22 листопада 2017, середа
Даний матеріал опублікований на nv.ua в рамках офіційної партнерської угоди з BBC Україна

Чим закінчиться "історична криза" між Україною та Польщею?

коментувати
Чим закінчиться
BBC

Історичні суперечки у відносинах між Польщею та Україною досягли такого рівня, що у ситуацію змушені втрутитись президенти та домовлятись про спеціальну зустріч своїх представників.

На хвилі гучних заяв польських високопосадовців з критикою української політики у сфері історії 8 листопада на ситуацію відреагував президент Петро Порошенко.

Вустами свого речника Святослава Цеголка він "висловив занепокоєння" заявами польських посадовців і закликав партнерів зустрітись у форматі спільного консультаційного комітету, щоби уникнути "ескалації".

Вже наступного дня польська сторона погодилася на зустріч, яка має відбутись "найближчим часом на території Польщі".

Польща є давнім стратегічним партнером України та лобістом її інтересів у ЄС, проте в останні роки країни постійно сперечаються через різне тлумачення спільних трагічних історичних подій ХХ століття.

"Волинська трагедія" та УПА

Суперечки посилилися після того, як у Польщі до влади прийшла консервативна партія "Право і справедливість", а в Україні після Євромайдану фактично почалася інформаційна кампанія героїзації Української повстанської армії.

Одним з переломних моментів був візит президента Польщі Броніслава Коморовського у квітні 2015 року до Києва, під час якого парламент схвалив закон про визнання УПА борцями за незалежність України.

У Польщі все більше говорили про "Волинську трагедію" 1943 року, в якій польські історики схильні звинувачувати виключно Українську повстанську армію.

Під час німецької окупації протягом 1943-1944 років на етнічних територіях Волині та Холмщини загони УПА знищували польське населення.

Польща називає цифру у понад сотню тисяч вбитих поляків. Українські ж історики наполягають, що у той час підрозділи польської Армії крайової вбивали десятки тисяч українців, покладаючи провину за трагедію на обидві сторони етнічного конфлікту.

Влітку 2016 року польський Сейм визнав ті трагічні події "геноцидом, вчиненим українськими націоналістами" та встановив дату вшанування їхньої пам'яті - 11 липня.

У той час до Польщі приїздив президент Петро Порошенко, який у Варшаві біля монумента жертвам "Волині" вшанував їхню пам'ять та став на коліна.

Польська влада критикує позицію керівника Інституту національної пам'яті Володимира В'ятровича. За даними польських ЗМІ, йому заборонили в'їзд до Польщі

Тоді Верховна Рада засудила заяву польського Сейму та закликала поляків не політизувати історію.
Рада не стала висувати зустрічні звинувачення щодо "Волинської трагедії", проте зауважила, що "розпалювання антиукраїнських настроїв" відбувається на фоні "російської агресії" в Україні.
Паралельно з цим в обох країнах почалися акти вандалізму щодо пам'ятників українцям та полякам по обидва боки кордону.

Навесні 2017 року ситуація вкотре загострилась: український Інститут національної пам'яті та їхні польські колеги не змогли домовитись, як правильно узаконювати польські та українські "місця пам'яті".

Цей процес заблокували, що викликало нову хвилю звинувачень на адресу України.

29 березня у Луцьку обстріляли консульство Польщі. Щоправда, в обох країнах тоді натякнули, що за обстрілом могли стояти представники "третіх країн".

Восени 2017 року у відносинах двох країн почався новий етап історичних звинувачень.

15 жовтня у Закарпатській області Україна відкрила пам'ятник загиблим у 1939 році українським воякам.

Тоді Угорщина забрала населений українцями колишній регіон Чехословаччини й разом з Польщею придушила опір вояків українського державного утворення.

Польщу розлютив напис "Героям Карпатської України, розстріляним польськими й угорськими окупантами в березні 1939 року".

Звинувачення та погрози

На початку листопада міністр закордонних справ Польщі Вітольд Ващиковський в інтерв'ю ЗМІ заявив, що польська влада "не дозволить людям із вкрай антипольськими позиціями відвідувати Польщу".

Також він додав, що Польща та Україна "мають різні підходи до примирення". У його словах також був натяк, що Польща може перестати бути "адвокатом" України в ЄС.

Пізніше заступник міністра культури Польщі Ярослав Селлін заявив, що Україна довірила вести історичний діалог з Варшавою інституції, яку очолює "безвідповідальна особа з нав'язливими антипольськими ідеями".

І нарешті президент Польщі Анджей Дуда закликав керівництво України не призначати на високі посади осіб із "антипольськими поглядами".

Вони не називали прізвищ, проте можна припустити, що йдеться про директора Інституту національної пам'яті Володимира В'ятровича.

МЗС України одразу заявило, що в Україні немає антипольських настроїв. У справу втрутився і Петро Порошенко, ініціювавши зустріч представників президентів країн, щоби вирішити суперечки.

Внутрішня політика та історія

Частина опитаних ВВС Україна політичних експертів, які займаються українсько-польськими відносинами, наполягають, що нинішнє загострення може мати внутрішні польські причини.

Зокрема, політичний експерт Євген Магда вказує, що ще у жовтні у Польщі оголосили про майбутні зміни в уряді. І одним з претендентів "на вихід" мав стати саме міністр закордонних справ.

Правляча консервативна партія "Право і Справедливість" послідовна у своїй позиції щодо "Волинської трагедії" та різко засуджує УПА.

І заяви пана міністра могли уберегти його від відставки.

"Ротація мала відбутися вже. Але тепер до Дня незалежності Польщі 11 листопада цього точно не станеться. Щонайменше відставка відсунулась до кінця листопада. Логіка ескалації вписується у стратегію зберегти портфель", - вважає пан Магда.

Він також додав, що навіть у разі відставки Вітольд Ващиковський залишиться депутатом Сейму та отримає електоральні бонуси на майбутнє.

З іншого боку, як вказує експерт, попри лідерські позиції партії влади у Польщі, на місцевих виборах 2018 року вона може програти у Варшаві. А тому всі представники влади можуть бути зацікавлені використати тему України для посилення своїх позицій.

Політичний експерт Тарас Чорновіл також вказує на внутрішні причини загострення.

"Мова іде про внутрішні польські розбірки. ПіС ("Право і Справедливість". -Ред.) хоче зберегти електоральні позиції. Плюс в самій партії вимальовується ще радикальніша опозиція", - вважає пан Чорновіл.

Тарас Чорновіл нагадує, що у грудні мав відбутись візит президента Польщі до Києва, і нинішній скандал може його зірвати.

"Радикальне крило ПіС робить все можливе, щоб його скасувати", - вважає експерт.

Натомість голова українсько-польського журналістського клубу Володимир Павлів не радить списувати все на внутрішні польські справи.

"Треба було давно вибачитись перед поляками за "Волинську трагедію". Незалежно від обставин виникнення - це був злочин", - вказує Володимир Павлів.

Він вважає, що так можна було б зняти частину проблем, але визнає - зараз в Україні на це не підуть.

Пан Павлів головну причину суперечок бачить у тому, що польсько-українськими стосунками з обох боків займаються "націоналісти", які не можуть вирішувати суперечки, а тільки їх поглиблюють.

"Місця пам'яті"

Одним з приводів до загострення ситуації стали так звані "місця пам'яті". З українського та польського боку кордону є сотні пам'ятників загиблим чи розстріляним полякам та українцям.

Вони переважно встановлювались без потрібних дозволів влади, а тому є незаконними.

На початку 2017 року з польського боку демонтували частину пам'ятників, у тому числі воякам УПА.

У квітні голова Інституту нацпам'яті Володимир В'ятрович заявив, що до припинення такої практики "легалізація незаконних польських пам'ятників на українській території та видача дозволів на пошукові роботи припиняється".

Колишній колега пана В'ятровича, історик Олександр Зінченко розповів ВВС Україна, що на українській території нараховують близько 150 "місць пам'яті", а з польського боку - близько 50.

Український та польський інститути нацпам'яті домовлялись про їхню легалізацію, проте не змогли цього зробити.

"Українська пропозиція полягала у тому, що давайте всі пам'ятники легалізуємо у форматі "всі на всі", - каже Олександр Зінченко.

Проте, за його словами, польська сторона вимагала встановити критерії до пам'ятників та написів, які можна легалізувати. Пам'ятники воякам УПА у Польщі під критерії могли не потрапити.

Крім того, за підрахунками пана Зінченка, за останні три роки у Польщі сплюндрували 15 українських пам'ятників, а в Україні - чотири польські.

Примирення чи погіршення стосунків?

Тарас Чорновіл вказує, що наразі, попри історичні суперечки, польська влада продовжує захищати інтереси України в ЄС.

Це стосується і санкцій щодо Росії, і української євроінтеграції.

Хоча не так давно голова МЗС Польщі Вітольд Ващиковський заявив, що "з культом Бандери Україну в ЄС не пустять", експерт не вірить, що Польща від слів перейди до справи.

Експерт визнає, якщо візит президента Польщі до України зірвуть, відносини країн погіршаться.

Євген Магда наполягає, що проблема історичних суперечностей настільки глибока та багаторівнева, що "її треба вирішувати шляхом перемовин, за закритими дверима, а не під телекамерами". Тож він оптимістично оцінює майбутню зустріч представників президентів обох країн.

Натомість Володимир Павлів, враховуючи глибину історичних розбіжностей, не вірить у швидке залагодження суперечок.

"Проблема вже в тому, що з польського боку вимоги будуть тільки збільшуватись, навіть якщо їх задовольняти. Не бачу, як президенти зможуть вирішити суперечку, замало інструментів", - вважає пан Павлів.

За його словами, поляки хочуть від України чіткого засудження керівника ОУН Степана Бандери, а українська влада на це не піде.

"Значна частина населення України  вважає бандерівський рух героїчним. Це була б "українська зрада", і президент втратив би довіру", - вважає експерт.

За словами Володимира Павліва, якщо б у Польщі чиновники були стриманішими, а в Україні звільнили керівника інституту нацпам'яті, то суперечки б притихли.

Хоча експерти майже одноголосно вказали, що звільнення Володимира В'ятровича зараз практично неможливе і викликало б шквал невдоволення.

Сам Володимир В'ятрович польський скандал навколо себе порівняв зі ставленням до своєї персони з російського боку.

"Вже кілька років є персоною нон-ґрата в Росії. Нині кажуть, що отримав заборону в'їзду в Польщу. Мене більше непокоїть не обмеження власного пересування, а те, що демократична Польща зазвучала в унісон з авторитарною Росією", - написав пан В'ятрович у себе у Facebook.


ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Білорусь стає союзником ворога України - Gazeta Wyborcza
Огляд ЗМІ: чому Варшава складає "чорні списки" українців
ЗМІ: де межа між приязню і домаганнями?

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: