21 серпня 2017, понеділок

Куди приведе українську економіку Гройсман

коментувати
Можливо, максимум, на що ми можемо сподіватися – що вже впроваджені реформи не будуть скасовані

Небагато українців розуміють, наскільки вражають їх економічні реформи, проведені в 2015 році. Але сьогодні постало питання, чи продовжиться ця хвиля реформ або ж вона дійшла кінця.

Зрізання енергетичних субсидій на 10% від ВВП за рахунок вирівнювання цін на енергоносії з 2014 по 2016 рік було найважливішим. Як наслідок, державні видатки України скоротилися на 9% ВВП тільки в 2015 році, а дефіцит бюджету скоротився з 10,5% ВВП в 2014 році до 2,5% у 2015 році.

Гнучкий обмінний курс стабілізувався і дозволяє Україні підтримувати у збалансованому стані сальдо за зовнішніми рахунками. За два роки НБУ закрив 80 з 180 українських банків через корупцію або банкрутства. Прибутковий податок було скорочено з 45% до 22%. Інфляція впала з 61% у квітні минулого року до 8% у липні. Це однозначно чудові досягнення.

Багато реформи продовжилися і в цьому році. Новий уряд Володимира Гройсмана завершив об'єднання цін на енергоносії 1 травня. У серпні була введена система обов'язкових електронних державних закупівель для всіх державних закупівель. Були узаконені три органи з боротьби з корупцією. Очищення банківської сфери триває. Абсурдні правила для дострокового виходу на пенсію були скасовані. Макроекономічна стабільність країни залишається міцною, і Україна повернулася до економічного зростання.

Рідкісні країни можуть похвалитися такими реформами, але це не вражає українців, які запитують: «І де результат?». Так, реформи не всеосяжні, і рівень життя різко впав. Міністри-реформатори, які проштовхували реформи, були змушені піти у квітні. За перші сто днів роботи уряд Гройсмана подав у парламент 177 законопроектів, але були прийняті тільки 11 з них. У цього уряду набагато менша підтримка в парламенті, і він, схоже, менш зачудований ідеєю реформ, аніж попередники.

Новому уряду бракує координації

У березні 2015 року Україна домовилася про важливу чотирирічну програму стабілізації з Міжнародним валютним фондом, загальним обсягом фінансування $17,5 млрд. Але було виплачено лище $6,7 млрд. відтоді, як Україна отримала свій останній транш від МВФ, минув рік. Наприкінці 2015 року Блок Петра Порошенка заблокував прийняття бюджету і податкової реформи уряду. На початку цього року президент Петро Порошенко усунув від влади прем'єр-міністра Арсенія Яценюка.

Після того, як у квітні було нарешті сформовано новий уряд, він кожен місяць заявляв, що домовиться про новий транш від МВФ, але цього так і не сталося. Останньою невдачею було те, що уряд не зміг впоратися із завданням створення безпечної бази даних для зберігання інформації про статки та активи високопосадовців до дедлайну 15 серпня. Наступний дедлайн – 1 вересня.

Новому уряду бракує координації, але фінансова криза в країні вже не настільки гостра. Золотовалютні резерви України становлять $14 млрд, чого достатньо для виживання. Але Україна все одно потребує фінансування від МВФ. Якщо Виконавча рада схвалить транш, Україна отримає $1 млрд від МВФ, а також $1 млрд кредитних гарантій від США та 600 млн євро від ЄС.

Тоді резерви України зростуть з $14 млрд до $17 млрд, що дасть змогу істотно послабити все ще дуже жорсткі валютні обмеження. Навіть більше, іноземні інвестори також чекають на вердикт МВФ. Західні кредитори цілком задоволені сальдо бюджету, сальдо рахунку поточних операцій, а також інфляцією: проблемою є корупція.

Цього серпня була відкрита боротьба між старою Генпрокуратурою і новим антикорупційним органом, НАБУ. НАБУ сміливо завело справи на членів ГПУ і МВС, а Генпрокуратура у відповідь пішла на аналогічні дії. Дійшло ледве не до боїв навкулачки. Захід підтримує НАБУ, президентська адміністрація (негласно) – ГПУ.

Захід також хоче, щоб український уряд нарешті зайнявся приватизацією 1824 робочих держпідприємств. З лютого 2014 року жоден великий актив так і не був приватизований.

USAID і ЄС наполягають на створенні незалежного регулюючого органу в сфері енергетики, який, здається, не створюється через сильні антиконкурентні інтереси. МВФ також закликає до земельної реформи та пенсійної реформи, які могли б стимулювати економічне зростання, але український уряд побоюється опору популістів.

Після загального падіння ВВП на 17% в 2014-15 роках реальна економіка досягла нижньої межі, і зростання йде повільно. МВФ прогнозує зростання ВВП на 1,5% в цьому році. Було б можливе зростання на 5-6% за рік, але не за нинішньої ситуації з правами власності в країні.

Українському уряду у вересні потрібно почати заново. Сподіваюся, він зможе виправити систему електронного декларування, що зробить можливим засідання Виконавчої ради МВФ. Але чи зможе уряд провести приватизацію, поліпшити судову систему, а також підготувати пенсійну та земельну реформи? Можливо, максимум, на що ми можемо сподіватися – це на те, що вже впроваджені реформи не будуть скасовані.

Переклад НВ

Новое Время володіє ексклюзивним правом на переклад і публікацію колонок Андерса Аслунда. Републікування повної версії тексту заборонено.

Оригінал

Більше точок зору тут

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.