19 листопада 2017, неділя

Епічна перемога України у газовій війні

коментувати
У червні 2014 року Газпром подав позов на Нафтогаз до Стокгольмського арбітражного суду за накопичений газовий борг. Очевидно, це був політичний крок

31 травня український Нафтогаз здобув видатну перемогу над російським Газпромом в міжнародному арбітражному суді Стокгольма. Це був, можливо, найбільший міжнародний арбітражний вирок. Газпром зажадав від Нафтогазу половину ВВП України - $47,1 млрд, а Нафтогаз - $30,3 млрд від Газпрому.

Нафтогаз виграв по всіх трьох пунктах. По-перше, зі скасуванням принципу «бери або плати» Україні тепер не потрібно оплачувати газ, який країна не купувала. По-друге, суд переглянув формулу ціни, прив'язавши її до ринкової. Нарешті, суд вирішив повністю скасувати заборону на реекспорт газу. Чи змусять Газпром оплачувати збитки, вирішать пізніше. Доля київських претензій з приводу підвищення оплати за транзит Газпрому через Україну також буде визначена пізніше.

Справа заснована на десятирічній угоді про постачання і транзит газу, підписаній двома країнами 19 січня 2009 року. Це була нав'язана Україні угода, укладена між тодішніми прем'єр-міністрами Володимиром Путіним і Юлією Тимошенко після того, як Кремль в розпал холодної зими перекрив на два тижні всі поставки газу в Україну і шістнадцять європейських країн.

Поставки газу з Росії в Україну ніколи не були звичайною торгівлею - це важлива частина гібридної війни

Домовленості були згубними з самого початку, вимагаючи більшого від України, ніж від Росії. Нафтогаз взяв на себе зобов'язання купувати набагато більше газу, ніж йому було потрібно. Неопублікована цінова формула зобов'язала Київ платити за газ дорожче, ніж будь-яку іншу європейську столицю.

Тодішній президент Віктор Янукович стверджував, що підписання такої угоди означає зловживання владою, і кишеньковий суд засудив Тимошенко до семи років тюремного ув'язнення. Але саму угоду він так і не скасував.

Поставки газу з Росії в Україну ніколи не були звичайною торгівлею. Це важлива частина гібридної війни Росії проти України і Європейського енергетичного союзу. Одним з головних прихильників Януковича був газовий трейдер Дмитро Фірташ, який розшукується Міністерством юстиції США за звинуваченнями в корупції. Агентство Reuters нещодавно повідомило, що російський Газпромбанк у 2011 році надав Фірташу кредитну лінію в розмірі $11 млрд. Крім того, Газпром продавав йому газ з такою знижкою, що прибуток його компанії за два роки досяг $3,7 млрд. Іншими словами, мета Газпрому в Україна - не гроші, а контроль за допомогою нечесних платежів.

Починаючи з 2010 року, Україна послідовно купувала менше газу, ніж було передбачено в угоді. Поки Янукович був президентом, Газпром не висував серйозних заперечень. На практиці російський уряд встановлювал ціни на газ досить дивним чином. На початку квітня 2014-го, через місяць після того, як Янукович покинув країну, Москва накрутила вартість блакитного палива для України на 80%, з $268,50 за тисячу кубометрів до $485. Природно, Нафтогаз заперечив проти цієї ціни і зупинив поставки російського газу, за що Газпром подав на нього в суд.

У червні 2014-го Газпром подав позов на Нафтогаз до Стокгольмського міжнародного арбітражного суду за накопичений газовий борг, оголосивши, що Нафтогаз зобов'язаний заплатити за весь газ, який повинен був купити з 2011 року. Очевидно, що це був політичний крок. У той же день Нафтогаз подав позов, вимагаючи від Газпрому встановлення справедливих ринкових цін на поставки газу і стягнення переплат за газ, починаючи з 2010 року. Крім того, Нафтогаз стверджує, що Газпром недоплачував за транзит газу через Україну в той же період.

З листопада 2015 року Україна не купила у Газпрому ні кубометра палива. У минулому році загальний обсяг імпорту склав 13 млрд кубометрів, в основному імпорт зі Словаччини, тоді як угода 2009 року зобов'язувала Нафтогаз купувати у росіян 41,6 млрд кубометрів на рік. Це був в основному російський реверсний газ, але що важливо, він купувався за нормальними ринковими цінами. Найближчим часом Газпром збирається побудувати два великих газопроводи «Північний потік 2» і «Турецький потік», щоб взагалі уникнути транзиту через Україну.

Кілька великих європейських енергетичних компаній подали в суд на Газпром і домоглися істотного скорочення цін і обсягів, як правило, за допомогою мирової угоди, але Газпром хотів перемогти Нафтогаз саме в суді. Схоже, що це було дуже нерозважливо, втім, такі вчинки не в новинку для компанії, чия ринкова капіталізація впала з $369 млрд у травні 2008 року до $50 млрд, а виконавчого директора так і не звільнили. Керівництво Нафтогазу повинно турбуватися про те, що російський уряд може збанкрутувати Газпром, щоб не платити українській компанії. Хоча більша частина акцій Газпрому належить державі, вони не покриваються державними гарантіями.

Цей випадок варто розглядати в більш широкому європейському контексті. З лютого 2011 року Україна входить до Європейського енергетичного співтовариства, яке об'єднує в собі принципи Третього енергетичного пакета ЄС 2009 року і Європейського енергетичного союзу вільної торгівлі енергією. Тобто в даному випадку має застосовуватися європейське енергетичне право, і, схоже, арбітражний суд визнав це.

Переможцями в цій історії є молодий виконавчий директор Нафтогазу Андрій Коболєв і його перший заступник Юрій Вітренко. Вони заслужили на оплески.

Переклад НВ

Новое Время володіє ексклюзивним правом на переклад і публікацію колонок Андерса Аслунда. Републікація повної версії тексту заборонена.

Оригінал

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.