17 серпня 2017, четвер

Повістка з Росії. Я буду воювати проти вас

коментувати
Мені прийшло мобілізаційне розпорядження. З'явитися у військкомат за адресою. Аж холодом повіяло

Як згадаєш, так здригнешся. Стоїш, дивишся на цей папірець, згадуєш, як твій ешелон зупинився на шляхах в Моздоку, а поруч, на сусідніх коліях, стояв ешелон з роздовбаною технікою ЗВІДТИ, і ми дивилися на нього в усі очі, на цю розірвану, розбиту якоюсь неймовірною, надлюдською силою броню, з якої не була відмита кров убитих у ній людей, прикусивши відразу свої смішки і героїчне розпушування пір'я, і це було по-справжньому страшно, вперше в наших коротких життях смерть подивилася на нас ось так у очі, близько, з сусідніх колій...

А потім нас привезли на злітку в Моздоку, і там рядком лежали якісь дивні чорні мішки. Їх привозили вертушки звідти, з-за хребта, куди везли нас, вивантажували, а потім ці ж самі вертушки завантажували нас і вивозили туди. І ми довго не могли зрозуміти, що це за чорні пластикові мішки. А потім зрозуміли... І зараз я дуже радий, що я тут, а ця повістка – там.

Товаришу воєнкоме. Я в ваші ігри награвся вже тоді. У дев'яносто шостому. І потім ще раз. У дев'яносто дев'ятому. А потім ще у дві тисячі восьмому. І в дві тисячі чотирнадцятому.

Я служив в армії два рази. І я вам більше нічого не винен. Ні вам, ні Батьківщині, ні державі, ні цьому чудовому народу. Нікому й нічого. Всі ваші кирзачі, підштанники й онучі я повернув вам ще двадцять років тому. Навпаки, це ви мені досі винні. Винні чотириста доларів, вирахувані вашими начфінами за видані мені бушлат, штани і каску, які були роздерті й викинуті мною в Грозному, а за нормами матеріального забезпечення повинні прослужити два роки, і Батьківщина списувала у своїх солдатів по чотириста баксів за штани. Винні за набір хронічних хвороб, які я лікував за свої гроші і часом лікую досі. За ті жовті пігулки, які я пив на прийомах у психотерапевта, коли намагався приглушити свій синдром посткомбатанта. За постарілу відразу років на двадцять маму, яка їздила за мною туди, ночуючи на блокпостах, і все бачила своїми очима. За те, що я так досі й не можу почати займатися власним життям, заробляти гроші й будувати своє майбутнє, тому що ви все лізете й лізете до інших. Все вбиваєте і вбиваєте.

Ні, я не сперечаюся, піти ще два місяці пробухати в казармі з натовпом таких же партизанів – це, звичайно, весело. Але всі ці приколи я вже знаю. Я їх пройшов. А потім двадцять років займався тим, що намагався дістати залишеним Батьківщиною інвалідами солдатам коляски, милиці, окуляри, гемодіаліз, операцію, потім я вештався черговими затіяними вами війнам, потім я писав про нові трупи і нові гемодіалізи і мене вже до такої міри нудить від однієї думки про ваші кирзачі, що весь цей ваш веселий театр мене вже не цікавить абсолютно.

Але. Одне "але" я все ж хочу сказати. Так, безумовно. Я вважаю, що чоловік не може залишитися осторонь, якщо його країна захворіє війною. Тому давайте залишимо ці курси перепідготовки друкарок і перейдемо відразу до справи.

Я вам клянусь – якщо Росія вплутається в нову війну, і захоче знову побачити на цій війні мене, я не буду бігати по засіках і обов'язково, в перших рядах запишуся в діючу армію. В добровольці. В "Правий сектор". В Києві. Тому що якщо вже й доведеться воювати ще раз, то тепер я абсолютно точно буду воювати проти вас.

Це не вимушене рішення під тиском обставин – це мій свідомий вибір.
Я не знаю, як складеться моє життя і де я опинюся завтра, в Чехії, в Ізраїлі, в Україні, але я вам клянусь – якщо ви ще раз з-за поребрика полізете вбивати людей – а в цьому я ні на секунду вже не сумніваюся – полізете в Чехію, знову в Україну, я постараюся докласти всіх можливих зусиль, щоб запхати вас назад.

І зробити це максимально болісно – щоб запам'яталося максимально надовго.
Зі щирим бандерівським привітом, командир розрахунку АГС-17, гвардії старшина Бабченко.

В рамках проекту "Журналістика без посередників"

Опубліковано з дозволу автора

Оригінал

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.