20 лютого 2017, понеділок

Савченко, Парасюк і Семенченко: герої помиляються

коментувати
Її героїчний вчинок буде гаснути з кожною новою сказаною дурницею

Нам бракує символів модерної нації. Саме символи творять націю. Не Конституція, не кордон, не політики, а символи. Ми не бачимо один одного кожний день і ми не близькі родичі, але ми є українцями саме тому, що цінимо вишиванку, Тараса Шевченка, козаків та УПА, гімн, тризуб і синьо-жовтний. Символи завжди включають нашу ідентичність, де б ми не були і в яких умовах не знаходились. Коли грає наш гімн чи висить наш прапор, ми стаємо українцями, і байдуже хто при владі, яка ситуація в економіці, виграли чи програли у футбол. Єдиний спосіб знищити націю —знищити її символи.

Але символи не створюються раз і назавжди. Вони створюються кожного разу, коли нація утверджує своє існування. У боротьбі і у всьому, що змушує черговий раз гордитись за приналежність до своєї нації, виникають нові символи. Майдан і війна формують новий період історії України, і, відповідно, нові символи утвердження нашої нації. Втім, наскільки нашим новим символам вдається зберегти свою вагу?

Справа в тому, що символи значно легше руйнувати, ніж створювати, оскільки за кожним героїчним вчинком чи подвигом стоїть звичайна людина, якій ніщо людське не чуже. Герої, як і всі, їдять, п’ють, ходять в туалет, займаються сексом, а головне — помиляються, помиляються і помиляються. Найбільше символам загрожують самі їх творці, і саме на їх дискредитацію спрямовуються основні зусилля. Різноманітні конспірологічні теорії, вкидання фактів з особистого життя і, перш за все, поведінка самих героїв є найбільшими загрозами для формування символу. Саме останнє найчастіше руйнує наші новітні символи.

Єдиний спосіб знищити націю —знищити її символи

Приклади. Вихід на сцену і емоційна заява Володимира Парасюка про готовність йти до кінця проти Януковича були переломним моментом Майдану. Цей вчинок був щирий і символічний, він увібрав в себе настрій і бажання суспільства. Парасюк став героєм. Але чи так це сьогодні? Хамство і безвідповідальна поведінка сьогоднішнього Парасюка стали предметом жартів, факти особистого життя, які масово тиражуються, знищили довіру до нього, і, відповідно, підірвали сприйняття його вчинку як символічного.

Семен Семенченко. В час повної невизначеності і страху нічим не показний Костя Грішин створив батальйон Донбас і пішов в бій. Згадайте ті хвилини, коли більшість українців біля моніторів спостерігали за боями батальйону, вболівали і співпереживали. Що сьогодні? Семен Семенченко політикан, критикан, без довіри і підтримки суспільства. Цей негатив знищує його героїчний вчинок, у якому з’явилось дуже багато сумнівів.

Втім щодо Парасюка та Семенченка могли відразу бути сумніви, але Надія Савченко стала справжнім міжнародним українським символом боротьби. Незламна жінка проти Путіна, солдат Джейн, патріотка. У цьому всьому так багато символічного, що, здавалося б, цей символ не можливо знищити. Сьогодні Савченко - наш образ і символ водночас. Боротися в нерівних умовах без, здавалося б, жодних шансів на успіх, залишатися незламною — все це Україна сьогодні. Так нас бачить світ, таким десь і є сьогодні наш народ. І ось вона повертається. Тріумф, радість, перемога і ... перед нами постає живий творець одного з найважливіших наших символів: погано врівноважена та політично некомпетентна жінка. Вона усвідомлює свій вплив і свою вагу в суспільстві як символу, але її діяльність не спрямована на його збереження. Вона хоче використати це, обміняти на політичний капітал. Вона щиро вірить, що зможе краще, ніж інші політики, і робить політичні помилки одна за одною. Вона щиро не розуміє, що в політиці суб’єктами можуть бути тільки групи, а поодинокі політики завжди будуть об’єктами і інструментами чужих інтересів. Та за цим всім стоїть її героїчний вчинок, який буде гаснути з кожною новою сказаною дурницею, з кожним новим політичним союзником.

В цьому і є трагедія нашої модерної нації: люди, які чогось досягнули, стали суспільними символами, прагнуть обміняти свій символічний капітал на політику, знищуючи тим самим себе і свої здобутки. Вони не розуміють, що символ не належить його творцю, а належить нації; що символ має історичне значення для майбутніх поколінь, що символ утверджує нашу націю. Успішні спортсмени, співаки, воїни АТО навряд чи можуть стати успішними політиками. Не тому, що це не їхнє, а тому, що політики рідко стають успішними за життя. Справжній політичний успіх може прийти тільки після відходу політика від влади. Але нація не утверджується виключно через політику, вона утверджується через вчинки, подвиги героїв в її ім’я, які в політиці перетворюються всього лише на інструмент взаємного протистояння та дискредитації.

Путін не боїться Порошенка, Парубія, українських олігархів і т. д. Єдине чого він боїться — нових українських символів. Бо перемогти українських політиків можна однієї військовою операцією, а для перемоги над українськими символами підуть десятки років без жодної впевненості в успішності затіяного. Тому самознищення модерних українських символів є загрозою для нашого виживання не тільки в сучасному, а й в майбутньому.

Текст публікується з дозволу автора

Оригінал

Більше поглядів тут

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.