанні щодо можливого голосування за незалежність України: зараз «за» проголосували б 72% населення, проти – лише 8% (у липні 2013 року було, відповідно, 56% і 21%). А якщо порахувати   до тих, хто б узяв участь у референдумі, то буде 88% - «за», 12% - «проти», тобто, майже як було у 1991 році. Але тоді таке голосування було значною мірою результатом ілюзій, сподівань  на скоре щасливе життя. А зараз – ніяких ілюзій: війна, втрати, нестатки. Але, мабуть, лише так  і гартується  сильна  непереможна нація. 

Зі святом нас, українці. Ми – будемо. І ми доведемо всім те, що ми – сильні і спроможні.  Слава Україні! Героям слава!    

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.