19 вересня 2017, вівторок

Вибори в США: чого злякався Путін

коментувати
Російський президент виявив, що жоден результат виборів не буде для нього позитивним

Виборча кампанія в США цього року, можливо, відрізнялася від усіх попередніх інтенсивною жовчністю та разючістю вибору. Але, як і будь-яка інша кампанія, зараз вона підходить до кінця.

На цьому фінальному відрізку російський президент Володимир Путін виявив, що жоден результат виборів, по суті, не буде для нього позитивним. Навіть якщо, зневаживши більшість статистичних прогнозів, 8 листопада переможе кандидат від республіканців, Дональду Трампу доведеться доводити, що він не «маріонетка Путіна». Тоді як у більш ймовірного переможця, Гілларі Клінтон, з Кремлем свої рахунки – особливо це стосується злому російськими хакерами її серверів.

Але в будь-якому випадку, невизначеність щодо майбутнього країни буде усунена. Нове керівництво США визначить новий курс, а Москві, яка пишалася своїм протистоянням із Вашингтоном, доведеться зіткнутися з наслідками. Досить неприємні і заплановані незабаром перспективи спонукали Путіна перейти від відкритого посилення напруженості до обережного відступу.

Найбільш явним сигналом переходу до помірності був тригодинний виступ Путіна перед «Валдайським клубом» експертів з міжнародних відносин, щорічне зібрання якого відбулося тиждень тому в Сочі.

за звичкою Путін озвучив довгий список скарг на західну агресивність і зарозумілість; але він не обіцяв рішучих заходів. Досвідчені спостерігачі, наприклад, Олексій Арбатов, побачили в стриманості Путіна реальне бажання взяти під контроль ризики ескалації і зменшити різкість звинувачення Заходу на адресу самого російського президента. Але за його пом'якшеною риторикою не було жодного кроку щодо зменшення напруженості.

Будь-яке послаблення напруги привертає увагу до внутрішньої деградації Росії

Головною сферою двосторонніх відносин, в якій Москва пішла на серйозні і ризиковані кроки, є кібербезпека. В останні кілька тижнів при владі президенту США Бараку Обамі, а потім і тому, хто його змінить, належить вирішити, як відповісти на безпрецедентну хакерську атаку на сервери Демократичної партії.

У Кремля, як і у безлічі посвячених в державні секрети росіян, є серйозні приводи для побоювань, оскільки захист багатьох російських систем управління і контролю навряд чи достатньо надійний. Путін намагався спростувати «міф» про російське втручання, але його заперечення не змогли стерти сліди, залишені незграбними хакерами.

Поява в новинах інформації про підготовку відповідної кібератаки з боку США справила таке сильне враження, що російське міністерство закордонних справ зажадало від Вашингтона офіційних пояснень щодо нібито участі «в актах кібертероризму».

Російське військове вторгнення до Сирії також страждає від суперечливих наказів з Кремля – демонструвати силу, але при цьому стримувати себе. Обурення Заходу військовими злочинами Кремля, ймовірно, переконало Путіна в тому, що в битві за Алеппо він зайшов надто далеко, а тому (з офіційних джерел), він відповів відмовою на прохання Генштабу відновити повномасштабний наступ з повітря, назвавши його «несвоєчасним».

Єдиний російський авіаносець, Адмірал Кузнєцов, як і раніше повільно дрейфує в Східному Середземномор'ї, але здатність морської ескадри до нанесення ударів високої точності вкрай обмежена. Тому давно запланований акт демонстрації сили може виявитися повним провалом. Російські медіа вкрай скупо коментують масштабний наступ на зайнятий ІД Мосул. Але ось те, як різко обрубав Путін прагнення військових продовжити імітацію атак на кораблі ВМС США і літаки, в російські новини потрапило.

До нехарактерної для російського президента стриманості у зовнішній політиці додалися кілька жестів доброї волі у політиці внутрішній, що деякі оптимістичні коментатори вже назвали «новою відлигою».

Тим часом, виступаючи на церемонії відкриття великого пам'ятника князю Володимиру біля стін Кремля, Путін закликав до об'єднання в протистоянні «зовнішнім викликам і загрозам». Однак зусиль щодо підтримки патріотичної мобілізації влада майже не докладає.

Наприклад, вторгнення в Сирію тепер підтримують лише 52% респондентів незалежних опитуваннях, а 48% висловлюють стурбованість ризиками ескалації. Незважаючи на пропагандистський шум, увага суспільства все більше переключається на поглиблення внутрішніх соціальних проблем. А дискусії в уряді про нестачу коштів на систему охорони здоров'я поки не дали результату.

Тривожні новини про епідемію ВІЛ в Єкатеринбурзі не тільки піднімають питання бюджетних скорочень, але й ілюструють реальні наслідки того, що Росія оголосила іноземними агентами низку НДО, які працювали в країні над реабілітацією наркозалежних. Економічна стагнація призводить до падіння доходів, тоді як найближчі прихильники Путіна продовжують отримувати вигідні контракти та субсидії з бюджету.

Трансформація російського розриву доходів в такий шокуючий соціальний контраст робить заяви Кремля про єдність насмішкою. Олігархи і лояльні силовики Путіна не готові погрожувати зброєю США і НАТО, або починати внутрішні репресії. Але вони хочуть збереження зручного їм корумпованого режиму. У них немає ні бачення майбутнього, ні плану реформ. Цей підхід до управління і створює необхідність протистояння з «ворожим» Заходом і допомагає Путіну утримувати владу. Він волів би стабільний стан – як Холодна війна часів його юності – але будь-яке послаблення напруги привертає увагу до внутрішньої деградації Росії. Тому стриманість Путіна – явище тимчасове. І нові експерименти проекції сили майже напевно почнуться перед президентськими виборами 2018 року в РФ.

Переклад НВ

Новое Время володіє ексклюзивним правом на переклад і публікацію колонок Павла Баєва. Републікування повної версії тексту заборонено

Оригінал

Більше точок зору тут

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.