22 вересня 2017, п'ятниця

Українцям не можна опускати руки

коментувати
Найкращий спосіб провести перетворення – провести їх по всіх фронтах і швидко. Тоді у конкурентів не залишиться часу перегрупуватися

Неможливо переоцінити значимість економічного зростання для країни, особливо коли мова йде про її відновлення після такої огидної системи, як соціалізм. Ніякі грошові вливання не замінять економічного зростання. Немає економічного зростання – немає перспектив підвищення рівня життя та створення нових робочих місць.

Тривале економічне зростання особливо важливе у бідних країнах. Поки є велика кількість людей, що прагнуть залишити країну, економічне зростання - єдиний спосіб скоротити еміграцію. Оскільки перед Україною також стоять військові загрози, то країні потрібна сильна армія. Звідки взяти гроші на її розвиток? Звичайно, з економічного зростання.

Незважаючи на важливість економічного зростання, у світі все одно залишається велика кількість бідних країн. Лише деякі з них показують реальний прогрес. Крім того, що не було жодного прикладу хорошого соціалізму. Всі соціалістичні країни програли.

Коли я кажу «соціалізм», то маю на увазі, звичайно, не скандинавські країни. Згідно з визначенням Карла Маркса, в Скандинавії зберігається капіталізм. Марксовський соціалізм передбачає, по-перше, відсутність приватної власності, по-друге – ринку. Іншими словами, відсутність економічної свободи.

Якщо у вас багато проблем, отже, є багато можливостей для покращення ситуації

Так от, соціалізм не тільки був надрепресивним, але і мав сумні наслідки для економіки. Яскраві приклади - Північна та Південна Кореї, Західна та Східна Німеччини. Після соціалізму приходить час надолужувати згаяне, проте успіх цього підприємства багато в чому залежить від державних політик.

З цього випливає, що глибинні коріння успіху йдуть у інституціональні системи. Інституційна система визначає, чи багато в країні було економічних шоків, настільки сильні або слабкі ваші системні сили для зростання, зайнятість, інвестиції і, найголовніше, інновації.

Кілька слів про кризи. На Заході і в цілому в усьому світі існує кліше, що економічна криза завжди викликана капіталізмом. Це створює помилкове враження, що найстрашніші кризи відбуваються в умовах капіталізму і ним же викликані. Але якщо ви подивитеся на історію, то вам стане очевидно, що найстрашніші економічні кризи відбувалися в умовах падіння неринкових економік з дуже сильною концентрацією політичної влади. Сталінізм не був капіталізмом, і призвів до геноциду і руйнування економіки. Китайський маоїзм також не був ринковою економікою - це був деспотичний соціалізм з дуже повільним економічним зростанням і 50 млн жертв.

Кризи відбувалися через брак ринків, що пов'язано з високою концентрацією політичної влади в економіці. А найвища концентрація політичної влади спостерігається при соціалізмі. І якщо ви не занадто поверхневі, то зрозумієте, що навіть в умовах капіталізму глибинні причини економічних криз полягають у шкідливих політичних заходах.

Візьмемо, для прикладу, Грецію. Це був провал капіталізму або тріумф популізму у фіскальній політиці? Очевидно, що саме тріумф популізму спровокував в країні катастрофу. Якщо копнути глибше, то справжні причини кредитного буму в Іспанії, Ірландії та інших країнах також пов'язані з неправильними політиками держави.

І це головний мій висновок в даному питанні: у більшості випадків кризи були спровоковані неправильними діями держави, а особливо глибокі кризи відбуваються при соціалізмі.

Повертаючись до таких систематичних умов економічного зростання, як зайнятість, інновації та інвестиції, варто відзначити, що всі вони залежать від інституцій чи регуляцій. Це відноситься не тільки до соціалізму, але і до капіталізму.

Ніщо не може замінити хороші приватні інвестиції. Державні інвестиції найчастіше політизовані, причому скрізь. Якби державні інвестиції були настільки ж хорошими, наскільки і приватні, то соціалізм був би настільки ж хорошими, наскільки і капіталізм. Але це не так. Подивимося на сьогоднішню Європу. Рівень приватних інвестицій тут низький через побічний ефект різних політик. І замість того, що прибирати бар'єри на шляху приватних інвестицій, політики намагаються підвищити рівень державних і починають друкувати багато грошей. Це ніяк не забезпечить довгострокового економічного зростання.

Є різні форми капіталізму, і головне завдання полягає в тому, щоб вибрати найбільш прийнятну.

Якщо у вас зарегульований капіталізм, де спостерігається низький рівень конкуренції, а економічний успіх залежить від політичних зв'язків, а також кумівський капіталізм або олігархічний капіталізм, при якому політичні зв'язки витісняють конкуренцію.

Якщо у вас зарегульований капіталізм (особливо, коли мова йде про зарегульовані ринки праці та товарів), економічне зростання з часом стає неможливим. Це історія Італії та Франції. Якщо у вас середня або невелика закрита економіка, то в ній спостерігається брак конкуренції, корисної інформації та з часом починається стагнація. Одна з особливостей Греції – невеликої економіки - дуже низький рівень міжнародної торгівлі. Це говорить про те, що в цій країні, напевно, є сильна присутність олігархічних зв'язків та торгові бар'єри.

Іншими словами, є маса прикладів того, яких типів капіталізму потрібно уникати. Щоб дізнатися хорошу модель капіталізму, не потрібно навіть читати книги з макроекономіки. По-перше, всі підприємства повинні бути приватними. Державні підприємства, де б вони не знаходилися, є оплотами політизації. А це соціалізм. При Маргарет Тетчер у Великобританії було 20% державних підприємств, і зрештою вони прийшли до висновку, що найкращий спосіб зробити їх більш ефективними – приватизувати.

По-друге, конкуренція. Навіть приватні підприємства в середовищі з низькою конкуренцією працюють погано. У покупця повинен бути реальний вибір, і він буде зроблений на користь кращих постачальників. Постачальники, які залучають більше грошей покупців, ростуть, інші втрачають гроші.

По-третє, гарні закони в обмеженій кількості. Чим більше їх, тим гірше. Якщо в країні спостерігається слабкий захист життя і приватної власності, якщо хороші закони написані, але погано виконуються, інвестицій не буде. Особливо важливо контролювати політиків у частині законодавчої діяльності. Це повинна робити дуже організована і професійна частина громадянського суспільства. Гарне громадянське суспільство у питанні моніторингу політичної діяльності ніщо не замінить.

Якщо мова йде про перехід від соціалістичної до капіталістичної системи економіки, то потрібно спочатку провести діагностику: визначити проблеми, прерогативи, активи. І не опускати руки, якщо виявиться, що в країні є чимало проблем. Якщо у вас багато проблем, отже, є багато можливостей для покращення ситуації. Проблеми повинні мотивувати реалізувати реформи. Крім того, потрібно точно знати, до чого ви прагнете. Країнам з бідної економікою найкраще рухатися до швидкого і довгострокового економічного зростання, надолужуючи згаяне.

Тому найкращий спосіб провести перетворення – це здійснювати їх на широкому фронті і швидко. Якщо ви рухаєтеся швидко, у ваших конкурентів немає часу на те, щоб перегрупуватися.

За матеріалами виступу Лешека Бальцеровича у Київській Школі Економіки

Більше точок зору тут

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.