19 листопада 2017, неділя

Арешт Улюкаєва: Путін виходить на новий рівень

коментувати
Авторитаризм в Росії пройшов стадію ліберального лицемірства і нарешті самоусвідомився

Що означає арешт Улюкаєва, розробляння Дворковича і таке інше? Ну, по-перше, зрозуміло, що арешт цей – повний фейк. Рік ФСБ прослуховує міністра економічного розвитку, готує спецоперацію, повідомляє Путіну про кожен крок і в підсумку бере його під час підготовки покупки «Роснафтою» «Башнафти» на хабарі в два мільйони доларів. Міністра. Економічного розвитку. Два мільйони доларів. Жалюгідних сто тридцять мільйонів рублів. Коли у нікому не відомого полковника Захарченка знайшли дев'ять мільярдів. А у нікому не відомої тоді Євгенії Васильєвої – шістнадцять.

Хто-небудь у це лопотіння вірить? Хто-небудь вірить, що за схвалення покупки однією гігантською нафтовою компанією іншої нафтової компанії міністру дають хабарі вартістю менше прийнятої в тих колах вартості пристойної квартири? На рівні, не знаю, начальника ВВС. Начальника митної зміни на кордоні. І що міністр економічного розвитку такий тупий, щоб взяти ці крихти. Замість того, щоб увійти в управління компанією, або отримати пакет акцій, або увійти до близького кола, або в коло людей, які приймають рішення. Я взагалі сумніваюся, що на такому рівні питання вирішуються банальними нецікавими грошима. Кого вони, на цій висоті, вже цікавлять, гроші. Вони там так само природні, як повітря. Все одно, що нам з вами запропонувати хабар у два вдихи. Іншого рівня преференції.

Загалом, зрозуміло, що до реальності – як і все в цій країні – це не має ніякого відношення.

Тоді що ж? Підкилимна боротьба Слідчого комітету і ФСБ? Яструбів і лібералів? Сєчинських і кудринських?

Час тих, хто заарештовував зараз Улюкаєва, прийде досить швидко

Так, безумовно. І це також. Безумовно, підкилимна боротьба веж Кремля одна з одною. Але все ж і це наслідок. Головна ж причина, на мою думку – в іншому.

На мій погляд, арешт Улюкаєва лежить в тій же площині, що й призначення власного охоронця губернатором Калінінградської області. Або іншого охоронця командувачем Нацгвардією. У тій же площині, що й постійне перетасовування осіб і посад в уряді. Всі ці перманентні останнім часом призначення, зняття, перепризначення, переміщення з місця на місце, наближення і віддалення, піднесення й опали.
Мені здається, що все це означає одне.

Авторитаризм в Росії пройшов стадію ліберального лицемірства, нарешті самоусвідомився і перейшов на новий рівень.

Автократові не потрібно більше робити вигляд, що він залежить від того чи іншого професіонала в уряді. Від того чи іншого губернатора в області. Від того чи іншого призначення або від того чи іншого арешту.

Автократія в Росії усвідомила себе як єдине джерело влади в країні, єдиний інструмент управління країною, єдиного суверена, що не потребує більше ні в яких посередників хоч в ранзі міністра, хоч в ранзі губернатора, що не потребує більше нічиєї підтримки і навіть нічиєї лояльності, зрозуміла, що їй ніхто крім себе більше не потрібен, перестала вдавати, що потрібен, що рішення приймаються кимось ще, крім автократа і остаточно замкнулася в собі.

Тому що, якщо узурпатор не усвідомлює свою непохитність і не впевнений повністю в своєму абсолютизмі, він не може дозволити собі таких фокусів зі своїми васалами.

Наслідком цього усвідомлення і є всі ці призначення коней в сенат, переміщення зі стійла в стійло і арешти. Чого не було зовсім недавно.

Вам же не важливо, який кінь в якому стійлі стоїть, правда? Важливо мати стайню. Це гідно. У будь-якого близькосхідного диктатора, що себе поважає, повинна бути стайня. У будь-якого європейського диктатора, що себе поважає, має бути уряд. Парламент і міністерства. А як саме і в якому стійлі там всередині стоять твої особисті коні – твоя особиста справа. Як заманеться, так і стоять. Як двірнику зручно. Можна переміщувати зі стійла в стійло за бажанням. Жування конем сіна від цього не зміниться. А декого час від часу можна – і треба – і відправляти на ковбасу.

У автократа є найближче оточення наближених до нього людей, яким він довіряє особисто, персонально і беззастережно – наскільки можна зрозуміти з виступів самого автократа, кілька людей – насамперед ті, з ким приймалося рішення щодо анексії Криму.

Всі інші перестали мати для нього значення.

Він більше не потребує їх підтримки. Більш того, він перестав потребувати навіть їх лояльності. Перестав удавати, що зацікавлений у них. Хоча б якось.

Це неминуче. Ні за якою іншою логікою ситуація розвиватися не могла. Більш того, ні з якою іншою логікою вона не розвиватиметься й надалі. Автократія може тільки посилюватися. Вона не має заднього ходу. І час тих, хто заарештовував зараз Улюкаєва, прийде досить швидко. І вже досить скоро вони так само будуть, не розуміючи, обертати очима і «намагатися зателефонувати високопоставленим покровителям» – як зараз повідомляє СК РФ про Улюкаєва. Загалом, класичне «сталася жахлива помилка, зателефонуйте товаришеві Сталіну».

А потім, коли другий рівень буде вичищений, настане час і ближнього кола. Настане, настане. Це неминуче.

А потім настане час дзвінкої порожнечі самотності на вершині піку повної, абсолютної, стовідсоткової влади, холодної гранітної диктатури.

А потім ... Ну, тут товариш прокурор забороняє мені говорити, що буде потім, і я припиняю дозволені промови.

Але і це буде теж.

Загалом, переглянете «Стомлені сонцем».

Іноді у придворного менестреля виходило гарне кіно.

А імена, посади, суми і терміни – вже вторинні.

В рамках проекту «Журналістика без посередників»

Опубліковано з дозволу автора

Оригінал

Більше точок зору тут

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.