4 грудня 2016, неділя

Перестановки в Кремлі. Що замислив Путін

коментувати
Перестановки в Кремлі. Що замислив Путін
Навіщо російський президент змінює старих друзів на безликих нових чиновників

Останніми тижнями активно поширювалися новини і чутки про призначення і звільнення в російському уряді. І вони продовжують застувати собою трагічну ескалацію війни в Сирії, як і зусилля країн ОПЕК обмежити виробництво нафти і підняти ціни. Продовжують звучати спекуляції щодо можливого переходу Сергія Кирієнка з посади гендиректора Росатома в Адміністрацію президента, а також про можливий відхід Олександра Бастрикіна з поста голови Слідчого комітету. Поки раптові кадрові перестановки не слідували однозначним закономірностям.

Заява прем'єр-міністра Дмитра Медведєва про низьку ефективність "незручної" державної машини підсилило очікування давно назрілих реформ у бюрократичних структурах, що розрослися. Ясно також, що заміна представників "старої гвардії" на молодших фаворитів має більше значення для трансформації авторитарного режиму президента Володимира Путіна, аніж останні парламентські вибори. Але загальний сенс цієї трансформації залишається незрозумілим.

Раптове звільнення Володимира Якуніна, одного з ключових членів внутрішнього кола Путіна, з посади генерального директора РЖД у серпні 2015 року ознаменувало початок процесу перестановки. З того часу перестановки серед лояльних царедворців президента відбувалися швидше, ніж експерти встигали вигадувати їм пояснення. Деякі політичні ветерани, наприклад, колишній голова Служби зовнішньої розвідки Росії (СЗР) Михайло Фрадков, нині відправлені у відставку, отримавши невеликі "годівниці". Інші — бізнесмени та політики епохи 1990-х, як-от Віктор Іванов, були безцеремонно виставлені геть. А деякі "довірені адьютанти", наприклад, Андрій Бельянінов з Федеральної податкової служби, були виставлені казнокрадами. Путін, мабуть, готовий відмовитися від репутації лояльного боса; логіка останніх його дій не відповідає звичайній моделі поведінки старіючого самодержця.

Однією з унікальних особливостей цього кадрового оновлення є те, що воно не відбувається там, де було необхідним. Енергетичний сектор, наприклад, страждає не тільки від низьких цін на нафту, але й від поганого керування, що веде до постійного збільшення експлуатаційних витрат. І проте, керівник Газпрому Олексій Міллер, голова Роснефти Ігор Сечін, а також майже всі інші пов'язані з Кремлем бенефіціари цього прибуткового бізнесу досі не були зачеплені "чистками".

У ситуації глибокої економічної кризи попит на цапів-відбувайлів зростатиме

Фінансовий сектор, ослаблений санкціями Заходу і дискредитований через низку скандалів, пов'язаних з відмиванням грошей, також не торкнуться перестановки. Сергій Ролдугін, особисто причетний до скандалу з Panama Papers, навіть удостоєний державної нагороди. Високотехнологічний сектор Росії, що показав жалюгідні результати, незважаючи на значні інвестиції, також не зазнав ніякої відповідальності: віце-прем'єр Дмитро Рогозін продовжує обіцяти вражаючі наукові досягнення в невизначеному майбутньому. Федеральний бюджет Росії переживає серйозне скорочення, але без зміни керівництва в цих ключових секторах жодних значущих економічних реформ, мабуть, не буде.

Ще одна особливість "зміни варти" серед кремлівської верхівки — посилення влади Федеральної служби безпеки, яка ініціювала серію атак проти своїх конкурентів у Міністерстві внутрішніх справ і Слідчому комітеті. Російські медіа навіть обговорювали можливі плани щодо розширення повноважень ФСБ і повернення їй старої радянської назви Міністерство державної безпеки. Цей витік, найпевніше, є дезінформацією, оскільки ФСБ навряд чи потрібно забирати під себе СЗР, новим директором якої щойно став амбітний колишній спікер Держдуми Сергій Наришкін. Путін, ймовірно, також не хоче передавати ФСБ контроль над ФСТ (ще одна чутка), незважаючи на те, що її колишній начальник Євген Муров відправлений у відставку ще в травні.

ФСТ та її ключовий відділ, Служба безпеки президента (СБП), були основним джерелом кадрів для путінських призначень. Це ілюструє схильність Путіна, яка проявилася нещодавно, призначати підлеглих на пости, що перевищують їхній рівень компетентності. Віктор Золотов, колишній начальник СБП, не особливо відзначився як головаи новоствореної Національної гвардії; колишні охоронці Євген Зиничев і Олексій Дюмін виявилися досить посередніми губернаторами регіонів. Заміна важкоатлета Сергія Іванова на покірного Антона Вайно в Адміністрації президента може привести до різкого ослаблення влади, яка була традиційно зосереджена в цьому органі.

Відхід багатьох осіб з оточення Путіна і ослаблення низки ключових інститутів, від Слідчого комітету до Адміністрації президента, автоматично підвищили вплив кількох силовиків-ветеранів, що залишилися. Міністр оборони РФ Сергій Шойгу виграв найбільше. Він зміг захистити своє нинішнє міністерство і Міністерство з надзвичайних ситуацій, яке очолював раніше, від чисток. Але основна проблема Шойгу — надзвичайно роздутий оборонний бюджет. Йому, можливо, доведеться витратити чимало свого політичного капіталу в боротьбі за захист проектів переозброєння від неминучих скорочень.

Залишається неясним, якою мірою Путін контролює ці кадрові перестановки. Боротьба між ворогуючими кланами в спецслужбах підтримує політику розподілу ресурсів в Росії. І, оскільки грошові потоки слабшають, клани в МВС і ФСБ все частіше звертаються до Путіна як до верховного арбітра. Водночас новопризначені чиновники розуміють, що вони ще замінніші, аніж колишні друзі Путіна, які тепер швидко стають історією; попит на цапів-відбувайлів у ситуації глибокої економічної кризи зростатиме. Вони, таким чином, прагнуть монетизувати свої невизначені позиції якомога швидше, перетворюючи тим самим боротьбу з корупцією у фарс. Поєднання захланності й страху не сприяє ані лояльності, ані ефективності, що призводить до погіршення якості керування в багатьох ключових структурах.

Путін не дозволяє нікому навіть заїкнутися про можливого наступника, але його кадрові експерименти змушують небагатьох старожилів і багатьох здивованих чиновників, що стрибнули вище голови, все ж почати про це замислюватися.

Переклад НВ

Новое Время володіє ексклюзивним правом на переклад і публікацію колонок Павла Баєва. Републікування повної версії тексту заборонено.

Оригінал

Більше точок зору тут

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.