28 травня 2017, неділя

Цькування інакодумців у Росії. Особистий досвід

коментувати
Вам не доводилося чекати арешту? Не дай бог вам дізнатися, що це таке

Хочете знати, що таке цькування інакодумців у путінській Росії? Зараз я вам розповім. На своєму прикладі. Цькували мене і раніше, але зараз атака особливо сильна.

Коли розбився російський військово-транспортний літак з військовим ансамблем, який летів виступати перед російськими льотчиками в Сирії, які бомбили Алеппо, я написав про це пост у Facebook. Нейтральний. У ньому не було закликів або образ. Я лише нагадав, що російська армія бомбить Алеппо, не розбираючи, де мирні, а де не мирні; що діти там гинуть десятками; що фотографії цих дитячих смертей облетіли весь світ; що Росія – країна агресор, яка анексувала Крим, окупувала частину України, яка почала там загарбницьку війну, що призвела до загибелі як мінімум десяти тисяч осіб, а до цього окупувала частину Грузії і бомбила міста в цій країні. І я, після всіх цих війн та смертей, відчуваю від загибелі представників окупаційної армії тільки одне почуття – байдужість.

Комусь цей мій пост – не стаття в газеті, не телесюжет, просто пост у Facebook, здався недостатньо патріотичним. І почалося.

Першим виступив депутат Держдуми Віталій Мілонов – відомий гомофоб і мракобіс, ініціатор законів, що обмежують права сексуальних меншин, який особисто бере участь у нападах на представників ЛГБТ. Він закликав позбавити громадянства мене і Божену Ринську, ще одну журналістку, яка, як йому здалося, теж написала пост з недостатнім ступенем патріотизму. Позбавити громадянства, вислати з країни і конфіскувати майно. Потім висловився сенатор Франц Клінцевич, який закликав розібратися з нами «за законом» і запевнив, що «реакція буде».

Цькування – інструмент дуже дієвий. Воно вимотує. За кілька днів доводить до нервового виснаження

Далі цькування понеслося, як снігова куля. Були залучені всі сили пропагандистської машини. Перший канал – наймогутніший державний канал у Росії – закликав створити петицію за позбавлення нас громадянства і вислати з країни. За добу цю петицію підписали 130 тисяч осіб. Інше пропагандистське агентство, Life, пішло на посадовий злочин і за допомогою служби приставів зробило мені фейковий адміністративний штраф нібито за неоплачений проїзд в автобусі. При тому, що я ветеран бойових дій і у мене безкоштовний проїзд. Це звичайна практика в Росії і робиться для того, щоб закрити людині можливість покинути країну за борги. Щоб не втекла, взагалі.

Була придумана комп'ютерна гра в жанрі beat'em up, де закликається «розправлятися з ворогами Батьківщини за допомогою власних кулаків і чобіт». Цих ворогів «потрібно буде бити, поки не загнуться». Бити, поки не загнеться, закликають саме мене. Я – персонаж цієї гри.

Пост Божени Ринської зараз перевіряє Генеральна прокуратура. Практика показує, що результатом такої перевірки буде кримінальна справа – а це до п'яти років позбавлення волі. Зауважте, Генеральна прокуратура не займається розслідуванням причин авіакатастрофи, а розслідуванням поста в Facebook. А біля будинку на Божену чекають провладні хунвейбіни, які час від часу намагаються прорватися до неї в квартиру. Обливання інакодумців зеленкою або фекаліями – теж звичайна практика в Росії. Так нещодавно за свої статті фекаліями була облита журналістка Юлія Латиніна. А зеленкою неодноразово були облиті мої друзі-активісти, наприклад, Марк Гальперін – за те, що виходив з антивоєнними плакатами. Патріоти напали на чоловіка за те, що він протестував проти війни! Що це, як не стовідсоткова аналогія з романами Ремарка?

В інтернеті публікується моя домашнюя адреса із закликами «зайти до нього в гості». Повідомлення з погрозами розправи зі мною і моєю родиною надходять мені зараз тисячами, і на пошту, і в Facebook, і на телефон. Напади і побиття інакодумців у Росії застосовуються вже давно, рахунок таких випадків йде вже на сотні, в таких нападах використовуються і бейсбольні біти, і металева арматура, і скляні пляшки. Останній такий випадок був зовсім недавно - невідомі напали на мого друга журналіста Григорія Паська, побили його. А потім Слідчий комітет його ж звинуватив у тероризмі і намагається посадити. При тому, що Пасько вже відсидів чотири роки нібито за «шпигунство».

Провладний патріотичний телеканал Царьград формує «ТОП-100» найбільш оскаженілих русофобів, де ставить мене на десяте місце. Мене, людину, яка двічі була на війні солдатом цієї країни.

Далі – більше. Одна з найпопулярніших російських газет пише статтю із заголовком «Нелюдів, які радіють катастрофі, треба позбавити громадянства». При тому, що катастрофі, повторюся, навіть ніхто не радів і не зловтішався.

Ця стаття написана в такому стилі, що її необхідно процитувати:

«Доки нам терпіти тих, хто в соціальних мережах радіє трагедіям, що трапляються в Росії? Радіє нарочито, відверто, з використанням образ. Саме сьогодні особливо гостро хочеться закликати таких нечестивців до відповідальності і покарати за їхні брудні слова справедливою відплатою. І почати проти тих росіян, які зараз відверто зловтішаються, процедуру позбавлення їх громадянства. Війна сьогодні не тільки в Сирії, куди летів наш військовий борт з цивільними. Війна сьогодні і в Росії — нехай інформаційна, але війна. І захищати себе ми повинні за законами воєнного часу. І чи не час у зв'язку з цим з'явитися закону «Про неприпустимість вираження тріумфування з приводу трагічних для Росії подій?»

Так-так, ви не помилилися. Пропонується прийняти закон «Про неприпустимість вираження радості». Більше того, цю ініціативу вже схвалили деякі законодавці! Думаю, що такий закон буде прийнятий. Тоді за нього можна буде садити недостатньо скорботних людей у в'язницю на законних підставах.

Взагалі ж ця стаття за стилістикою абсолютно не відрізняється від статей сталінських газет тридцятих років – часів Великого Терору – коли «ворогів народу» закликали «розстріляти, як скажених собак». До речі, про «розстріляти» в цій статті теж є - пропонується повернути смертну кару. Колеги від часів репресій, коли в сталінських таборах були знищені мільйони громадян, недалеко пішли. А, може, навпаки, повертаються до них семимильними кроками.

Також ця газета провела опитування «Що ви думаєте про росіян, які зловтішаються з приводу катастрофи», перший пункт в якому звучить так: «Це нелюди, таких треба позбавляти громадянства». 40% респондентів вважають, що ми, інакодумці - «нелюди». Друга за популярністю газета – теж провладна - пише в такому ж стилі: «мерзенний плювок», «юродиві», «п'ять років у жіночій колонії». Офіційний представник Міністерства закордонних справ, Марія Захарова, використовує терміни «скотобаза, шкуродерство, бруд». Ну і вишенька на торті – прес-секретар Президента Росії Дмитро Пєсков вважає, що «це потворні прояви божевілля».

Я не жартую. Прес-секретар МЗС і прес-секретар президента Росії називають мене і таких як я, брудом і потворними божевільними.

Це я вам зараз кажу тільки про найпомітніші випадки. А так у цькуванні відзначилися, по-моєму, всі державні ЗМІ. Їх десятки. Це неймовірний потік розлюднення та оскотинювання, протидіяти яким неможливо. Пропаганда і «боротьба з ворогами» в путінській Росії є пріоритетним державним напрямом і на нього виділяються величезні кошти.

Цькування – інструмент дуже дієвий. Воно вимотує людину. За кілька днів доводить до нервового виснаження. У КДБ вміють це робити. У них в минулому була хороша школа.

Вам не доводилося чекати арешту? Не дай бог вам дізнатися, що це таке. Очікування арешту або обшуку, підкинутих наркотиків, звинувачення в педофілії (це теж звичайна практика, саме так нещодавно був заарештований голова карельського відділення Меморіалу Юрій Дмитрієв, саме таку провокацію намагалися провернути з удруге виселеним з Росії дисидентом Володимиром Буковським), побиття в під'їзді, нападуи на вулиці, постріли в спину.

Це важко. Це і справді важко. І це – страшно. Страшно, що відбувається з країною. У яку прірву вона котиться. І до чого може докотитися.

У школі, коли я вивчав історію, я ніяк не міг зрозуміти, як Німеччина, ціла країна, могла збожеволіти? Як ціла країна могла почати цькувати євреїв, влаштовувати погроми, виганяти, вбивати в підворіттях і в результаті дійти до того, що почати спалювати людей у таборах знищення? Я не міг зрозуміти, як СРСР – ціла країна – міг збожеволіти. Як він міг почати писати доноси мільйонами, знищувати людей за класовою ознакою, оголошувати ворогами цілі народи і депортувати їх. Я був впевнений, що цей час більше не повернеться. Ніколи.

Зараз цей процес божевілля я можу спостерігати живцем. На власній шкурі. До таборів ще справа не дійшла, але все інше в путінській Росії вже є.

В рамках проекту "Журналістика без посередників"

Текст опубліковано з дозволу автора

Оригінал

Більше поглядів тут

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.