23 серпня 2017, середа

Проблема на ім'я Путін

коментувати
Проблема на ім'я Путін
Наполягаючи на тому, що Москву слід сприймати всерйоз, Кремль зовсім не готовий до можливих наслідків

Характерною рисою виборчої кампанії в США цього року була невидима, але дивно стабільна присутність Росії та її лідера Володимира Путіна. Російський президент, можливо, може цим пишатися: жоден інший світовий лідер (за винятком сирійського президента Башара Асада) не був згаданий по імені під час третіх і останніх президентських дебатів між Гілларі Клінтон і Дональдом Трампом. Кремль утримався від будь-яких офіційних заяв із цього питання. Але ясно, що режим Путіна забезпечив собі вплив на хід виборів у США завдяки низці ретельно розрахованих ударів.

Синхронізація російських кібератак із заздалегідь запланованими ключовими поворотами в президентській кампанії в США особливо очевидна. Усе почалося зі спроби диверсії під час Національного з'їзду Демократичної партії в кінці липня; але Берні Сандерс, який зайняв друге місце, відмовився використовувати інформацію про упередженість проти нього в штабі партії. Потім кожен раунд президентських дебатів супроводжувався публікацією особистого листування, пов'язаного з Клінтон і її кампанією, яке публікувалося на Wikileaks з явною метою нанесення шкоди кандидату в президенти від демократів.

Під час третіх дебатів ця гра мала неприємні наслідки для її авторів: Клінтон перетворила питання про свіжу порцію компромату в атаку на свого супротивника Дональда Трампа, звинувативши його в тому, що РФ йому підіграє. Докази безпосередньої участі російських спецслужб дійсно є незаперечними, а спроби Путіна заявити про свою непричетність до злому під час недавнього візиту в Індію були дуже незграбними, щоб бути переконливими. Президент США Барак Обама, як і раніше, розмірковує над варіантами реакції, і Путіну буде важко знайти контрзаходи неминучої відплати з боку США.

Росія не може дозволити собі бути головним геополітичним суперником США

Другий напрямок російського впливу на політику США – військова операція РФ у Сирії. І тут час також мав вирішальне значення. Москва загострила боротьбу за Алеппо синхронно з другими президентськими дебатами (9 жовтня) і припинила свої повітряні удари саме під час третіх, що дало Трампу можливість стверджувати, що Обаму і Клінтон «перехитрили».

Але і в цій грі Росія зайшла занадто далеко, у результаті чого у Франції скасувати давно запланований візит Путіна до Парижа. Тепер Росію звинувачують у скоєнні військових злочинів у Сирії. І Європейський союз, і Сполучені Штати як мінімум розглядають введення нових санкцій щодо Росії. Маневри Москви з відкриттям «гуманітарних коридорів» з Алеппо майже не принесли результату. І претензії Росії, що бельгійські винищувачі F-16 обстрілювали цивільні об'єкти, ніяк не допомогли російській міжнародній репутації.

Зараз Росія відправила у Східне Середземномор'я свій єдиний авіаносець Адмірал Кузнєцов у супроводі більшості надводних кораблів Північного і Балтійського флотів. Ключове питання в тому, чи повинна ця відправка зробити можливу активізацію авіаударів, щоб сили Асада змогли захопити Алеппо саме напередодні президентських виборів у США.

При цьому Росія зовсім не використовує для спроб вплинути на вибори в США зрежисований нею ж конфлікт в Україні. Ситуація в зоні бойових дій на Донбасі далека від стабільної. І вибух у ліфті, який забрав життя бойовика Мотороли минулого тижня, ще раз підкреслив нестримний хаос у контрольованих РФ ЛДНР. Путін явно вважає за краще говорити про «зниження напруженості» в цій зоні з Німеччиною і Францією, а не із США.

Мабуть, він розраховує на те, що обурення, викликане в Європі варварською поведінкою Росії в Сирії, може бути нейтралізоване її участю з мінімізації ризиків в Україні. Минулого тижня (19 жовтня) канцлер Німеччини Ангела Меркель прийняла імпровізований саміт у Берліні, в якому, крім неї, взяли участь Путін (у супроводі свого помічника Владислава Суркова), президент Франції Франсуа Олланд і президент України Петро Порошенко. Ця зустріч у нормандському форматі ще раз підтвердила, що мирний процес в Україні, заснований на Мінських угодах, зайшов у глухий кут, але альтернативи йому немає.

Інструмент, який Москва, схоже, по максимуму використовує для впливу на вибори в США – ядерна загроза. Заяву Путіна про вихід Росії з угоди з утилізації плутонію було приурочено до других дебатів, але вона не дала бажаного ефекту. Серія ракетних випробувань і розгортання систем «Іскандер» у Калінінграді повинні були посилити меседж – і Трамп справді звинуватив Клінтон у тому, що вона боїться країни, яка має 1800 ядерних боєголовок. І все ж ці дії в кінцевому підсумку не мали бажаного ефекту.

На сьогодні Державна Дума Росії ставить питання про вихід із нового договору про СНО від 2011 року. Керівництво США стикається зі складним завданням реагування на це ядерне позування; воно стверджує, що таким загрозам не місце в раціональних та обґрунтованих міжнародних відносинах.

Путіну вдалося зробити себе великою проблемою для американської політики, але це навряд чи поліпшить міжнародне положення Росії. Спроби вплинути на хід президентської кампанії в США дали зворотній ефект, дозволивши Клінтон звинуватити Трампа в прагненні укладати угоди з Путіним.

Короткострокове прагнення похвалитися може також призвести до тяжких результатів у довгостроковій перспективі. Справа в тому, що Росія не може дозволити собі бути головним геополітичним суперником Сполучених Штатів. Кожен амбітний крок росіян, як, наприклад, військове втручання в Сирії, тільки піддає Москву новим ризикам. Росія також виявить у найближчі тижні, що її сміливий експеримент у сфері хакерства і троллінгу також не пройде безслідно: вразливість Росії у віртуальному просторі більша, ніж думає Путін, який не розбирається в тонкощах роботи в інтернеті.

Наполягаючи, що Москву слід сприймати всерйоз, Кремль зовсім не готовий до можливих наслідків. І його припущення про те, що готовність до ризику – політична перевага, швидше за все, урешті-решт буде спростовано дуже болючим способом.

Переклад НВ

Новое время володіє ексклюзивним правом на переклад і публікацію колонок Павла Баєва. Републікування повної версії тексту заборонено

Оригінал

Більше точок зору тут

 

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.