23 серпня 2017, середа

Як провалився сирійський експеримент Кремля

коментувати
Нинішній поворот воєнних подій у Сирії вочевидь застав російське керівництво зненацька

59 крилатих ракет «Томагавк», випущених Сполученими Штатами по сирійській авіабазі аш-Шайрат, викликали набагато більший політичний резонанс, ніж наслідки вибуху. І ударна хвиля ракет рухається в бік російського президента Володимира Путіна.

Він швидко засудив цей «акт агресії», а на надзвичайній сесії Ради Безпеки ООН російський представник акцентував увагу на «порушенні міжнародного права». Однак представник США Ніккі Хейлі заявила у відповідь про готовність США застосовувати ще більше «збалансованих» заходів такого роду для залучення РФ до відповідальності за злочини, вчинені режимом президента Сирії Башаром Асадом.

Прем'єр-міністр Дмитро Медведєв розмістив на своїй сторінці в Facebook різкий коментар про «надзвичайну залежність адміністрації Дональда Трампа від думки вашингтонського істеблішменту, яка призвела американську політику в сирійському конфлікті до межі військового зіткнення з Росією». Разом з тим, гнівна риторика не може приховати різке погіршення міжнародного іміджу Москви та її позиції на Близькому Сході.

Двосторонні відносини з США опустилися до рівня, який не очікували побачити навіть російські пропагандисти. Провладна преса в РФ у спробі пояснити крах надії на стабілізацію американо-російських відносин, зображуючи президента Трампа емоційно нестійким і розчарованим невдачами на внутрішній арені. Однак Кремль не посмів скасувати візит держсекретаря США Рекса Тіллерсона в Москву, незважаючи на те, що американський дипломат висловив розчарування нездатністю Росії переглянути свою підтримку Асада.

Ретельно продумані Москвою інтриги на Близькому Сході раптово звів нанівець один наступальний крок США

Першорядне значення для Путіна мала реакція китайського президента Сі Цзіньпіна, який, ймовірно, був незадоволений збігом ракетного удару з його візитом в Мар-а-Лаго, але вважав за краще зосередитися на питаннях торгівлі і тарифів. Китай не хоче будь-яких ускладнень у відносинах з США і навіть вітав би активну участь Вашингтона в ситуації на Близькому Сході. Таким чином, Путін не може розраховувати на підтримку ключового стратегічного партнера Росії в ескалації протистояння з Вашингтоном.

Ретельно продумані Москвою інтриги на Близькому Сході раптово звів нанівець один наступальний крок США. Туреччина, яку довго спокушали участю в «мирних» переговорах в Астані, що проводяться під керівництвом Росії, кинулася висловлювати свою підтримку американському авіаудару і закликала США продовжувати в тому ж дусі. Ізраїль повністю підтримує США, як Йорданія та Саудівська Аравія; навіть Єгипет, який Путін ретельно уникав як потенційного союзника, тепер набагато більше зацікавлений у розвитку зв'язків з США. Тільки Тегеран засудив «агресію» Вашингтона; але Москві зараз вкрай небажано сприйматися на Близькому Сході у ролі іранського союзника. Поки Іран надає велику підтримку режиму Асада, Росія справедливо несе відповідальність за воєнні злочини сирійського уряду – від Алеппо до Хан-Шейхуна. Рішення міністра закордонних справ Великої Британії Бориса Джонсона скасувати вже запланований візит до Москви в цей понеділок через ситуацію в Сирії, відмінно ілюструє цей міжнародний остракізм.

Що повинно турбувати Москву ще більше, ніж політична ізоляція – раптово виявлена слабкість її військового потенціалу в Сирії. Було чимало розмов про «бульбашку» ППО, що охоплює Середземноморське узбережжя Сирії, від Латакії до Тартуса. Але тепер російське керівництво не може пояснити, чому такі розрекламовані зенітно-ракетні комплекси С-400 і З-300 не змогли перехопити американські крилаті ракети. Міністерство оборони Росії стверджує, що шкода від американської атаки була незначною, оскільки лише 23 з 59 ракет «Томагавк» досягли мети. Але достовірність цієї інформації, найімовірніше, не відрізняється від фейкових новин, які поширюються сирійською пропагандою.

Прагнучи поліпшити свою військову позицію, Москва наказала фрегату «Адмірал Григорович» передислокуватися з Чорного моря в Східне Середземномор'я, але ця спроба відновити втрачені позиції не особливо вражає. Росія також припинила меморандум про безпеку польотів, підписаний з США в жовтні 2015 року. Хоча насправді угрупування ВПС Росії, що діє з бази Хмеймім, потребує цього «деконфліктувальному» механізмі не менше, ніж американські війська.

Кремль оголосив, що п'ятничний авіаудар зіграв на руку терористам і створив перешкоди для співпраці в боротьбі з цією загрозою. Знову-таки, ніби США потребує такого співробітництва більше, ніж Росія. Фактично, РФ стикається із зростанням загрози тероризму з різних напрямків. І вибух 3 квітня в Санкт-Петербурзі, що забрав життя 14 пасажирів метро, став ще одним проявом цієї реальності.

Путін, який перебував у місті в той день, виявився скупим на емоції і пояснення; дійсно, російська влада, як і раніше, відмовляється від будь-якого зв'язку між інтервенцією в Сирії і ескалацією загроз всередині країни. Такі події, як нещодавній напад на гарнізон Національної гвардії в Чечні або засідка на поліцейський патруль в Астрахані, не привернули особливої уваги громадськості. Російські спецслужби просто дуже зайняті придушенням нової хвилі протестів, щоб виділити достатні сили для знешкодження терористичних мереж.

Нинішній поворот воєнних подій у Сирії вочевидь застав російське керівництво зненацька. Але скрутне становище Москви викликане не тільки непередбачуваністю Трампа або емоційними змінами в його анти-інтервенціоністському курсі. Росія перетворила корупцію і фейкові новини на корисні інструменти державної політики, і тепер до неї ставляться відповідно – як до сторони, що воює в сирійському конфлікті.

Тривала гуманітарна катастрофа в Сирії є для Москви лише можливістю претендувати на більш значущу роль на міжнародній арені – те, чого вона не може досягти мирним шляхом. Російський експеримент з використання військової сили на Близькому Сході, схоже, справляє зворотний ефект, але особисті амбіції Путіна не дозволяють йому тверезо оцінити всі ризики.

Переклад НВ

Новое Время володіє ексклюзивним правом на переклад і публікацію колонок Павла Баєва. Републікування повної версії тексту заборонене

Оригінал

Більше поглядів тут

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.