27 травня 2017, субота

Путін бореться з новою «загрозою» Росії

коментувати
Російський президент погрожує Заходу наслідками за будівництво протиракетних баз в Румунії та Польщі

Церемонія відкриття американської бази ПРО в Девеселу (Румунія), минулого четверга, 12 травня, наразилася на шквал засудження з боку російських чиновників. Наступного дня президент Володимир Путін перетворив ці скарги в державну політику, назвавши розгортання радіолокаційної станції та ракетних перехоплювачів SM-3 прямою загрозою Росії і пообіцявши "згорнути" її. Завершення проекту «Система протиракетної оборони «Іджіс», розпочатого в 2013 р., а також початок роботи над другою базою в Польщі не стало несподіванкою, оскільки РФ регулярно інформували про хід роботи, а Москва направляла свої заперечення на кожному з її етапів.

Минулого тижня Путін провів низку зустрічей з Радою Безпеки РФ і лідерами оборонної промисловості, яких привезли авіатранспортом - разом зі зразками їхньої продукції - до палацу недалеко від Сочі. Тим не менш, не було оголошено про жодні практичних контрзаходи або стратегічні ініціативи.

Віце-прем'єр Дмитро Рогозін спробував пояснити рішення Путіна не вплутуватися в дорогу гонку озброєнь з Заходом: він натякнув, що буде підготовлено більш дешеву відповідь, засновану на сучасних технологіях, метою якої будуть вразливі місця противника.

Ще жодному з правителів не вдавалося вгадати момент, коли російському народу набридне терпіти

Невизначеність буває корисною політичною позою, але на ділі технологічні розробки Росії є застарілими, а політичні варіанти вирішення проблеми обмежені. Відправка міжконтинентальних ракет РС-24 «Ярс» йде за графіком, але давно обіцяні надзвукові боєголовки все ще не готові. Рейкова мобільна версія цієї ракети є відродженням старого радянського проекту, а перший ракетний поїзд, Баргузін, не покине станції до 2020 року.

Перше креслення балістичної ракети для нового покоління стратегічних субмарин, що базується на морі може бути корисним прийомом для забезпечення бюджетного фінансування Московського інституту термальних технологій, але дизайн цієї компанії для ракети Булава виявився повним недоліків. Москва могла б зробити широкий політичний жест, вийшовши з третього договору про скорочення стратегічних наступальних озброєнь, який набув чинності з 2011 року, але це зашкодило б стратегічній рівновазі, яку Путін намагається підтримувати.

Крім того, він стверджує, що американська база ПРО являє собою грубе порушення договору про ядерні озброєння середньої дальності (РСМД) 1988 року, але Росія не може бути зацікавлена в розвалі цього плану контролю над озброєннями, підписаного Рональдом Рейганом і Михайлом Горбачовим.

Можливо, найцікавішим аспектом слів Путіна був жаль щодо того, що досі Румунія і Польща насолоджувалися «тихим, безпечним і заможним життям», але тепер їм доведеться зіштовхнутися з наслідками російського «згортання» загрози НАТО. У минулому Росія неодноразово погрожувала американськихим базам в Польщі та Румунії своїми ракетами, але ці загрози були, по суті, порожніми і безпідставними. Спроба відправки ракетних комплексів Іскандер у Калінінград вже була зроблена; Москва вже оголосила, що модернізує три бригади, розташовані на західних кордонах, до дивізіонів; дії російської авіації над Балтійським і Чорним морями вже були вкрай провокативними.

По суті, кожного разу, коли Москва вдається до військового тиску, європейські країни об'єднуються, що заважає Кремлю отримувати вигоду з протиріч між ними.

Дійсно, у спільній заяві, зробленій після зустрічі президента США Барака Обами і прем'єр-міністрів Данії, Фінляндії, Ісландії, Норвегії та Швеції підкреслено рішуче засудження агресії Росії проти України. Скандинавські країни традиційно були мирними, і деякі з них високо цінують свій нейтралітет. Але схильність Росії до використання військових інструментів змушує їх активізувати співпрацю у сфері безпеки.

Російське верховне командування явно очікувало, що активне (нехай і абсолютно непотрібне) використання  крилатих ракет Калібр, що запускаються з моря в Сирії вразить сусідів і забезпечить Росії збільшення здібностей до стримування.

Американські та європейські експерти належним чином проаналізували ці російські ракетні удари (які не повторювалися з грудня), але головне, на що звертає увагу Захід, це очевидна байдужість Росії до жертв серед цивільного населення і використання нею війни для продажу російських систем озброєння.

Між тим, інтервенція Москви перетворилася на дуже ризикований глухий кут. Значне збільшення участі російських сухопутних військ у бойових діях призвело до неминучого зростання втрат. У той же час, Москва вважала за краще не помітити нещодавній ізраїльський авіаудар, який винищив команду осередку Хезболли, тому що тактичні альянси для Росії вторинні порівняно з головною метою - утвердженням російського впливу на Близькому Сході.

І, хоча переговори Москви з державним секретарем США Джоном Керрі щодо режиму припинення вогню дають деякі результати, глибина непорозуміння між Росією і Заходом посилюється. Європейські сусіди Росії повинні діяти, виходячи зі своїх оцінок загрози, і вони бачать, як Москва надто активно реагує на кожен їх крок за зміцнення своєї колективної оборони. Але тривале підтримування демонстративної російської мілітаризації неможливо через стагнуючу економіки.

В останні кілька місяців Росія помітно скоротила інтенсивність військових дій, утримуючись від масштабних навчань у відповідь на невеликі навчання НАТО в країнах Балтії та Грузії. Москва спробувала проконтролювати ескалацію бойових дій в Нагірному Карабасі. Вона в основному тримає під контролем артилерійські дуелі в Донбасі і, можливо, навіть шукає способи виходу з Сирії. Але порівняно з попередніми експериментами проекції сили стриманість виглядає непереконливо; крім того, мабуть, Путін вирішив, що вона ще і не окупається. Він налаштований на подальші активні дії з ризиками і витратами, що будь-який європеєць вважає неприйнятними. Можливо, зараз росіяни здаються менш уважними до цих ризиків і витрат; але історично ще жодному з правителів не вдавалося вгадати момент, коли російському народу набридне терпіти.

Переклад НВ

Новое время володіє ексклюзивним правом на переклад і публікацію колонок Павла Баєва. Републікування повної версії тексту заборонене.

Оригінал

Більше думок тут

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.