9 грудня 2016, п'ятниця

Розбиті ілюзії Путіна. Китай відмовився рятувати Росію

коментувати
Розбиті ілюзії Путіна. Китай відмовився рятувати Росію
Російський президент так багато поставив на зміцнення союзу з Китаєм, що тепер відмовляється визнати: план провалився

Гучні угоди з експорту сибірського газу до Китаю мали стати базою оновленого російсько-китайського стратегічного партнерства; тепер Газпром неохоче рапортує про затримки і зволікання, отже, приховати той факт, що база розвалюється, вже не вдасться.

Пекін не виявляє цікавості до західного газового «коридору» між Ямалом і Синьцзяном, відмовляється робити передоплату за прокладання східного «коридору» від Чаяндинського та Ковиктинського газових родовищ до Хейлунцзяна та не поспішає обговорювати входження Китаю до сахалінських проектів, у які нещодавно вдарили санкції Заходу. Амбітні проекти зі створення вуглеводневих резервів у Східному Сибіру й Арктиці на сьогодні не проходять навіть базових тестів співвідношення витрат і ефективності, не останньою чергою через скандально високі операційні витрати Роснафти та Газпрому. Китай відмовився інвестувати в ці проекти, очікуючи, що найближчими роками ціни на нафту залишаться низькими, а от Росія відчайдушно сподівається на протилежне.

Єдиний варіант розвитку подій, який може призвести до зростання цін на нафту – це ескалація напруги в районі Перської затоки. Але Китай дуже чутливий до таких перерв із постачанням і пречудово знає, яку роль у збереженні стабільності в такому проблемному регіоні відіграють США. Намагаючись довести Пекіну свою цінність як партнера, Москва зайнялася дипломатичними маневрами на Близькому Сході: в серпні Кремль один по одному відвідали йорданський король Абдулла Другий, спадкоємний принц Абу-Дабі Мохаммед ібн Зайд аль-Нахайян та президент Єгипту Абдул-Фаттах Ас-Сісі. Всі вони зустрічалися з Путіним. Про жодні помітні угоди заявлено не було, і навіть проект будівництва атомної електростанції в Єгипті досі не підписаний, оскільки Росія не в змозі надати обіцяні гроші. Попри те що Москва розважає високопоставлених близькосхідних гостей, їй, як і раніше, не вдається приєднатися до коаліції проти ІД, яку очолюють США. Не тільки тому, що Москва не готова визнати лідерство Вашингтона в цьому питанні, але і тому, що вона наполягає на включенні авторитарного керівника Сирії Башара Асада до коаліції на правах рівноцінного члена.

Китай відмовився інвестувати у спільні проекти з Росією

Поглиблюваний економічний спад відбивається на впливовості Росії, роблячи вживання терміна «країна розвитку» щодо РФ знущальним. Наслідки серпневої паніки на Шанхайській біржі відчув на собі весь світ, але в Росії падіння економіки прискорилося аж до того, що уряд визнав: до «дна» нинішньої економічної кризи ще далеко. Прогнози щодо скорочення економіки Росії 2015-го доведеться переглянути з консервативних 4%, а прогнози на наступний рік змінюються з нульового зростання до падіння на 1,5%. Споживчий попит падає через зменшення впевненості в стабільності рубля. Уряд все ще не презентував реальної антикризової стратегії, але з картини скорочення витрат вибивається неймовірно щедре виділення коштів на оборонний бюджет, який вже відтягнув на себе 67,5% запланованих на рік витрат. Це прагнення зробити гібридну війну пріоритетом різко контрастує з ситуацією в Китаї, де уряд змушений шукати нові джерела зростання.

Пекін не може списати економічні негаразди на зовнішні чинники і зобов'язаний гарантувати ефективність центрального керівництва. У російській економіці державні корпорації є серйозною частиною проблеми – і уряд нічого не може вдіяти.

Для Си Цзиньпіна боротьба з корупцією стала універсальним інструментом для поліпшення функціонування державної бюрократичної системи та посилення особистого контролю над величезним державним апаратом. Путін, з іншого боку, кинув навіть прикидатися, що бореться з корупцією, але, як і раніше, змушений здійснювати регулярні перестановки серед своїх наближених, щоб гарантувати їхню покірність. Це губить на корені будь-які паростки ініціативи, уряд нездатний оперативно впоратися із проблемами, які оминули увагу президента (наприклад, пожежі в лісах навколо озера Байкал), що наближає катастрофу в колі російських еліт.

Надії Путіна на багаті дивіденди від партнерства з Китаєм не виправдалися, натомість Росія опинилася в стані односторонньої залежності. Водночас китайський президент напевно розуміє, що помилки Путіна можуть призвести до поглиблення кризи і вкрай жорсткої посадки.

Агресія Росії щодо європейської системи безпеки також заважає планам Китаю з еволюційної трансформації світового порядку. Путін виявив бажання виступити на Генеральній асамблеї ООН; виступ заплановано на 28 вересня. І, оскільки такі лідери, як Махмуд Ахмадінежад, Уго Чавес та Муаммар Каддафі будуть зі зрозумілих причин відсутні, він може здійняти бурхливі овації за власне антиамериканську промову та заклики «покласти край гегемонії Заходу». От тільки навряд чи це потішить Китай.

Текст публікується з дозволу автора.

Оригінал

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.