19 сiчня 2017, четвер

Понад хмарами. 1912 року київський купець Лев Гінзбург здійснив будівельну революцію

Понад хмарами. 1912 року київський купець Лев Гінзбург здійснив будівельну революцію

Лев Гінзбург першим як в Україні, так і в усій Російській імперії почав зводити хмарочоси з ліфтами та іншими зручностями. Одним із них став знаменитий 11‑поверховий будинок Гінзбурга.

1912 рік. Російська імперія, куди входила й Україна, перебуває на піку своєї економічної могутності. Позаду програна 1905‑го війна з Японією і кривава перша російська революція. Самодержавство в занепаді, йому на зміну прийшла конституційна монархія. “Русский мир” останнім у Європі прощався з феодалізмом, вступаючи в епоху капіталізму.

Темпи зростання ВВП приголомшували. Виплавка чавуну за два роки зросла на 25%. Російська імперія стала найбільшим на планеті експортером зерна: вона охопила чверть світового ринку. Пропускна здатність російських залізниць стала вдвічі вищою, ніж в американських.

Київ не відставав. Ба більше — він мчав попереду Росії всієї.

У місті запрацювало 19 чавуноливарних і механічних заводів, дев'ять пивзаводів, чотири винокурних заводи, чотири тютюнових фабрики, 41 цегляний завод. А також численні маслоробні, цементні, шкіряні, лісопильні та цукрові підприємства.

Якщо 1870 року річний київський бюджет становив лише 200 тис. крб., то 1912‑го він перевищив 4,5 млн крб.

За даними Губернського статистичного комітету, на кінець 1912 року в Києві проживало 594,5 тис. осіб. Лише за 100 років до того його населення становило 30 тис.

“Не в Москві (не кажучи вже про Нижній або Ростов), а саме у Києві чимало бруківки замінено асфальтовими тротуарами, газове освітлення — електричним, а усім набридла конка — електричним трамваєм,— писала ще 1907 року газета Південно-Західний край.— Саме в Києві багато будинків, вулиць і навіть цілі райони мають водопровід і давно використовують європейську каналізацію. Київ — ідеальне місце!"

До цього часу в місті звели будівлі Національної опери, Нацбанку, Національного художнього музею, театру Соловцова (нині — ім. Івана Франка), Південноросійського машзаводу (зараз — Ленінська кузня), п'ять корпусів Політехнічного університету.

Усі ці перлини сучасного Києва будувала невелика контора Льва Гінзбурга — короля підрядників, як його тоді називали, купця першої гільдії.

 

РЕІНКАРНАЦІЯ: Висока будівля готелю Москва, нині Україна,—
жалюгідна подоба хмарочоса Гінзбурга

 

Гроші робили великі гроші, а великі гроші перетворювалися на великі капітали. На початку XX століття цей підприємець осідлав хвилю змін. У Києві почалася масова забудова п'яти- та семіповерхівками, які потім перетворювалися на дохідні будинки. Купівельна спроможність населення зростала — нерухомість стала приносити величезний прибуток.

Гінзбург був одним з найвідоміших київських домовласників. Його перший шестиповерховий виплід на вулиці Миколаївській, 9 (нині Городецького) мав ноу-хау — "підйомну гідравлічну машину". Простіше кажучи — ліфт.

Другий будинок Гінзбурга, семиповерховий, побудували на Бібіковському бульварі (бульвар Шевченка) — сьогодні це частина готелю Premier Palace.

Але найвідомішим став будинок, який у народі прозвали хмарочос Гінзбурга,— одинадцятиповерхова споруда на Інститутській, 4. Будинок здали в експлуатацію в 1912 році, і аж до його руйнування в 1941‑му він був найвищим у Києві. Навіть більше, до 1928 року в усьому СРСР не було житлового будинку вище.

На спорудження хмарочоса в Гінзбурга пішло всього два роки (1910-1912), а коштувало воно йому 1,5 млн крб. Солідна сума — третина тодішнього річного бюджету Києва. Будинок обладнали рідкісними на той час кованими ліфтами американської фірми Otis. Висота стель у кімнатах доходила до 4 м, тож сам хмарочос був заввишки близько 50 м. Над будівлею височіла вежа зі шпилем — це ще приблизно 10-15 м. На початку XX століття такого штибу житловими хмарочосами могли похвалитися лише США, Аргентина, Канада та Німеччина.

 

ПІД БЛАКИТНИМ НЕБОМ: Над київським обрієм підноситься нечуваний
як для початку ХХ століття 11-поверховий хмарочос — прибутковий будинок Льва Гінзбурга

 

У висотці Гінзбурга було 94 розкішні квартири. Найбільші — на 11 кімнат. Вартість проживання тут доходила до 1,7 тис. крб. на рік (середньорічна зарплата в імперії в 1913 році становила 282 крб.). Такі суми були за статками лише товстосумам. І вони не скупилися: квартири у будинку Гінзбурга рідко пустували.

На першому поверсі хмарочоса розташувався торговий центр, а на 11‑му художник Олександр Мурашко відкрив свою Художню студію, в якій одночасно навчалися до 100 осіб.

Сам Гінзбург жив у двоповерховому будинку по сусідству. І міг би насолоджуватися життям, будувати нові театри, заводи, хмарочоси. Але до країни нагрянула біда у вигляді червоного терору більшовиків. Київ окупувала Червона армія. Гінзбург не захотів покидати місто.

1926 року мультимільйонер, купець першої гільдії 58‑річний Гінзбург раптово помер. Тоді ж у ленінградському виданні Вечерняя Красная газета, в нарисі під назвою Київ великий російський поет Осип Мандельштам написав: "Мученики приватного капіталу вшановують пам'ять знаменитого підрядника Гінзбурга, надзвичайного домовласника, який помер жебраком у радянській лікарні".

 

РОЗРУХА: Ось так виглядав підірваний 1941 року
радянськими підпільниками хмарочос Гінзбурга

 

За 15 років, у 1941-му, напередодні фашистської окупації інженерні частини Червоної армії спільно з підрозділами НКВС замінували хмарочос Гінзбурга і багато інших будівель у центрі міста. 24 вересня 1941 року, на шостий день окупації Києва, пізно ввечері будинок Гінзбурга і ще кілька будівель на Хрещатику підірвали.

1961‑го на місці висотки з'явився готель Москва, який 2001‑го перейменували на Україну. Заввишки він приблизно 66 м, тобто приблизно такий само, як хмарочос Гінзбурга.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Читайте на НВ style

Історія ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: