21 липня 2017, п'ятниця

Україні терміново потрібна приватизація

коментувати
В Україні є 3 500 держкомпаній: 1 700 з них – розвалені, а ще 1 600 лише тягнуть субсидії з бюджету. Час позбутися від цього мотлоху

Минулого року в Україні було 1 833 працюючих держпідприємств, і ще 1 700 нефункціонуючих. Ці 3 500 компаній не приносять ніякого прибутку; замість цього за них держава несе великі збитки. Найменший прибуток тут же розкрадається. У 2015 році держава розумно взялась за скорочення збитків та поліпшення управління. Тепер це застаріле барахло варто приватизувати.

Українська дискусія про приватизацію стосувалася кількох великих підприємств, що представляють велику цінність – в першу чергу, найбільшого виробника добрив (Одеський припортовий завод), а також єдиної компанії-виробника електрики (Центренерго). Тим не менш, все, що продають відразу після кризи, йде дешево. Сподіватися на отримання великих доходів у держбюджет нереалістично.

Тому першою метою приватизації сьогодні повинно стати поліпшення функціонування економіки, її звільнення від надмірного втручання держави. По-друге, потрібно розібратися зі всеохоплюючою корупцією на державних підприємствах. По-третє, з міркувань національної безпеки необхідно заборонити продаж стратегічних інфраструктурних підприємств і ключових компаній, що займаються виробництвом озброєнь. По-четверте, по-справжньому цінні держпідприємства варто виставляти на продаж тільки тоді, коли економіка нормалізується і ціни на активи зростуть.

Українські ЗМІ часто повідомляють про корупцію у великих державних компаніях. Як правило, державна компанія робить закупівлі за завищеною ціною в іншої компанії (часто – анонімної кіпрської фірми) за завищеною ціною. Потім продає свою продукцію ще одній компанії, але вже за заниженою ціною. Таким чином, весь прибуток спрямовується офшорним торговим компаніям. Як правило, керують цим брудним бізнесом важливі парламентарії – «сірі кардинали», призначають керівників держкомпаніями без будь-якого законного обґрунтування і в змові з лідерами партій, оскільки «сірі кардинали» займаються фінансуванням політичних партій.

Потрібно мінімізувати втрати держави, очистивши її від токсичних активів

Це замкнуте коло корупції не без причини стало великою проблемою для українських реформаторів. Були створені незалежні наглядові ради та встановлено мерітократичний і незалежний процес вибору керівників багатьох держкорпорацій. Система електронних держзакупівель ProZorro повинна розправитися з закупівлями за завищеною ціною. Обов'язок депутатів розкривати свої доходи та майно, як очікується, примусить їх до чесності. І закон про державне фінансування політичних партій та виборчих кампаній повинен легалізувати політичне фінансування.

Всі ці дії похвальні, але до того часу, поки більшість підприємств залишаються у власності держави, досягнення, ймовірно, виявляться недовгостроковими. Наступний крок – приватизація. Приватизація не може проводитися так само, як на початку 1990-х років, тому що ситуація змінилася. Ваучерна приватизація або інсайдерська приватизація більше не мають сенсу.

Україна – країна розвалених заводів. Багато підприємств припинили роботу на початку 1990-х і так і не перезапустились. Сьогодні більшість з них застаріли і представляють певну цінність виключно як об'єкти нерухомості. У більшості європейських країн такі підприємства були закриті і зруйновані. В Україні приватизація багатьох з цих руїн заборонена парламентом.

Цього року парламент схвалив приватизацію 450 компаній. Це добре, але в Україні держкомпаній 3 500: 1 700 з них – розвалені, а ще 1 600 працюють, але по суті тільки витягають субсидії з держави. Всі вони повинні бути розпродані якомога швидше. Мета не в тому, щоб збільшити прибуток держави, але в тому, щоб мінімізувати втрати держави, очистивши її від токсичних активів. В той же час повинні бути створені реальні права власності.

Успішна приватизація невеликих масштабів у багатьох посткомуністичних країнах може стати прикладом. У Польщі приватизація запустилася, коли регіональні уряди взяли на себе виконавчі обов'язки і отримали фінансовий прибуток. Приватизація будь-якого підприємства повинна бути однокроковою, з негайним продажем всієї частки держави. Поступові продажі акцій дозволяють нинішнім тіньовим господарям забезпечити контроль над підприємством без конкуренції. Такі продажі не даремно були заборонені нещодавнім законом про приватизацію. Також держава не повинна мати права на збереження «золотої акції», що протягом довгого часу залишалося постійним джерелом державного втручання і корупції.

Провідні сто держпідприємств, в основному в сфері енергії і транспорту, мають реальну цінність. Їх корпоративне управління варто поліпшити перед продажем, яка в свою чергу повинна бути прозорою і конкурентною; її метою мають стати одночасно високі ціни і розумна реструктуризація. Деякі продажі необхідно провести вже зараз. Зокрема, це стосується портів, що також повинно привести до збільшення конкуренції між портами і скороченням надмірної вартості їх послуг. Базова інфраструктура – магістральні трубопроводи, електрична мережа і залізні дороги – з міркувань національної безпеки краще залишити в держвласності.

Оборонна промисловість України в цілому залишається у державній власності. Близько 120 компаній належать Укроборонпрому. Цей складний сектор варто проаналізувати окремо. Згодом більшість цих компаній також варто приватизувати. Мотор Січ, виробник двигунів для вертольотів, можливо, є найкращою українською компанією по виробництву озброєнь – і це приватне підприємство.

Українській державі час нарешті припинити втручатися в керівництво підприємствами, створивши замість цього відкрите і справедливе ігрове поле з мінімумом бюрократії і максимумом прозорості для всіх підприємств.

Переклад НВ

Новое Время володіє ексклюзивним правом на переклад і публікацію колонок Андерса Аслунда. Републікування повної версії тексту заборонене.

Вперше опубліковано на Atlantic Council

Більше точок зору тут

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.