25 травня 2017, четвер

День лікаря: Шість медиків, які прославили Україну

коментувати
Цього року День лікаря відзначають 5 жовтня
Фото: Phalinn Ooi via Flickr

Цього року День лікаря відзначають 5 жовтня

Кожний перший понеділок жовтня у світі відзначають День лікаря.

В Україні завжди було багато талановитих лікарів, якими варто пишатися. На честь свята НВ вирішило розповісти про кількох із них.

Микола Амосов (1913-2002)

Відомий лікар, автор новаторських методик у кардіології. Першим у СРСР зробив протез мітрального клапана серця. Автор понад 400 наукових робіт, низку з них було перевидано в США, Японії, Німеччині та Болгарії. Створив першу в Україні кафедру грудної хірургії, заснував Київський інститут серцево-судинної хірургії, заклав основи школи біологічної та медичної кібернетики.

Амосов був не тільки лікарем. Він обирався депутатом Верховної Ради СРСР п’яти скликань й писав повісті, які видавалися в Україні та за кордоном. У 2008 році за результатам опитування в рамках телевізійного проекту "Великі українці" Амосова було визнано другою людиною після Ярослава Мудрого, кого удостоїли звання "великого українця".

Олександр Богомолець (1881-1946)

Український вчений був автором численних праць з ендокринології, порушення обміну речовин, імунітету, алергії, раку та старіння організму. Він створив перший в Росії медичний науково-дослідний заклад й згодом організував першу в СРСР протималярійну лабораторію (в Саратові). Також Богомолець написав перший у світі підручник з патологічної фізіології, за який отримав сталінську премію.

Богомолець винайшов імунну цитотоксичну антиретикулярну сироватку, яка відома в цілому світі як стимулятор функцій сполучної тканини – прискорює заживлення ран і активізує імунну систему людини. "Сиворотка Богомольця" успішно застосовувалася для лікування інфекційних хвороб і переломів. Під час Другої світової війни вона мала особливий попит у радянських госпіталях.

Також вчений взяв участь у створенні першого в світі Інституту гематології та переливання крові. Там він розробив унікальну методику консервації донорської крові, яка й донині використовується практично без змін. Тоді ж Богомолець разом зі своїми учнями встановив універсальний донорський характер першої групи крові.

У брошурі "Подовження життя" вчений обґрунтував можливість тривалості людського життя протягом 100 і більше років. Поговорюють, що смерть Богомольця розлютила Сталіна, який сподівався отримати від вченого рецепт тривалого довголіття.

Володимир Філатов (1875-1956)

Відомий офтальмолог за півстоліття своєї діяльності особисто провів кілька тисяч операцій. За своє життя він написав близько 460 праць і монографій. Також Філатов заснував Інститут очних хвороб і тканинної терапії НАМН України.

Першим відкриттям вченого був метод пластики на круглому стеблі, який став відомим як "філатовське кругле стебло".

Уперше в світі (1931) Філатов використав рогівку трупного ока під час операції. Застосування донорського ока поклало початок широкому впровадженню пересадки рогівки та принесло лікарю величезну популярність. Найбільшим досягненням Філатова була розробка нового метода лікування – тканинної терапії. За розробку методів пересадки рогівки та тканинної терапії вчений був удостоєний сталінської премії. 

Олександр Палладін (1885-1972)

Палладін заснував українську школу біохіміків. Він першим почав систематичне вивчення біохімії нервової системи – роботи з цієї теми заклали основу функціональної біохімії головного мозку.

Також першим в СРСР Палладін почав біохімічні дослідження вітамінів. Вчений синтезував водорозчинний аналог вітаміну К – вікасол, який використовували при авітамінозі, пораненнях та захворюваннях, пов’язаних із кровотечою.

Данило Самойлович (1744-1805)

Уродженець Чернігівщини заснував епідеміологію в Російській імперії. Наприкінці 18 століття він керував боротьбою проти епідемії чуми в Москві, Кременчуці, Єлісеветграді (Кіровограді), Одесі та в Криму. У Кременчуці він започаткував епідеміологічні експерименти, якими спростував думку про можливість зараження чумою через повітря.

Самойлович першим у світі встановив, як передається чума. Він довів, що зараження чумою відбувається при безпосередньому контакті з хворим або зараженими предметами й запропонував щеплення ослабленою вакциною. З 1771 року він пропонував різні засоби дезінфекції речей хворих на чуму. Одним із перших в Європі він широко практикував розтини померлих від чуми й здійснив першу в Росії спробу виявити збудника чуми.

Данило Заболотний (1866-1929)

Відомий український мікробіолог та епідеміолог. Понад 10 років Заболотний боровся з холерою в Шотландії, Португалії та Російській імперії й досліджував чуму в країнах Азії, в том числі - в Індії та Китаї. Вчений довів, що гризуни є джерелом інфекції чуми в природі, й описав роль бліх як переносників збудника чуми від хворих гризунів до людей.

Також вчений довів реальність пероральної імунізації людей проти холери (можливість імунізації при введенні мікроба через рот). Опублікував понад 200 праць, присвячених вивченню чуми, холери й сифілісу. Заболотний організував першу в світі кафедру епідеміології в Одеському медичному інституті, а згодом заснував в Києві Інститут мікробіології та епідеміології.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Фото

ВІДЕО

Читайте на НВ style

LOL ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: