19 вересня 2017, вівторок

Особливості російського протесту

коментувати
Вийти з качечками, загвинтитися в кількості дев'ятисот осіб, пофоткатись в автозаку, виїхати на п'ятнадцять діб, а дехто і на п'ять років – так собі мета

Почнемо з хорошого.

1. Ініціатива. Цього разу вона виходила від протестувальників. Це добре. Нав'язування свого порядку денного – це найважливіша складова. Це просто чудово.

2. Люди все менше бояться виходити на неузгоджені акції. Це ще більший ефект.

3. Навальний, безумовно, найкращий інструмент розгойдування ситуації. Точніше, навіть уже єдиний. Поперло, пішло – ок, відмінно. Навальний використовує людей для досягнення своїх цілей? Безумовно. Давайте і ми використовувати Навального для досягнення своїх.

4. Яшин вломив Гоші Тарасевичу в автозаку. Це просто чудово. Це, безумовно, найкраще, що було вчора. Шедевр.

Все те ж саме. Щоразу всі захоплюються, а віз і нині там. Вже сімнадцять років

Ну а тепер про реальне.

1. Не потрібно погоджуватися на узгоджені мітинги. Взагалі ні на які. Тоді й переносити нічого не доведеться. Стратегія може бути тільки одна – ми виходимо тоді-то й туди-то і нам плювати, що скажуть ті, проти кого ми протестуємо.

2. Підготовка мирного мітингу, а потім його перенесення на пропутінську ходу - це чистої води гапонівщина. Слава Богу, що команда «фас» віддана так і не була. Інакше можна було б ставити крапку прямо вчора. Це недопустимо.

3. Термінологія. Це, звичайно, ніяка не «революція молоді», не «повстання студентів» і не «історична подія». Це звичайний прохідний мітинг, яких були вже сотні. Все теж саме. Щоразу всі захоплюються, а віз і нині там. Вже сімнадцять років.

4. Недосказаність. Є таке відчуття, еге ж? Якщо вчора стрічка була вся в «вау» і «які ми круті», то тепер вона вся в «а що ж далі?» І це абсолютно правильне запитання.

5. А далі - вибори. Історична подія буде в вісімнадцятому році. Саме це - наступна точка біфуркації. І ще один шанс, який дає нам історія. Боюся, що останній. Неважливо, за кого голосувати. Навальний, чи не Навальний – не має значення. Важливо – як потім ми будемо відстоювати свій голос. Неважливо навіть, ходити чи не ходити. Все буде вирішуватися на вулицях.

6. І саме до цього треба готувати людей. А не качечками махати. Треба чітко розуміти свою мету і до неї йти. Тому що вийти з качечками, загвинтити в кількості дев'ятисот осіб, пофоткатись в автозаку, виїхати на п'ятнадцять діб, а дехто і на п'ять років – так собі мета. Гівно мета, прямо скажемо.

7. Якщо на революцію ходять з айфонами – це не революція. Айфон, до слова, з собою взагалі брати не треба. По ньому відслідкують і посадять. Краще купити дешевий апарат з незареєстрованою сімкою. Вони продаються в переходах. І відключати його дорогою «на» і дорогою «з».

8. А брати треба з собою протигази, розведене з «ренні» молоко, лимонний сік, каски, мотоциклетний захист і коктейлі Молотова. Це для початку. А там – війна план покаже.

9. Треба бути чесними з собою та з людьми. Це взагалі найперше. Треба чітко розуміти, куди і навіщо ми виходимо. Треба чітко розуміти, на що ми йдемо. Треба чітко розуміти, що буде. Треба чітко розуміти, що будуть менти, газ, кийки, гумові кулі, тітушки, проломлені голови. Це спочатку. І готуватися треба протистояти саме цьому. Битися з ментами. Не віддавати своїх. Ночувати на вулиці з вогнищами. Ставити барикади. Палити автозаки. А не в клітках селфитися. Без цього продовження – все безглуздо.

10. Так, страшно. Так, жопа. Але іншого шляху немає. Його просто не існує. Поки немає цього усвідомлення і цієї готовності – нічого не буде.

11. Цього усвідомлення і цієї готовності – немає.

12. Поки ж дежавю з Маршами незгодних десятирічної давності просто стовідсоткове. Навіть кричалки ті ж. «Міліція з народом, не служи уродам» і «Путін зассал» я чути вже не можу. Десять років одне й те саме.

13. Не так давно я писав, що неважливо, скільки нас виходить на мітинги – двадцять тисяч або сто. І не важливо, що сталіністів і козаків вийде тридцять чоловік. Важливо, на що готова кожна зі сторін. Наша сторона поки що готова лише розмахувати качечками і фоткати, як людей гвинтять. Козаки з недоумкуватим сталіністами готові вішати нас на стовпах і пробивати голови. Саме тому поки що перевага на їх боці. Хоч нас і на порядки більше. Що вчора і було чудово продемонстровано у Владивостоці, де півтори дюжини камуфльованих мужиків стусанами розігнали весь мітинг з качечками. Це теж треба усвідомлювати чітко.

14. Ну і окремий привіт тим, хто в одинадцятому році пив віскарь в мерії і називав нас, які кликали виходити з наметами і вогнищами, провокаторами і спойлерами, а зараз пишуть про те, як це круто – несанкціонований протест. Боже, боже, це прекрасно.

15. Ну і так. Традиційне. Всі, хто вийшов – ви офігенні молодці, друзі мої. Хоч і з качечками, хоч і загвинтились – все одно молодці. Все ж краще, ніж на рівній дупі сидіти.

В рамках проекту "Журналістика без посередників"

Текст опубліковано з дозволу автора

Оригінал

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.