22 червня 2017, четвер

Місто спорту та палючого сонця. Нотатки з Ріо-де-Жанейро

коментувати
Місто спорту та палючого сонця. Нотатки з Ріо-де-Жанейро
DR

Жителі Ріо веселі, балакучі і ліниві, вони рідко засмучуються через невдачі, зберігаючи відмінний настрій навіть в найбезглуздіших ситуаціях.

Якщо пару років тому Ріо асоціювався переважно з феєричним карнавалом, то сьогодні мегаполіс мало не очолює список міст, в яких відбуваються спортивні події світового масштабу. У минулому році воно приймало чемпіонат світу з футболу, а за рік тут відбудуться літні Олімпійські ігри. І хто-хто, а вже бразильці знають, як зробити так, щоб їх свято запам'ятали.

Хоча, коли прилітаєш до Ріо, бачиш зовсім інше, далеко не святкове життя. З шатла, що їде естакадою з аеропорту, відкривається вид на засмічені фавели — завдяки цим гігантським нетрям Бразилія здобула у всьому світі погану славу.

Засмучуватися не варто. Тутешні широкі пляжі, теплі води Атлантики і чудова природа швидко витіснять з пам'яті фавели, а життя наповнять прекрасним настроєм — точнісінько таким, як у бразильців. Вони життєрадісні і зовсім не поспішають обтяжувати себе роботою. У мене склалося враження, що головна мета їхнього життя — насолодитися нею сповна.


Фавелы - трущобы Рио-де-Жанеро / DR
Фавели - нетрі Ріо-де-Жанейро / DR


Ця розслабленість відбивається і на якості сервісу. Хоча самих каріока — саме так себе називають жителі Ріо‑де-Жанейро — це мало хвилює. Місцеві рідко засмучуються через невдач, зберігаючи позитив і спокій навіть у безглуздих ситуаціях. Наприклад, мало знаючи англійську, офіціанти без тіні збентеження можуть кілька разів підходити до столика і уточнювати замовлення, поки нарешті хоча б приблизно не зрозуміють, чого ж хоче відвідувач.

В околицях Ріо розкинулося не менше десятка розкішних пляжів, які цінують як туристи, так і місцеві жителі. Тим більше, що пляжі в Бразилії — ледь не основне місце зустрічі, спілкування і проведення дозвілля.

На знаменитих Іпанемі та Копакабані хоч і багатолюдно, але завжди знайдеться місце, куди кинути рушник. Тут відпочивають практично всі — від товстосумів до бідняків. Деколи трапляється так, що і ті та інші, граючи в пляжний футбол, волейбол або займаючись капоейрою, знаходять спільні інтереси, а потім стають друзями.

Увечері втомленим від спекотного бразильського сонця рекомендую відправитися в район Лапа, який має славу богемного. На вузьких мощених вуличках тісняться десятки ресторанів, де вечорами грає жива музика, а гарячі бразилійки танцюють запальну самбу. Вхід у такі заклади платний, але на виставу можна подивитися також з вулиці. Адже більшість таких шоу проходить на відкритих ресторанних терасах.

Проведення спортивних заходів світового масштабу змусило місцеву владу істотно поліпшити безпеку в місті. Більше того: в деяких фавелах з'явилася необхідна для нормального життя інфраструктура, і тепер офісні працівники, яким надто дорого орендувати квартири в центрі міста, знімають житло в "покращених" нетрях.

Взагалі, фінансовий рівень більшої частини населення невисокий, а кримінальний світ все ще сильний, тому не варто вирушати в фавели поодинці або пізно ввечері. Але якщо вже зважитеся на такий подвиг, то не беріть з собою цінні речі і одягніться простіше.

Хоча в Ріо і без фавел є що подивитися. Якщо ви любитель народженого в Ріо пісенного жанру босанова, то вам безумовно слід побувати в культовому барі Garota de Ipanema, що в декількох кроках від однойменного пляжу. До того ж тут готують найсмачніші в місті стейки з баранини. Але розраховувати на затишну атмосферу і романтику під звуки босанови не варто — навколо вас будуть шуміти експресивні бразильці, адже вони прийшли поспілкуватися.

Основні національні страви Бразилії не обходяться без м'яса. А найбільш популярні — фейджоаду і шураску — подають з квасолею і рисом або картоплею на вибір.

Напої також різноманітні. Вранці бразильці насолоджуються кавою, в обід втамовують спрагу прохолодним коктейлем кайпірінья або охолодженим кокосовим молоком, а вечорами віддають перевагу пиву.

Ще один пункт обов'язкової туристичної програми — підйом до знаменитої статуї Христа-Спасителя на вершині гори Корковаду. Але час роботи заповідника не дозволить затриматися там до пізнього вечора.

А заключним акордом ваших пригод в Ріо повинен стати ще один підйом, на цей раз — на вершину гори Pão de Açúcar (Цукрова голова). Звідти відкривається прекрасний вид на місто як вдень, так і ввечері, коли стемніє і запалять тисячі ліхтарів.

Євген Винників, уродженець Золотоноші Черкаської області, кілька тижнів провів у Ріо‑де-Жанейро

Хочете розповісти цікаві факти про своє місто? Пишіть нам на адресу travel@nv.ua

Матеріал опубліковано в №29 журналу Новий Час від 14 серпня 2015 року

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Читайте на НВ style

Туризм ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: