11 грудня 2016, неділя

Втрачений рік Росії

коментувати
Режиму Путіна загрожує не ліберальна опозиція, а нездатність скласти нормальний антикризовий план

Сьогодні у фокусі міжнародної уваги Росію утримує сумнівне перемир'я в Сирії, немов підсумок цієї катастрофічної громадянської війни дійсно залежить від падаючих тут і там російських бомб.

Володимир Путін говорить, що метою російських авіаударів є виключно Ісламська держава та інші терористичні угруповання. Схоже, не переймається гуманітарними наслідками війни, але при цьому він вкрай зацікавлений у прямому діалозі з США щодо вирішення конфлікту і ще більше в тому, щоб підкреслити недоліки сирійської політики Барака Обами.

Путін майже напевно знає, що вторгнення в Сирію втрачає підтримку росіян, і у нього є підстави побоюватися зростання невдоволення. Виступаючи 26 лютого перед Колегією ФСБ, він почав з сирійського перемир'я, але швидко перейшов до більш важливої проблеми протидії іноземним спецслужбам.

Він згадав, що в Росії були розкриті понад 400 іноземних агентів, 23 з яких понесли покарання, але промовчав про жахливий злочин, що стався рік тому в серці російської столиці. Тим не менш, десятки тисяч москвичів під пильним наглядом тисяч поліцейських в суботу пройшли до мосту навпроти Кремля, де 27 лютого 2015 року було застрелено Бориса Нємцова. Це вбивство, схоже, практично не мало довгострокового ефекту на російське суспільство, і майже половина росіян зараз говорять, що воно не викликає у них ніяких певних почуттів.

Путінський імідж супергероя, створений пропагандою, набрид росіянам

Анексія Криму два роки тому розділила країну на більшість «патріотів», що зраділи «поверненню», і «нацзрадників»,які засудили захоплення чужої території. Звіт Нємцова про агресію РФ проти України був закінчений і опублікований його друзями вже після смерті опозиціонера, але його вороги не можуть змиритися з тим, що вбивство довів його правоту.

Розслідування за ретельно спланованим і навмисно шокуючому злочину "застрягло", незважаючи на те, що деталі того, що сталося цілком зрозумілі. Відомі імена стрільців, водіїв та спостерігачів, які влаштували засідку на Нємцова, і немає сумнівів, що їх направили в Крим за наказом Рамзана Кадирова. Він – єдиний політичний гравець, що має власну армію і на постійній основі направляє бойовиків в Москву для захисту своїх економічних і кримінальних інтересів. Силовиків Путіна таке проектування міці дратує, але російський лідер, схоже, не хоче карати свого протеже, який не соромиться загрожувати ліберальній опозиції смертю, за його ескапади та злочини.

Ця політична проекція на найвищому рівні робить Путіна як мінімум співучасником вбивства Нємцова, про яке в офіційних медіа майже не говорять. Гарантувавши безкарність вбивства одного з найяскравіших лідерів опозиції, він спотворив всі правила вищої політики в Росії. Державна Дума зайнята прийняттям законодавства, яке зробить незалежне голосування неможливим, тоді як Путін наказав ФСБ зосередитися на запобіганні використання будь-яких виборчих технік», здатних вплинути на визначений результат.

Старі опозиціонери Григорій Явлінський і Михайло Касьянов, на якого і були спрямовані погрози Кадирова, тим не менш, вперто намагаються провести політичну кампанію до вересневих виборів. Тим часом, безстрашний антикорупціонер Олексій Навальний через Twitter закликає москвичів взяти участь у вуличних протестах. Михайло Ходорковський з-за кордону повідомляє, що Путін привів Росію до межі революції, тому його завдання – забезпечити її відносно мирний характер.

Тезу про неминучість революції можна назвати поспішною, але поглиблення економічного спаду, веде як до апатії суспільства, так і до гніву. Незважаючи на те, що рейтинги Путіна залишаються високими, падіння доходів і скорочення державних видатків на охорону здоров'я, житло і освіту призводить до розвінчання ілюзій щодо роботи влади – соцопитування, недовіра до яких все зростає, цього не показують. Путінський імідж супергероя, створений пропагандою, приїдається, і настрій людей змінюється. Як сказав колись Нємцов: «У мене до Путіна, за великим рахунком, всього одна претензія – мене від нього постійно нудить».

Росія втратила рік, все більше економічно деградуючи, не бажаючи йти з окупованих територій у Східній Україні, вплутуючись в сирійське болото. Путіну вдалося перетворити зарозумілу віру в перемогу в похмуре бажання витримати тиск ворогів, але довго пояснювати внутрішній застій саботажем з боку супротивника не вийде. Його режиму загрожує не ліберальна опозиція, а нездатність скласти нормальний антикризовий план.

Єдиним місцем, де Путін ще може стверджувати своє лідерство, залишається Сирія, і він максимально використовує розгубленість Заходу щодо врегулювання цієї катастрофи, щоб показати себе людиною, що приносить стабільність.

Його західним опонентам, схоже, так само набрид цинізм Путіна, як і Нємцову, але вони змушені розраховувати на перемир'я у Сирії через брак інших варіантів. Кожна зі сторін очікує, що перемир'я довго не триватиме, і Росія готується використовувати будь-яку слушну нагоду. Але загальна сума ризиків, з якими стикається Москва, зростає щодня. Борис Нємцов довів, що путінський режим мутував в смертельно небезпечний і глибоко корумпований клан, і навіть у смерті він продовжує ставити росіянам та їх друзям питання, як довго з цим продовжать миритися.

Переклад НВ

Новое время володіє ексклюзивним правом на переклад і публікацію колонок Павла Баєва. Републікування повної версії тексту заборонене.

Оригінал

Більше думок тут

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.