6 грудня 2016, вівторок

Як США підживлюють ілюзії Путіна

коментувати
Як США підживлюють ілюзії Путіна
Кожна спроба вести з російським президентом конструктивний діалог зміцнює його віру в те, що кінець Заходу близький

У президента Володимира Путіна є всі причини, щоб бути задоволеним візитом держсекретаря США Джона Керрі в Москву минулого четверга (24 березня). Зустріч тривала не менше двох годин, а до цього у Керрі відбулася тривала і напрочуд жвава розмова з міністром закордонних справ РФ Сергієм Лавровим. За словами спостережливих журналістів, зустріч з Лавровим створила затишну атмосферу для подальших переговорів з Кремлем.

Лавров був явно щасливий через провал спроб Заходу утримати Росію у міжнародній ізоляції. І справді, буквально за кілька годин до прильоту Керрі міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр провів переговори з Путіним і прем'єром Медведєвим; а в п'ятницю, 25 березня, в Москву прибув міністр закордонних справ Італії Паоло Джентільоні. Проте, на порядку денному залишається питання, чи підштовхне ця дружня атмосфера Путіна до того, щоб поводитися краще, або ж російський лідер просто вирішить, що Захід приповзе благати його про допомогу в будь-якому разі?

Більша частина розмов минулого тижня була присвячена Сирії. І у Путіна були всі підстави вважати, що його "раптове" часткове виведення російських військ з країни посилило ефект від початкового несподіваного втручання, так що його західні колеги тепер не здогадуються, що може зробити Росія наступного разу.

Проблема полягає в тому, що Путін сам майже не говорив про подальші кроки, хоча очевидно: він хоче залишитися ключовим гравцем у переговорах щодо Сирії, але при цьому менше ризикувати. Проте, сили Росії, що залишилися в Сирії стали більш вразливими, а також новини про втрати посилюють і так невеселі суспільні настрої. Путін повинен був продемонструвати, що Росія залишається основною рушійною силою в міжнародній боротьбі проти Ісламської держави: наступ сил Башара Асада в бік символічно важливого міста Пальміри представлять в якості такого доказу. Проблема полягає в тому, що збереження режиму Асада не є першочерговим завданням на мирних переговорах у Женеві, та й західні гості Кремля не жадали це обговорювати.

РФ хоче залишитися ключовим гравцем у переговорах щодо Сирії, але при цьому менше ризикувати

На контекст переговорів у Москві серйозно вплинули теракти в Брюсселі 22 березня. Здавалося б, вони зміцнили позиції Путіна в переговорах із західними офіційними особами. Керрі зробив досить двозначне зауваження про те, що «було б справедливо сказати, що ми досягли більшого розуміння недавніх рішень президента Путіна». Згортання бомбардувань проти помірної сирійської опозиції - можливо, дійсно розумний тактичний хід, враховуючи спустошення Алеппо, але далеко не ясно, чи здатна РФ зробити свій внесок у міжнародну боротьбу з тероризмом. Російські політики прагнуть покласти провину за активізацію терактів в Європі на західну культуру терпимості, але і в самій РФ, де про таку культуру і мова не йде, загроза тероризму зберігається. І те, що Путін нічого не може зробити з агресивною поведінкою деспотичного господаря Чечні Рамзана Кадирова, показує мінуси «упокорення» Північного Кавказу.

Ще одним важливим питанням на порядку денному, обговорення якого Керрі, не вдаючись у деталі, назвав конструктивним, була українська криза. Серйозним каменем спотикання була доля Надії Савченко, українського солдата та політика, яка була засуджена російським судом до 22 років позбавлення волі, без жодних доказів, що свідчать про її вину.

Путін, ймовірно, був би радий укласти угоду зі Сполученими Штатами щодо ціни звільнення Савченко, але його турбує, що через це він здасться слабким. Керрі не вдалося добитися від Кремля будь-яких обіцянок у питанні Савченко або України, і йому довелося обмежитися черговим повторенням промов про важливість Мінських угод про припинення вогню. Всі сторони конфлікту вважають ці угоди нереалізованими. Росія не проявляє готовність йти на компроміс у питанні над окупованими територіями на сході України, попри те, що Донбас перетворився на "чорну діру" в її бюджеті. Це, за словами одного проникливого коментатора, не було проблемою, коли ціна на нафту становила $100 за барель, але тепер стало "розкішшю, якої ми [Росія] не можемо собі дозволити".

Економічний стан Росії продовжує повільно погіршуватися і супроводжується різким скороченням реальних доходів, особливо болючим для середнього класу. Накопичення невдоволення робить нестримну корупцію серед російської політичної еліти дуже чутливим питанням.

Путін вважає за краще дистанціюватися від цих неприємних тем і на нещодавній зустрічі з лідерами бізнесу він говорив виключно про геополітичні питання. Він знає, що тільки підтримка росіянами зовнішньої політики Кремля зберігає його рейтинг схвалення на рівні, близькому до 70% (порівняно з 85% рік тому).

Самовдоволена поведінка Путіна на зустрічі Керрі напевно додасть кілька балів до його рейтингу, оскільки російський президент може чесно сказати, що не відступився від своєї позиції заради діалогу з Вашингтоном. Він грає на небажанні Вашингтона влазити у близькосхідну кашу, а також на протиріччях в Європі, викликаних режимом економії і проблемою біженців, які, як він сподівається, будуть тільки посилюватися. Він щиро вірить у слабкість «загниваючого Заходу»; і кожна спроба вести з ним конструктивний діалог зміцнює його віру в те, що кінець Заходу близький. Ця створена ним ілюзія досить небезпечна, оскільки зменшує його страх перед наслідками своїх дій, а отже, новий хід Путіна може бути ще більш безрозсудним.

Переклад НВ

Новое Время володіє ексклюзивним правом на переклад і публікацію колонок Павла Баєва. Републікування повної версії тексту заборонене.

Оригінал

Більше точок зору тут

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.