17 серпня 2017, четвер

Чи стане Угода про асоціацію пріоритетом для прем’єра?

коментувати
Найбільшою проблемою є те, що у нас кожен заступник міністра, який відповідає за питання європейської інтеграції, не дивиться на процес комплексно

30 травня сенат Нідерландів ухвалив позитивне рішення щодо ратифікації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. І хоча з юридичної точки зору для завершення цього процесу необхідно, щоб Нідерланди передали ратифікаційну грамоту депозитарію (Генеральний секретаріат Ради ЄС), ця подія є великою політичною перемогою на міжнародній арені для повноцінного запуску Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. А чи маємо ми такі перемоги по угоді всередині Україні? Перемоги є, але їх мало і вони відбуваються не завдяки, а всупереч. Адже в країні зараз цей процес рухає невелика група прогресивних депутатів, експертів та юристів, громадських діячів та урядовців.

Одразу ж наступного дня, після ратифікації Нідерландами, 31 травня прем’єр провів перше урядове засідання, присвячене Угоді про асоціацію. Мене цей факт насторожує, адже за рік роботи прем’єра лише зараз вона розглядається на урядовому засіданні. Угода про асоціацію вже працює з 2014 року в режимі тимчасового застосування. Він дає можливість виконувати  більшу частину зобов’язань у рамках угоди. Відповідно юридично немає жодних обмежень для прем’єра просовувати її виконання. Тобто це було суто формальне засідання, яке пов’язане із ратифікацією угоди сенатом Нідерландів. Відповідно, якщо прем’єр планує і надалі формально ставитися до процесу виконання Угоди – результати будуть не значними.

До слова, чинний прем’єр-міністр Хорватії – Андрій Плєнкович, розповідав, що коли Хорватія підписала Угоду про асоціацію з ЄС – питання виконання угоди розглядались кожного тижня на рівні прем’єра, і кожен міністр доповідав, як працює його міністерство і що робить для усунення проблем, пов’язаних із її виконанням. Єдина відмінність полягає в тому, що Хорватія мала перспективу членства, якої у нас наразі нема. Але якби прем’єр-міністр України розпочав традицію щомісячних урядових засідань присвячених виконанню Угоди про асоціацію, це б посилило ефективність її виконання.

Протягом 2014-15 років Україна мала виконати 58 законодавчих зобов’язань, а виконала лише 9

Так, за 3 роки дії Угоди уже стали очевидною наявність групи проблем. Хочу звернути увагу на деякі з них.

 Згідно з результатами моніторингового дослідження ГО «УЦЕП» Україна виконала лише біля 10% зобов’язань, які пов’язані із адаптацією українського законодавства до законодавства ЄС. Угода про асоціацію передбачає, що кожного року Україна повинна змінювати своє законодавство і приводити його у відповідність до законодавства ЄС (європейські директиви, регламенти, рішення). На кожен рік визначено перелік директив та регламентів з різних сфер. Цей процес має відбуватись за чітким графіком до 2025 року.

Протягом 2014-15 років Україна мала виконати 58 законодавчих зобов’язань, а виконала лише 9. Всі інші в процесі виконання або їхній розгляд ще навіть не розпочався. На 2017 рік заплановано близько 80 зобов’язань. Аналіз також показує сфери, в яких процес адаптації законодавства відбувається дуже повільно: транспорт, громадське здоров’я, митниця, соціальна політика. Розроблені законодавчі акти лежать без розгляду вже більше 2-х років у Верховній Раді.

Чому процес адаптації законодавства відбувається так повільно? Тут є кілька причин. Першими, хто чинить супротив цьому процесу – це різні групи інтересів, які або не зацікавлені в європейських стандартах, оскільки вони роблять процеси прозорішими та вимагають додаткових фінансових витрат, або просто не бачать вигоди на даному етапі від процесу адаптації. Також часто європейські вимоги, які в країнах ЄС нормально працюють і спрямовані на підвищення рівня безпеки чи то в транспортній сфері, чи то у сфері безпечності харчових продуктів – у нас розглядаються як корупція.

Для прикладу, відновлення техогляду для автомобілів – це необхідний засіб для контролю за справністю автомобілів і підвищення безпеки на дорогах. Питання тільки в процедурі – якщо техогляд будуть робити незалежні СТО – то в чому тут буде корупція?

Аналогічна ситуація була із нормою, яка дозволяє ветеринарному інспектору без попередження прийти і перевірити харчове підприємство. Це нормальна практика в ЄС, у нас вона трактувалась часто як корупційна, хоча вже сьогодні Міністерство аграрної політики та продовольства прийняло і опублікувало вичерпний перелік запитань, які ветеринарний інспектор може задати під час перевірки. Це важливий антикорупційний запобіжник. І таких прикладів є чимало. Інша велика проблема полягає в тому, що європейські стандарти – це низка правил і обмежень, відповідно – жорстка регуляція. Адже лише завдяки суворим правилам можна гарантувати безпеку людині в різних сферах. Тому обравши курс на дерегуляцію, важливо враховувати євроінтеграційні зобов’язання України у сферах, у тому числі з жорстким регулюванням.

Окрім груп інтересів, які гальмують процес адаптації, не менш важливим є політичне лідерство у парламенті та міністерствах. Повинні бути депутати та заступники міністрів, які будуть драйверами процесу адаптації у своїй конкретній сфері. На жаль, таких драйверів дуже мало адже прем’єр-міністр не цікавиться процесами адаптації законодавства і не задає регулярно ці питання профільним міністрам.  

Які можуть бути наслідки від невиконання зобов’язань по адаптації законодавства в рамках Угоди про асоціацію? На сьогодні дуже чітко такі санкції видно у сфері санітарних та фітосанітарних заходів  - у випадку повільної адаптації ЄС може переглянути квоти на аграрні продукти в сторону зменшення, може призупинити експорт по деяким групам товарів. Причина - в ЄС дуже жорстко контролюють безпечність харчових продуктів. Якщо Україна не буде показувати системних результатів у цій сфері – такі припущення можуть стати реальністю.

Також проблемним питанням вже на початку 2018 року можуть стати ліцензії для міжнародних перевезень, оскільки Україна досі не адаптувала директиви в автомобільній сфері. Як результат, в Україні з 2018 року можуть перестати видавати ці ліцензії. Це спричинить колапс для українських компаній, які займаються міжнародними транспортними перевезеннями.

Однак найбільшою проблемою є те, що у нас кожен заступник міністра, який відповідає за питання європейської інтеграції, не дивиться на процес комплексно, за рамками свого напрямку. Якщо Україні збільшують квоти на аграрну продукцію – то чому ніхто не піднімає питання термінового прийняття актів у сфері безпечності харчових продуктів? Бо це не менш важливий елемент експорту – чи працюють у нас на виробництві європейські стандарти. Якщо ми збільшуємо потоки експорту – то чим ми будемо возити ці товари? Чому ми нічого не робимо для адаптації законодавства в транспортній сфері? Нам потрібно збільшувати потужності для автомобільних перевезень, залізничних, варто використовувати Дніпро, а також розширювати морські перевезення. Чому ці питання не розглядаються в комплексі?

Якщо урядове засідання 31 травня не було формальністю, то в червні має бути проведене 2-е засідання, на якому необхідно розглянути питання адаптації законодавства у сфері безпечності харчових продуктів, транспорту та митниці. Адже якщо ми хочемо збільшувати міжнародні торгівельні потоки – нам треба запроваджувати європейські стандарти не на слові, а на ділі. Адже перед нами сильний та конкурентний партнер – ЄС,  який просто не дозволить нам формально виконувати зобов’язання. Тим більше зараз, коли процес ратифікації Угоди про асоціацію майже завершений. 

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.