19 листопада 2017, неділя

Безодня популізму Володимира Путіна

коментувати
Як Кремль шукає способи переконати громадян, що Росія піднімається з колін

Цілком імовірно, що в 2017 році Дональд Трамп спробує повернути Росію в коло цивілізованих держав, знявши з неї санкції. Тому розуміння популізму уряду Володимира Путіна важливе, як ніколи.

Ключовим елементом ідеології, що панувала в Росії з 2000 року, є популізм, заснований на нігілістичному відношенні до правди, державної пропаганди і клептократичному підході до влади.

Неоімперіалізм Путіна

Перед тим, як його вбили в лічених метрах від Кремля 27 лютого 2015 року, політичний опонент Путіна Борис Нємцов написав звіт, звинувативши російського президента в політиці войовничого популізму з метою підвищити рейтинг, який на той момент був на найнижчому рівні з 2012 року.

Анексія Криму в березні 2014 року була потрібна, щоб відновити «російську гордість», як і спроби ініціювати в травні того ж року проросійське повстання на українських територіях, які РФ назвала «Новоросією». Ці спроби виявилися невдалими: так, російським спецвійськам під командуванням полковника Ігоря Гіркіна вдалося захопити українські міста Донецьк і Луганськ, а Харків і Одеса (де більшість розмовляють російською) до «бунту» не приєдналися.

У 1980-х ті жителі СРСР, які все ще вважали, що їхня країна знаходиться на вершині світу, побачили, як з очей спала полуда, після початку Перебудови, запущеної Михайлом Горбачовим. Раптова відкритість медіа («гласність») дозволила людям побачити, що вони жили при режимі, який, за словами історика Стефана Куртуа, був відповідальний за більш ніж 100 млн смертей у ХХ столітті.

Вбивство російського посла в Туреччині під крики «Не забувайте Алеппо!» в плани РФ явно не входило

Потім настав 1998 рік, коли до обвалу рубля додалася висока інфляція. Цей шок змусив багатьох росіян повірити, що демократична, капіталістична система не підходить їхній країні. Зрозуміло, ніхто не пояснив, що система, при якій вони жили в 1990-ті, не була демократичною, оскільки державний апарат не був десовєтизований. Не була вона і капіталістичною – особливо після виборів в 1995 році, коли більшість у парламенті отримала Комуністична партія.

Такою була ситуація, в якій Борис Єльцин передав владу Володимиру Путіну, на той момент голові ФСБ. Велика частина населення вважала Путіна меншим злом.

У той же час, московська влада отримала можливість скористатися прибутком від п'ятикратного підвищення ціни на вуглеводні з 1998 по 2012. Росіяни раділи поліпшенню свого життя, хоча було очевидно, що основними вигодонабувачами стали нові олігархи, які служили президенту Путіну.

Нові димові завіси

З моменту приходу до влади Путін роздмухував у росіянах полум'я невдоволення тим, що кінець комунізму не перетворив країну на капіталістичний Ельдорадо. У 2014 році він переконав їх, що анексія Криму дозволить повернути славу і повагу на міжнародній арені. Але ця тактика виявилася двосічним мечем.

Незважаючи на державну цензуру, в Росії всі розуміють, що більшість членів ООН і ЄС засуджують анексію. Тому Кремль відчуває необхідність подальших дій, постійно придумуючи димові завіси, щоб переконати населення, ніби принижена перш країна знову встає з колін і може диктувати світові свої умови.

Популістський дух особливо помітний за двох, здавалося б, окремих подій на міжнародній арені: Олімпійським іграм (в 2012 році в Лондоні, але в основному в Сочі в лютому 2014 року) і бомбардуванням Алеппо з жовтня по грудень 2016 року.

Совєтизоване використання спорту

В радянські часи спорт завжди був відмінним способом згуртовування людей. Путінська політика досягнення престижних спортивних перемог будь-якими засобами також ставить своєю метою задовольнити людей, які так і не відійшли від розвалу СРСР і страждають від неоліберальної глобалізації.

Григорій Родченков, колишній глава Московського антидопінгового агентства, розповів The New York Times, що російські атлети систематично приймали допінг під час ігор в Сочі, і це відбувалося під наглядом Міністерства спорту.

Аналогічні звинувачення озвучував Віталій Степанов, інспектор Російського антидопінгового агентства під час Олімпійських ігор 2012 року. Разом вони розпалили скандал, якого зазнав російський спорт в 2015 році.

Канадський юрист Річард МакЛарен написав для WADA детальний звіт про російську допінгову систему з 2001 по 2005 рік. Звіт був опублікований 18 липня 2016 року.

Після його публікації та на підставі того, що описана система продовжувала процвітати, 118 російським спортсменам не дозволили брати участь в Олімпійських іграх в Ріо.

Стрімголов в Алеппо

У вересні 2015, опинившись у глухому куті через санкцій і відсічі української армії, російська влада знайшла новий спосіб відновлення слави РФ – військове вторгнення в Сирію.

Відмову США у 2013 році відповісти на використання хімічної зброї сирійськими військами Кремль сприйняв як дозвіл подати себе захисником усіх християн на Сході.

Втручанням до Сирії Росія також говорила ООН, що його принципи були неважливо адаптовані для того, щоб мати справу з міжнародними кризами в ХХІ столітті. Це ж стосувалося і ОБСЄ.

Вбивство 19 грудня Андрія Карлова, російського посла в Туреччині, під крики «Не забувайте Алеппо!» в плани РФ явно не входило. Та й відео з теорією змови, опубліковане Russia Today на YouTube, не дало очікуваного ефекту. Його метою було переконати, що критика Заходом бомбардувань мирних жителів Алеппо була безпідставною, але аргументи Росії були тут же розбиті.

Тим не менше, ці невдачі на міжнародній арені не заважають Кремлю продовжувати переслідувати свої в першу чергу внутрішні цілі. Зустріч у Москві 20 грудня 2016 року сирійських, іранських і турецьких дипломатів (європейських дипломатів на зустрічі не було) висвітлювалася в російських медіа вкрай активно.

Вона стала демонстрацією, що тепер Росія очолює зусилля з відновлення геополітичного балансу на Близькому Сході.

Переклад НВ

Вперше опубліковано на The Conversation. Републікування повної версії тексту заборонене

Більше поглядів тут

Читайте термінові новини та найцікавіші історії у Viber та Telegram Нового Времени.
ПІДПИШІТЬСЯ НА РОЗСИЛКУ ПОГЛЯДIВ   Антуан Аржаковський   ТА ЧИТАЙТЕ ТЕКСТИ ОБРАНИХ АВТОРІВ КОЖНОГО ВЕЧОРА О 21:00
     
Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її курсором та натисніть Ctrl+Enter

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.