5 грудня 2016, понеділок

Імперія в оточенні

коментувати
На тлі сповзання економіки країни в глибоку рецесію необхідність у яскравому шоу стала ще актуальнішою

На тлі сповзання економіки країни в глибоку рецесію необхідність у яскравому шоу стала ще актуальнішою

Віртуальний мілітаризм став справжнім лихом для Росії. У Володимира Путіна залишилося лише кілька тижнів, щоб придумати нову ідею, що об'єднує росіян і виправдує його агресивний режим

Весь минулий тиждень, перш ніж викотитися на Червону площу в межах екстравагантного військового параду на честь Дня перемоги, в Москві гуркотіли танки. І хоча цього року в столиці Росії не було іменитих іноземних гостей, на тлі сповзання економіки країни в глибоку рецесію необхідність у яскравому шоу стала ще актуальнішою.

Пропагандистська кампанія, спрямована на посилення "патріотичних" почуттів росіян, досягла нових висот. Це зрозуміло. Існує межа співпереживання, яке може викликати у сучасного населення вторинна переробка колишньої слави. Піднесення героїчної перемоги СРСР над нацистською Німеччиною для виправдання агресивної політики путінського режиму втрачає свої властивості. Тому головний меседж пропаганди змінився: тепер Росія оточена ворогами, і тільки військова міць завадить їм підібратися ближче.

Кількість необґрунтованої облуди на параді шкодить прославлянню мілітаризму. Проте за гучними заявами про готовність відповісти на будь-які ворожі маневри стоїть цілком реальна загроза. Російські чиновники запекло протестують проти навчань НАТО в країнах Балтії, обіцяючи вжити "контрзаходів". Міністр оборони Сергій Шойгу стверджує, що чотири батальйони НАТО на балтійському театрі зустрінуть дві нові російські дивізії, а третя буде розташована поблизу від зони бойових дій у Донбасі.

Разом з танками і ракетами, що виїжджають із Москви, вщухає і напад самовихваляння

Інші протести лунають у зв'язку з невеликими навчаннями Noble Partner 2016 в Грузії, в межах яких американські та британські солдати тренуватимуться разом із грузинськими. На думку Москви, ці навчання рівноцінні серйозній "провокації" з метою дестабілізувати ситуацію на Південному Кавказі. І її бажання відповісти з переважною силою все ж небезпечне.

Військове вторгнення в Сирію подається як найяскравіший приклад здатності РФ до проекції свого впливу за кордон. Скорочення інтенсивності до 20-25 бойових вильотів на день не зменшило офіційного тріумфу з приводу цієї "маленької переможної війни". Щоразу, коли держсекретар США Джон Керрі телефонує міністру закордонних справ Сергію Лаврову, щоб домовитися про продовження часткового припинення вогню, Москва записує це до числа своїх перемог.

Політичний ефект від військової перемоги планувалося посилити виступом Маріїнського оркестру на руїнах нещодавно звільненої Пальміри. Але план зіпсував повітряний удар у табір біженців у Північній Сирії. Втім, пальмірський концерт, у якому Сергій Ролдугін грав на віолончелі, привернув увагу до ще однієї межі нового російського мілітаризму: він корумпований аж до верхівки. Ролдугіна після публікації панамських документів звинувачують у відмиванні грошей. Путіну довелося навіть взяти віолончеліста під особистий захист.

Хоча при цьому глава Кремля наказав розслідувати іншу масштабну справу про корупцію: будівництво космодрому Східний, який мав стати символом стратегічного повороту Росії на Схід, а виявився колосальною тратою ресурсів. Японський прем'єр Шінзо Абе вважає, що через відчай, викликаний провалом цього "повороту", Путін не відмовиться від економічного співробітництва в обмін на компроміс щодо спірних Курильських островів. Проте Абе не врахував, що російський кумівський капіталізм може переважити стратегічні інтереси держави.

Розквіт корупції в економіці, що слабшає, також ризикує розсердити незаможних. Скандал із космодромом Східний вже викликав кілька протестних акцій. Тому мілітаризм має забезпечити патріотичне єднання, яке б прикрило масштаби крадіжок. Святкування Дня перемоги — ідеальний привід для такої мілітаризації та оголошення будь-якого невдоволення з боку лібералів "зрадою". Навіть мінімальна незгода тепер вважається екстремізмом.

Але разом з танками і ракетами, що виїжджають із Москви, вщухає і напад самовихваляння, залишаючи після себе неминуче похмілля і питання "А що далі?". Минулого року відповіддю стало вторгнення в Сирію. Але тепер вихід із цієї авантюри, навіть якщо він пройде гладко, потрібно буде перекрити нової "перемогою". І варіантів у Кремля стає все менше, оскільки гроші закінчуються. А корумповані російські держпідприємства і різні групи впливу, як і раніше, мають потребу в коштах. Крім того, Путін не може гарантувати, що майбутні парламентські вибори не запустять лавину поки прихованого народного невдоволення. І у нього залишилося лише кілька тижнів, щоб придумати нову ідею, яка об'єднає маси в підтримці режиму. Але, здається, якраз ідеї у нього і його підлеглих і вичерпалися.

Переклад НВ

Вперше опубліковано на сайті The Jamestown Foundation. Републікування повної версії тексту заборонене.

Більше точок зору тут

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.