22 липня 2017, субота

Куди приведе українську економіку Гройсман

коментувати
Можливо, максимум, на що ми можемо сподіватися – що вже впроваджені реформи не будуть скасовані

Небагато українців розуміють, наскільки вражають їх економічні реформи, проведені в 2015 році. Але сьогодні постало питання, чи продовжиться ця хвиля реформ або ж вона дійшла кінця.

Зрізання енергетичних субсидій на 10% від ВВП за рахунок вирівнювання цін на енергоносії з 2014 по 2016 рік було найважливішим. Як наслідок, державні видатки України скоротилися на 9% ВВП тільки в 2015 році, а дефіцит бюджету скоротився з 10,5% ВВП в 2014 році до 2,5% у 2015 році.

Гнучкий обмінний курс стабілізувався і дозволяє Україні підтримувати у збалансованому стані сальдо за зовнішніми рахунками. За два роки НБУ закрив 80 з 180 українських банків через корупцію або банкрутства. Прибутковий податок було скорочено з 45% до 22%. Інфляція впала з 61% у квітні минулого року до 8% у липні. Це однозначно чудові досягнення.

Багато реформи продовжилися і в цьому році. Новий уряд Володимира Гройсмана завершив об'єднання цін на енергоносії 1 травня. У серпні була введена система обов'язкових електронних державних закупівель для всіх державних закупівель. Були узаконені три органи з боротьби з корупцією. Очищення банківської сфери триває. Абсурдні правила для дострокового виходу на пенсію були скасовані. Макроекономічна стабільність країни залишається міцною, і Україна повернулася до економічного зростання.

Рідкісні країни можуть похвалитися такими реформами, але це не вражає українців, які запитують: «І де результат?». Так, реформи не всеосяжні, і рівень життя різко впав. Міністри-реформатори, які проштовхували реформи, були змушені піти у квітні. За перші сто днів роботи уряд Гройсмана подав у парламент 177 законопроектів, але були прийняті тільки 11 з них. У цього уряду набагато менша підтримка в парламенті, і він, схоже, менш зачудований ідеєю реформ, аніж попередники.

Новому уряду бракує координації

У березні 2015 року Україна домовилася про важливу чотирирічну програму стабілізації з Міжнародним валютним фондом, загальним обсягом фінансування $17,5 млрд. Але було виплачено лище $6,7 млрд. відтоді, як Україна отримала свій останній транш від МВФ, минув рік. Наприкінці 2015 року Блок Петра Порошенка заблокував прийняття бюджету і податкової реформи уряду. На початку цього року президент Петро Порошенко усунув від влади прем'єр-міністра Арсенія Яценюка.

Після того, як у квітні було нарешті сформовано новий уряд, він кожен місяць заявляв, що домовиться про новий транш від МВФ, але цього так і не сталося. Останньою невдачею було те, що уряд не зміг впоратися із завданням створення безпечної бази даних для зберігання інформації про статки та активи високопосадовців до дедлайну 15 серпня. Наступний дедлайн – 1 вересня.

Новому уряду бракує координації, але фінансова криза в країні вже не настільки гостра. Золотовалютні резерви України становлять $14 млрд, чого достатньо для виживання. Але Україна все одно потребує фінансування від МВФ. Якщо Виконавча рада схвалить транш, Україна отримає $1 млрд від МВФ, а також $1 млрд кредитних гарантій від США та 600 млн євро від ЄС.

Тоді резерви України зростуть з $14 млрд до $17 млрд, що дасть змогу істотно послабити все ще дуже жорсткі валютні обмеження. Навіть більше, іноземні інвестори також чекають на вердикт МВФ. Західні кредитори цілком задоволені сальдо бюджету, сальдо рахунку поточних операцій, а також інфляцією: проблемою є корупція.

Цього серпня була відкрита боротьба між старою Генпрокуратурою і новим антикорупційним органом, НАБУ. НАБУ сміливо завело справи на членів ГПУ і МВС, а Генпрокуратура у відповідь пішла на аналогічні дії. Дійшло ледве не до боїв навкулачки. Захід підтримує НАБУ, президентська адміністрація (негласно) – ГПУ.

Захід також хоче, щоб український уряд нарешті зайнявся приватизацією 1824 робочих держпідприємств. З лютого 2014 року жоден великий актив так і не був приватизований.

USAID і ЄС наполягають на створенні незалежного регулюючого органу в сфері енергетики, який, здається, не створюється через сильні антиконкурентні інтереси. МВФ також закликає до земельної реформи та пенсійної реформи, які могли б стимулювати економічне зростання, але український уряд побоюється опору популістів.

Після загального падіння ВВП на 17% в 2014-15 роках реальна економіка досягла нижньої межі, і зростання йде повільно. МВФ прогнозує зростання ВВП на 1,5% в цьому році. Було б можливе зростання на 5-6% за рік, але не за нинішньої ситуації з правами власності в країні.

Українському уряду у вересні потрібно почати заново. Сподіваюся, він зможе виправити систему електронного декларування, що зробить можливим засідання Виконавчої ради МВФ. Але чи зможе уряд провести приватизацію, поліпшити судову систему, а також підготувати пенсійну та земельну реформи? Можливо, максимум, на що ми можемо сподіватися – це на те, що вже впроваджені реформи не будуть скасовані.

Переклад НВ

Новое Время володіє ексклюзивним правом на переклад і публікацію колонок Андерса Аслунда. Републікування повної версії тексту заборонено.

Оригінал

Більше точок зору тут

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.