4 грудня 2016, неділя

Сирійська безвихідь Росії

коментувати
Сама Сирія для Москви не така вже й важлива, але російський президент відчайдушно не хоче визнавати, що змушений відступити

Минулого тижня, 30 жовтня, спроби зупинити спустошливу громадянську війну в Сирії вперше за довгий час зрушили з мертвої точки, коли дев'ятнадцять делегацій зібралися у Відні на переговори, що тривали вісім годин. Очікування від зустрічі були досить низькими, але дипломати змогли подолати глибокі суперечності і підписати документ з надзвичайно довгим списком узгоджених позицій, включаючи збереження сирійськогЇ держави і перемогу над ІДІЛ, а також іншими терористичними організаціями (повний список ще не складено).

Держсекретар США Джон Керрі висловив подяку російському міністру закордонних справ Сергію Лаврову за участь його уряду у врегулюванні кризи, а Лавров, зі свого боку, розхвалив Керрі за успіх переговорів. Російські медіа, зокрема, Независимая Газета, тут же представили розширення формату переговорів і особливості включення у склад переговорників Ірану, як перемогу Москви. Але ці збори акціонерів відрізнялися від широкої антитерористичної коаліції, за створення якої агітував Володимир Путін на Генасамблеї ООН місяць тому.

Ключовою пропозицією, зробленою Путіним ООН, було включення «легітимного» режиму Башара Асада в коаліцію. І хоча дипломати у Відні погодилися притримати свої розбіжності з приводу долі диктатури, малоймовірно, що збереження режиму Асада буде частиною прийнятого рішення. Узгоджений документ передбачає проведення виборів у Сирії під спостереженням ООН, що буде, по суті, означати демонтаж режиму Асада, проти якого виступає велика частина сирійців, за винятком алавітської меншини.

Іран продемонстрував готовність прийняти заміну Асада після шестимісячного «перехідного періоду» і, схоже, більше зацікавлений в тому, щоб на міжнародному рівні його визнали значимим учасником переговорів, ніж у продовженні війни. А от російське вторгнення повинно було скористатися розгубленістю Заходу і змусило США і ЄС повернутися до пошуку виходу з сирійської катастрофи. Але тепер, коли Захід набирає темп, брак стратегічного мислення РФ, який проявився в цій спробі проекції сили, стає очевидним.

Сирійський хід Путіна загнав Росію у глухий кут

Після місяця бомбардувань у темпі 30-50 вильотів на день первісне натхнення росіян з приводу нової повітряної війни випарувалося, а владі в Москві стає все складніше знаходити докази успіхів. Головна відмінність між російськими і американськими авіаударами в тому, що РФ відправила у Сирію здебільшого літаки СУ-25СМ і вертольоти МІ-24, здатні надавати підтримку з повітря на близьких дистанціях. Але це має сенс тільки в тому випадку, якщо сирійські війська спроможні здійснювати наступальні операції, тоді як кілька спроб перейти в наступ не дали відчутного результату. Солдатам на авіабазі Хмеймім не пощастило зіткнутися з технічними проблемами, від яких страждають російські ВПС (минулої п'ятниці довгий список падінь російських літаків поповнився штурмовиком МіГ-31, втраченим на Далекому Сході), але ця удача може незабаром вичерпатися. За даними на кінець вересня, інтенсивна пропаганда підвищила серед росіян схвалення повітряної кампанії. Трохи більше 50% підтримують її. При цьому 66% респондентів виступають проти наземної операції (за даними Левада-центру від 29 жовтня).

Доля політично роздутого вторгнення в Сирії висить на волосині, і переговори у Відні можуть стати для Москви можливістю оголосити про перемогу і згорнути бойову операцію до того, як почнуться серйозні проблеми. Головним недоліком такого відходу стане те, що, замість демонстрації військової могутності Росії, погано сплановане відправлення солдатів і бомбардування показали гусарський підхід до використання обмежених і неефективних військових інструментів у своїх цілях. Путін не може допустити, щоб така думка поширилася, тому він використовує головний козир – ядерний арсенал Росії.

30 жовтня стратегічні сили РФ провели масштабні навчання запуску ракет з двох підводних човнів, запуску крилатих ракет зі стратегічних бомбардувальників ТУ-160, а також інші випробування, відображені у відео, опублікованих на сайті Міністерства оборони. Єдине, чого бракувало цій постановці – це запуск ракети «Булава» з одного з трьох нових підводних човнів класу «Борей»; схоже, нинішньої осені з випробуванням цієї проблемної ракети все пішло зовсім не так. Того ж дня Путін провів нараду зі своєю Радою Безпеки, щоб визначити заходи щодо ядерної безпеки та зброї масового ураження. За словами віце-прем'єра Дмитра Рогозіна, насправді на нараді обговорювалися контрзаходи точкових ударів США по найбільш вразливих інфраструктурних об'єктах РФ.

Цей порядок денний вимагає нових інвестицій в модернізацію стратегічних потужностей Росії, але поглиблювана економічна криза перешкоджає імплементації цієї програми переозброєння. Хоча в офіційному публічному полі звучать заяви про підйом з «дна» рецесії, уряд негласно визнає, що національна валюта може знову впасти. По суті, всупереч попереднім планам, чорновий варіант бюджету на 2016 рік передбачає скорочення витрат на Збройні сили. Прямі витрати на вторгнення в Сирію, можливо, не такі вже високі ($2,5 млн на день, за найбільш консервативними підрахунками російської сторони), але вони збільшуються і можуть різко підскочити, якщо Росії доведеться відповісти на контратаку збільшенням кількості солдатів і техніки.

Путін практично не демонструє зацікавленості у все більш неприємних економічних питаннях, але, ймовірно, він бачить, що його сирійський хід загнав Росію у глухий кут. Підтримувати операції на поточному рівні означає чекати катастрофи, яка рано чи пізно станеться, на розширення інтервенції грошей немає, до того ж, вдома це не підтримають, а відступ означає принизливу втрату обличчя. Переговори у Відні, можливо, зробили третій варіант менш неприйнятним, але будь-яка угода буде передбачати згоду Росії втратити свій єдиний стратегічний «актив» на Близькому Сході. Сирія сама по собі для Москви не така вже й важлива, але Путін відчайдушно не хоче визнавати, що буде змушений відступити.

Переклад НВ

Новое Время володіє ексклюзивним правом на переклад і публікацію колонок Павла Баєва. Републікування повної версії тексту забороненае.

Оригінал

Більше думок тут

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.