27 квiтня 2017, четвер

Нова Держдума може пережити Путіна

коментувати
Ні корисливий політичний клас, ні хижі силовики не впораються із завданням захисту ослабленого путінського режиму

Минулої неділі (18 вересня) росіяни пішли на виборчі дільниці, щоб обрати сьому Державну Думу за пострадянську історію своєї держави. Дуже важко сказати, скільки з них насправді проголосували, оскільки офіційні попередні дані про явку виборців (47,8%, за даними Центральної виборчої комісії) були спотворені фальсифікаціями, що забезпечили впевнену перемогу партії «Единая Россия».

Передвиборчі опитування зареєстрували стабільне зниження народної підтримки цієї псевдо-партії, яка в першу чергу об'єднує правлячу бюрократію. Крім того, дослідження показали, що виборці мають мало довіри до парламенту як до державної установи. Влада зробила надзвичайно мало зусиль для підвищення популярності «своєї» партії; вони хотіли, щоб виборча кампанія була настільки нудною і беззмістовною, наскільки це можливо. Володимир Путін провів одну вечірню зустріч із керівництвом «Единой России» на початку цього місяця і видав одну коротку заяву напередодні виборів, а більшу частину свого часу присвячував питанням зовнішньої політики.

Метою цієї навмисної демотивації було не тільки забезпечення маніпуляції результатами голосування, а в першу чергу в поширенні апатії серед електорату, оскільки будь-яка мобілізація могла б спрацювати проти влади, ставши спусковим гачком для початку протестів.

Соціологічні дослідження показують, що лише 10% росіян висловлюють готовність брати участь у будь-яких акціях протесту. Але народне невдоволення було навіть нижче під час виборів у грудні 2011 року, і тим не менш призвело до масових демонстрацій у Москві, тож влада в цьому році була готова на все, щоб цього не допустити. Роз'єднана ліберальна опозиція прагнула максимально використати обмежені можливості, доступні її кандидатам, стверджуючи, що кожен голос, поданий проти «партії влади», важливий, тоді як утримання грає на руку тим, хто фальсифікує вибори.

Напередодні виборів російський президент приніс у жертву як мінімум півдесятка старих «товаришів»

Нова Дума може зрештою протриматися довше, ніж нинішній режим, тож вона може стати ключовим інститутом під час майбутніх політичних криз. Правдоподібними ці прогнози роблять викриття масштабної корупції в різних гілках влади. Навіть прем'єр-міністру Дмитру Медведєву, формальному лідерові «Единой России», довелося спростовувати, що він володіє секретною дачею, побудованою для нього дружнім олігархом на берегах Волги. Перший заступник голови уряду РФ Ігор Шувалов змушений був пояснювати використання приватного літака для транспортування своїх вихованців-коргі на виставки; а Ігор Сєчін, генеральний директор Роснефти і близький друг Путіна, поскаржився в суд на ЗМІ за публікацію інформації про його палаци і яхти, придбані ним для молодої дружини.

Найбільш вражаючі одкровення, однак, були отримані з результатів офіційного розслідування корупції в Міністерстві внутрішніх справ. Зокрема, у полковника Михайла Захарченка, всього два роки тому очолив відділ Т Головного управління Міністерства з питань економічної безпеки і протидії корупції, були знайдені $150 млн готівкою та 300 мільйонів євро на рахунках в іноземних банках.

Масштаб цієї розтрати, шокуючий навіть за російськими мірками, вказує не стільки на широту корупційної мережі, а скільки на небачену інтенсивність розборок між конкуруючими кланами в боротьбі за ресурси, які скорочуються. Очевидним переможцем у цих війнах на сьогодні є Федеральна служба безпеки (ФСБ), яка провела вищезазначену операцію проти Міністерства внутрішніх справ, а також напад на Слідчий комітет, що призвело до відставки його голови Олександра Бастрикіна, незважаючи на його особисті зв'язки з Путіним. У кінці липня ФСБ фактично обезглавила ФНС, зробивши її директора, Андрія Бєльянінова, також старого союзника Путіна, відомим: усі телеканали кинулися на пошуки його будинку. На отриманих записах можна побачити численні взуттєві коробки, повні стодоларових купюр.

Ця битва кланів за контроль грошових потоків, замаскована під боротьбу з корупцією, дозволила Путіну приступити до масштабних перестановок всередині владних еліт. Напередодні виборів він приніс у жертву як мінімум півдесятка старих «товаришів», які стали занадто дорого обходитися в умовах  економічної ситуації, яка все більше погіршується. Паралельно із цим були розпочаті гучні дослідження проти бізнес-імперій кількох відомих олігархів, наприклад, Віктора Вексельберга, з явною метою отримання великих відступних.

Але ні спроби обмежити апетити  силових відомств, які надмірно роздулися, ні тиск на бізнес не допоможуть вирішити основну проблему - скорочення доходів і величезних витрат федерального бюджету. Ця проблема вийшла на перший план на засіданні уряду по ключових параметрах програми озброєння до 2025 року, яке Путін скликав минулого тижня. І ніякі крики не допомогли привести до спільного знаменника «діаметрально протилежні позиції» експансіоністського Міністерства оборони і скупого Міністерства фінансів.

Російська версія боротьби з корупцією переслідує погано сумісні цілі дисциплінування державної бюрократії і одночасного задоволення громадської думки. Насправді ж вона тільки мотивує силовиків різних рангів намагатися набрати якомога більше грошей, дратуючи при цьому громадськість, яка хвилюється з приводу падіння доходів, скандальними викриттями неправедних доходів чиновників.

Аналогічним чином маніпуляції на виборах були спрямовані на отримання повністю керованого парламенту і «вихід» частини накопиченого невдоволення. Але легітимність «Единой России» як правлячої партії фактично досягла нового дна, а невдоволення народу корумпованою політичною системою залишилося незмінним.

Хоч, на відміну від грудня 2011 року, незадоволені москвичі не збираються виходити на вулиці після виборів, відсутність у режиму стратегії виживання стає очевидним. Неможливо передбачити, які нові скандали та дестабілізуючі події чекають його в найближчі місяці. Але ясно, що ні корисливий політичний клас, ні хижі силовики не впораються із завданням захисту ослабленого путінського режиму.

Переклад НВ

Новое Время володіє ексклюзивним правом на переклад і публікацію колонок Павла Баєва. Републікування повної версії тексту заборонено.

Оригінал

Більше точок зору тут

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.