24 серпня 2017, четвер

Кремль по краплі втрачає владу

коментувати
Кремль по краплі втрачає владу
Кожне слово, вимовлене незламаною Савченко, і кожна квітка, залишена на мосту, де загинув Нємцов, відколюють по шматочку від монолітної поліцейської держави Путіна

Рейтинг Володимира Путіна регулярно приймається в якості мірила внутрішньої згуртованості Росії. Його підтримка залишається вкрай високою з моменту анексії Криму і наступним за нею сплеском ура-патріотизму. Проте, цю згуртованість роз'їдають могутні і руйнівні сили, перетворюючи російське суспільство в апатичний і позбавлений ілюзій натовп, нагадуючи народ, який 99 років тому не зумів перетворити зречення царя Миколи Другого на справжнє, довгострокове звільнення.

Те, як 60 років тому на ХХ з'їзді КПРС Микита Хрущов піддав критиці культ особи Сталіна – ще один приклад невдалої спроби звільнити країну від диктатури. Відповідальність за злочини тоталітаризму виявилася занадто важкою. Минулої суботи, у річницю смерті Сталіна, його могила була засипана квітами, і багато росіян досі тужать за «твердою рукою», незважаючи на мільйони життів, знищених диктатором.

Це прагнення втекти від очевидного глухого кута сьогодення за рахунок спроб заново пережити «славне» минуле перетворюється на бажання ігнорувати катастрофи, що знаменують нинішню кризу в Росії. 25 лютого внаслідок вибуху на шахті Північна у Воркуті загинули чотири людини, а ще 26 опинилися замурованими на глибині 800 метрів під землею; другий вибух, три дні потому, вбив шістьох рятувальників і прирік на загибель шахтарів у заблокованій штольні. Путін провів ділову зустріч з головою Служби промислового нагляду і направив віце-прем'єра Аркадія Дворковича, щоб той поговорив з розгніваними родичами, котрі знали, що шахтарям наказали продовжувати роботу, незважаючи на небезпечно високу концентрацію метану в шахті. Путін не висловив публічного співчуття, і офіційні медіа майже не згадували про трагедію, натомість зосередившись на темі припинення вогню в Сирії і бунтах мігрантів на кордоні між Грецією та Македонією.

Цей пропагандистський метод – не згадувати про погані внутрішні новини – відповідає на бажання багатьох росіян про ці погані новини не чути. Падіння бомбардувальника Су-25 минулого тижня було ледь згадане в медіа і не викликало запитань про величезну кількість фатальних інцидентів в авіації. Вибухи на нафтобурових установках замовчуються регулярно, як і пожежі в містах. Показово, що вибух, який знищив в середині лютого будинок в Ярославлі, потрапив у новини лише тому, що постачальник зажадав від постраждалих мешканців повної оплати за газ (за весь місяць).

Росіяни перетворюються в апатичний і позбавлений ілюзій натовп

Нещодавно москвичів шокував жахливий злочин, вчинений 38-річної нянею, громадянкою Узбекистану, яка вбила і обезголовила чотирирічну дівчинку, а потім відправилася до станції метро з відрізаною головою в руках, щоб висловити протест проти вторгнення в Сирію, але про те, що трапилося не повідомив жоден з центральних телеканалів. Державні медіа збентежила не шокуюча природа вбивства – зрештою, вони тижнями поширювали вигадану історію про викрадення та зґвалтування російської дівчинки в Берліні, вимагаючи від німецької влади зайнятися розслідуванням, хоча насправді це був зрежисований у Москві чорний піар.

Такі російські маніпуляції громадською думкою можуть бути більш або менш успішними, але вони підкреслюють загальний тренд зменшення внутрішньої впевненості в собі і зростання песимізму. Росіянам не потрібні сигнали від агентства Moody's про зниження кредитного рейтингу Росії, щоб помітити економічну кризу, яка розгортається. Більшості сімей довелося скоротити видатки та витрачати запаси на чорний день, і навіть це не допомогло збалансувати їхній бюджет. Кожен візит в супермаркет викликає роздратування: якість їжі падає через скорочення імпорту більш ніж на третину, а ціни продовжують зростати, позаяк внутрішнє сільськогосподарське виробництво стагнує. Індивідуальні стратегії виживання тепер прораховуються не довше, ніж на рік. Але навіть серед більшості тих, хто недавно «випав» з середнього класу, протести вважаються не тільки марною, але і занадто ризикованою справою.

Сподівання на те, що держава розробить дієвий антикризовий план, вкрай малі. Водночас зростає роздратування бюрократичною хижістю та корупцією, що зводить нанівець всі зусилля з «патріотичної мобілізації» всередині суспільства, спрямованої проти «зовнішніх ворогів» Росії. Ліберальна опозиція намагалася підігріти цей гнів. Антирежимний рух отримав новий заряд енергії завдяки маршу в Москві, присвяченого пам'яті Бориса Нємцова, убитого рік тому. Тепер увага опозиційно налаштованих росіян прикута до постановочного суду над українським солдатом і політиком Надією Савченко, яку звинувачують у військових злочинах на підставі відверто сфабрикованих доказів. Їй не дозволили виступити з заключним словом, тому вона опублікувала його онлайн, не визнавши за російським тоталітарним режимом права судити її боротьбу за незалежність України і висловивши підтримку всім «чесним, добрим і гідним людям» в Росії.

Кожне слово, вимовлене незламаною Савченко, кожна квітка, залишена на мосту, де загинув Нємцов, відколюють по шматочку від монолітної поліцейської держави Путіна і його підтримки. Російський президент не може знати, коли ці тріщини зійдуться і призведуть до обвалення його системи. Але його царедворці бачать зростаюче розчарування серед тих, хто з тугою згадує «суворість» радянських часів, як і втрату ілюзій тими, хто домігся успіху в пострадянські роки благополуччя.

Підтримка режиму заснована на побоюваннях, що альтернатива може бути ще гіршою. Цей страх змін означає відмову від спроб витягнути Росію з болота, в яке вона занурюється. Лідерам опозиції, зокрема, Олексію Навальному і Михайлу Касьянову, які намагаються переконати росіян розділити відповідальність за свою країну, доводиться стикатися не тільки з тиском, але також боротися з апатією і відторгненням. Путін заохочує ці почуття, але таким чином він закладає фундамент майбутньої катастрофи.

Переклад НВ

Новое Время володіє ексклюзивним правом на переклад і публікацію колонок Павла Баєва. Републікування повної версії тексту заборонене.

Оригінал

Більше точок зору тут

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: [email protected]

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.