Швеція. Подорож на північ

Шведський характер

10 июня, 2016
12 наймальовничіших місць Швеції

З точки зору географії Швеція розташована на периферії континенту. Але з точки зору її культурної, історичної, політичної ваги — це один з епіцентрів сучасної цивілізації

 

Ілля Межул,
професійний гід по Скандинавії

карта
Стокгольм, Гамла Стан
Стокгольм, Гамла Стан

Як іронізував одеський сатирик Михайло Жванецький: “Наші люди прагнуть до Стокгольма тільки для того, щоб бути оточеними шведами. Все інше вже є в Москві. Або майже є".

Це правда. Шведи, попри свою північність, створили навколо себе теплий мікроклімат. Час від часу в нього хочеться загорнутися з головою і в капцях.

Почнемо з історичного центру Стокгольма — Гамла Стан (Старе місто). Він охоплює лише 36 га, тут живе не більше 3 тис. людей. Нічого дивного, це найдорожчий район шведської столиці.

Попри невеликі розміри острова Стадсхольмен, де і розташувалося Старе місто, тут є чим себе розважити. За відправну точку пішохідних прогулянок обов’язково слугуватиме Сторторгет, звідки, мов промені сонця, розходяться середньовічні вулиці, вимощені бруківкою. У кав’ярні в будинку № 20 замовте білий шоколад і уподобаний десерт. Тут смачне абсолютно все. Сам будинок має сумну історію. На ньому ви побачите 92 білих камені. Їхнє призначення — нагадувати шведам, у яке пекло була занурена рідна країна 360 років тому. Щоб не затьмарювати вам сонячну днину, цю історію ми опустимо. Але якщо вона вам не байдужа, то будь-який місцевий гід вам її перекаже.

Шведи люблять і знають свою історію. Але ще більше вони люблять свою сучасність.

Як можуть, вони розфарбовують своє життя різноманітними барвами, бо природа півночі не надто щедра на сонячне сяйво. Численні будиночки з яскравими фасадами компенсують природний дефіцит буяння кольорів.

І ось результат: згідно з міжнародним рейтингом World Happiness Report, складеним ООН, шведи незмінно входять до десятки найщасливіших націй світу. Мова не останньою чергою про позитивний склад шведського мислення. Все за Жванецьким. Йдемо далі.

На Різдво в Старому місті продають перцеве печиво з корицею і розливають глегг (гаряче вино з горілкою), що підсилює ефект щастя. Один з розташованих поблизу площі ресторанів приймає гостей в колишніх в’язничних камерах. Це теж весело. На Купецькій площі (Köpmantorget) зверніть увагу на скульптурну композицію святого Георгія, який долає дракона. У неї є суто шведське трактування. Чудовисько — корінний житель. Вершник — важкий тягар податку. Швеція і справді геть не податковий рай. ВВП Швеції на 45% формується з податків (в Україні — 38%). Цей скандинавський феномен відображений у цінах. Вони тут високі, але все ж нижчі, ніж у сусідній Данії, а Норвегії — й поготів.

Утім, у Гамла Стані є і абсолютно безкоштовні розваги. Якщо стати до святого Георгія спиною і закинути голову, то можна побачити дах Карлсона, який прилітав на острів за улюбленими фрикадельками. Тут‑таки поблизу гарцюють коні, гримить оркестр. Щодня біля королівського палацу о 12:15 відбувається зміна караулу (святами та вихідними — о 13:00). Армійська служба в Швеції контрактна, гендерна політика усталена. Тож дівчина з рушницею — явище тривіальне. Увечері поруч із палацом відбуваються концерти. А вдень туристи в капцях снують у величних залах, милуючись картинами і старовинними гобеленами.

Стокгольм, острів Кунгсхольмен
Стокгольм, острів Кунгсхольмен

Щороку 10 грудня на берег озера Меларен, на острів Кунгсхольмен приїжджає багато представницьких авто. На одному з них замість номера — корона. Це Карл Густав XVI, король Швеції з 1973 року,— гість № 1 на балі лауреатів Нобелівської премії.

Поряд розташована Ратуша, якій немає і 100 років. Це найкрасивіший оглядовий майданчик міста, і благо до неї ведуть ліфт і пандус, а не круті сходи, як це заведено для зайвих мук туристів в Італії або Іспанії. Місцевий гід у Ратуші обов’язково почне свою розповідь з факту, що висота вежі на метр більша, ніж у подібної будівлі в Копенгагені. Навколо Ратуші багато пам’ятників. На одній з колон — барельєф: імпресіоніст Карл Ларссон зачаровано дивиться на панораму міста. Золочений саркофаг засновника міста — ярла Біргера. Дві витончені композиції — Танок і Вода — на березі озера. На високій колоні — Енгельбрехт, який боровся під час панування Данії за незалежність країни. Цікавий ресторан Підвал ратуші (Stadshuskällaren), в якому можна замовити ті самі страви, якими пригощали лауреатів Нобелівської премії минулого року. Вартість — близько €120. А на попереднє замовлення можна зануритися в атмосферу хоч і 1930‑х років. Але середній чек негайно потроїться.

У Ратуші, чинній мерії, проводять організовані екскурсії — з 10:00 до 16:00. А місцеві жителі можуть безперешкодно зайти на спеціально відведені місця чи не на будь-яке засідання. Але мало хто приходить. Неймовірно нудно, плюс передбачена пряма телетрансляція.

Привертає городян чарівний парк біля будівлі. Милуються заходом сонця, читають книги, влітку і загоряють, а сміливці купаються. Штраф за купання в міській зоні — €100. Зазвичай з цією сумою розлучаються втомлені та не обізнані щодо заборони водії екскурсійних автобусів із країн Східної Європи. Адже читати англійською, не кажучи вже про шведську, вони в більшості своїй все ще не вміють.

Стокгольм, Скансен
Стокгольм, Скансен

На місці дикорослого лісу на острові Юргорден, лише в півгодини ходи від центру Стокгольма, 1891 року з’явився перший етнографічний музей Європи просто неба (Київський музейний комплекс Пирогово створений за його образом і подобою, проте він ще дуже далекий від оригіналу). Слово скансен — майданчик для ігор. Юні принци готували себе на таких майданчиках до майбутніх баталій. Засновник цього музею етнограф Артур Хаселіус купував будиночки в різних регіонах величезної країни, розбирав і давав їм нове життя в шведській столиці. Тут і садиба з півдня Швеції, й очеретяний будиночок з острова Готланд, і фінський хутір, школа, аптека, будинок тверезості. Улюблений квартал туристів — будинки ремісників з острова Седермальм. Булочки з корицею готують просто в старовинній пекарні, як і в XIX столітті. Склодуви демонструють дива одного з найвідоміших національних ремесел. У садку троянд розглядає квітки Карл Лінней, той, хто назвав нас homo sapiens. Парк розбитий за територіальним принципом. У будь-який будиночок можна зайти, поговорити про життя минулих століть зі служителями музею, одягненими в старовинні костюми. У Скансені святкують головні свята Швеції — День прапора, День літнього сонцестояння, Різдво і Новий рік. Утім, і будь-який звичайний день служителі Скансена перетворять для своїх гостей на яскраве свято.

Гьотеборг
Гьотеборг

Якщо ви любите автомобілі та опинилися в Швеції, то не оминіть своєю увагою найбільший порт Скандинавії — Гьотеборг. Окрім 15‑кілометрової гавані, яка ніколи не замерзає, стадіону Уллеві, парку для дітей Ліссеберг, ботанічного саду, його гордістю є музей Volvo.

З центру в район Арендал, де розташований музей, легко дістатися міським автобусом. Тут представлені практично всі моделі Volvo від моменту заснування компанії. Крім ультрасучасних автомобілів і ретро, це і важковаговики-вантажівки, і невеликі літаки. Є розваги для дітей і дорослих — симулятори. Великі простори, де відчуваєш себе комфортно і вільно, сувенірний магазин, де колекціонери можуть придбати раритетні моделі.

Лише 50 років тому в Швеції рух на дорогах був лівостороннім, як і в Англії. Але тепер шведи самі диктують світовому автопрому моду і засипають його автомобільними ноу-хау. Країна дала світові автомобільне крісло для дитини, ремінь безпеки і вельми популярний легковий автомобіль Volvo. У перекладі з латини ця назва означає кочуся, обертаюся. Питома частина продукції експортується до США. Крім Америки, Volvo продають ще майже в 200 країн світу. Штаб-квартира компанії — в Гьотеборзі.

Зрозуміло, що не самим лише Volvo живий красень Гьотеборг. Тут також є чим поласувати гурманам високого мистецтва. Музей мистецтв — одна з найкращих у Північній Європі колекцій картин, яка охоплює період з XV століття до сьогодення.

Або, наприклад, коли ви вже в Гьотеборзі, треба піднятися на дах хмарочоса Уткінен — це все одно що злетіти до хмар на висоту 86 метрів і охопити поглядом весь Гьотеборг, його бухту і архіпелаг. На місцевому сленгу будівля називається губна помада. Так і питайте: “А як пройти до губної помади?" Розмовляти можна як шведською, так і англійською мовою. Шведи вас зрозуміють.

Морбакка
Морбакка

На півдні країни в лені (області) Вермланд є поселення Морбакка. Це регіон Швеції, де густі хвойні ліси плавно переходять в рівнинну зону. Над цими місцями літав на гусаку Мартінові казковий герой Сельми Лагерльоф — хлопчик Нільс. Історія ця замислювалася як путівник по Швеції. Морбакка багата ягодами і грибами, насамперед останніми. Швеція — грибний рай.

Шведські ліси більші за площею, ніж територія таких країн, як Велика Британія, Білорусь або, наприклад, Естонія, Литва, Латвія і Данія разом узяті. Між лісами заховано неймовірну кількість великих і маленьких озер, а ще приблизно десята частина території країни — це болота. Тому в Швеції неймовірно багато брусниці (lingon) і морошки (hjortron). Велика банка такого джему в супермаркеті коштуватиме лише €3–4.

Грибів же тут більше, ніж може собі дозволити наша уява. Причина проста — у шведів існують вікові традиції, згідно яких не можна збирати гриби, навіть білі. Їдять вони переважно лисички або інші види (шампіньйони), які не чіпають хробаки. Традиції йдуть в далеке минуле і не підлягають ні опису, ні розумінню. Але який же тут рай для туристів із сусідніх країн, перш за все — Польщі, помішаної на збиранні грибів. При цьому в супермаркетах вартість сушених грибів вища, ніж на Закарпатті. Утім, шведи зі своєю зарплатою в €3 тис. на місяць до вирахування податків (після вирахування приблизно €2,2 тис.) городів не тримають, за грибами в ліс не ходять, рибу ловлять тільки з пірсу. Зате чи не кожен десятий житель країни має мисливську ліцензію. І навіть на символ країни — лося — дозволене полювання в сезон, протягом двох тижнів, у разі наявності спеціальної ліцензії. Ще 60 років тому лось у Швеції був занесений до Червоної книги, але розмножувався в геометричній прогресії.

Мальмьо
Мальмьо

На березі протоки Балтійського моря Ересунн з боку Швеції розкинулося третє за розміром місто країни — Мальмьо. Потрапити сюди надзвичайно легко. З Польщі паром до берегів Швеції дійде за якихось п’ять годин. А з Копенгагена електричкою і геть не більше півгодини. Приблизно як з київської станції метро Дарниця до метро Житомирська. Тільки з більшим комфортом.

Мальмьо та Копенгаген сполучає дивовижний міст, архітектурний шедевр XXI століття, завдовжки 16 км. Він з’єднує континент з усією Скандинавією. Це найдовший в Європі мікс автошосе із залізничним мостом. Конструкція Ересуннського моста включає в себе намитий штучний острів і тунель під морем, щоб не заважати проходу великих суден. Коли переїздиш через міст, відразу за датським кордоном, немов регбійні ворота, зустрічають спарені пілони — найвища споруда Швеції. Ліворуч, якщо їхати з Данії, на березі височіє закручена білосніжна конструкція — найвищий житловий будинок Європи — “Торс, що крутиться" (Turning Torso). Його автор — іспанець Сантьяго Калатрава, всесвітньо відомий архітектор, який побудував у іспанській Валенсії містечко науки і мистецтва. Послідовник епатажного австрійця Фріденсрайха Гундертвассера, він уникає в своїх будівлях прямих ліній. 150 квартир цього будинку на березі моря були розкуплені миттєво. У підземному секторі — ресторан, спортзал, винотеки, зали для прийомів гостей. Портьє допомагають донести валізи, замовити таксі. Поруч розташований величезний торговий центр. До центральної площі міста — хвилин 10 на велосипеді. До пляжу, нехай і холодного навіть влітку, три хвилини пішки. Побувати всередині будівлі, якщо там не живуть ваші знайомі, неможливо. Але замовити конференцію на верхньому поверсі або гуляти навколо будинку з високо піднятою головою можна безперешкодно.

Місто навчилося співіснуванню культурного і соціального різноманіття. Адже якщо в Швеції кожен сьомий житель — іноземець, то в Мальмьо — кожен третій. Тож чисто шведську кухню тут важко знайти. Місто заполонили ліванські, грецькі та турецькі фастфуди. Чи радіють шведи з такої великої кількості темношкірих іноземців у країні світловолосих вікінгів? Шведи — народ толерантний. Знаходять переваги в малому. І до речі, кумир шведських хлопчаків, футбольна зірка Скандинавії Златан Ібрагімович — наполовину босняк, наполовину ром — починав свою кар’єру саме в місцевій команді.

Еребру
Еребру

Якщо ви подорожуєте зі Стокгольма до Осло, неодмінно зупиніться хоча б на кілька годин в Еребру. На березі річки Свартан на крихітному острові розташований один з найкрасивіших замків Швеції — середньовічний Örebro slot. Саме місто затишне, за плануванням нагадує німецьке. Щорічно влітку мерія фінансує художні перформенси із залученням майстрів з різних континентів. Інсталяції в воді, на центральних вулицях і площах вражають уяву.

Замок був побудований як оборонна споруда на місці перетину торгових шляхів. Служив і королівською резиденцією, і в’язницею, і сховищем зерна. Зараз у замку розташований музей, ресторан, готельні номери, офісні приміщення та сувенірний магазин. На високій колоні у замку пам’ятник Жан-Батісту Бернадоту, французькому маршалу, понад 200 років тому в стінах замку оголошеному спадкоємцем шведського престолу. Саме за його часів одна з найбільш войовничих країн Європи закопала сокиру війни аж до сьогодні. Історики стверджують, що він, республіканець, зробив на плечі татуювання “Смерть королям!". Справді: ніколи не кажи ніколи. Бо династія Бернадотів править у Швеції вже два століття.

Уппсала
Уппсала

У 70 км від шведської столиці розташоване четверте за розміром місто країни — Уппсала. Дістатися зі Стокгольма сюди дуже легко — електричкою або автобусом. Тут працює найдавніший у Скандинавії університет, заснованний в XV столітті. Чимало його випускників були лауреатами Нобелівських премій. Викладали тут Андерс Цельсій (термометрична шкала) і Карл Лінней (класифікація рослинного і тваринного світу). Останній відкрив просто в центрі міста чудовий ботанічний сад із теплицями й оранжереями, познайомив сіверян з небаченими досі плодами і кущами.

Головною пам’яткою Уппсали є кафедральний собор, найбільший у Скандинавії, третій за розміром у Північній Європі. Місце коронації та поховання багатьох шведських монархів. Поховані тут і великі вчені, мислителі, політичні діячі. Він побудований у формі хреста завдовжки і заввишки 119 метрів. Якщо пощастить, почуєте органну музику. Собор працює. Шведи сповідують протестантизм.

Є в місті аквапарк Fyrishov — найбільший у Швеції (Dream Town у Києві набагато більший), замок першого короля незалежної країни Густава Васи й одна з найкращих університетських бібліотек Carolina Rediviva. Тут зберігається так звана Срібна Біблія — найцінніша книга Швеції. Вона була перекладена готською мовою ще на початку VI століття і виставлена для загального огляду.

У півгодини їзди від Уппсали в бік Стокгольма — ідилічне місце Сигтуна з найбільшою кількістю рунічних каменів у Швеції та найменшою ратушею країни. У школі Сигтуни навчався майбутній король Швеції Карл Густав. Передостанній мер помер у 107 років, і всі гості містечка дивувалися — чому настільки рано, адже життя в Сигтуні немов завмерло — озеро Меларен, дерев’яні будиночки, руїни цегляних церков, качечки, поля для міні-гольфу. Добре б тут зустріти старість. Утім, її приємно зустріти в будь-якому місці цієї затишної країни.

Лунд
Лунд

Коли їдеш автострадою з Гьотеборга в бік Мальмьо, не можна не помітити з дороги шпилі храму. Це кафедральний собор Лунда, побудований в далекому XII столітті. Тривалий час — головний собор Скандинавії. Однак зараз релігійний центр країни переїхав до Уппсали. Суперництво між Лундом і Уппсалою продовжилося на рівні університетів.

Освіта в Швеції безкоштовна, студенти платять тільки за книги. У школі до сьомого класу не ставлять оцінок, щоб не травмувати психіку дитини. Дітки не повинні одягати спеціальну форму, можуть вийти з класу, не питаючи дозволу вчителя. У школах стоять автомати з молоком. Є психолог і консультант з вибору професії. Дівчаток навчають, як усунути неполадки в електриці, а хлопчиків — як в’язати і готувати. У класах стоять персональні комп’ютери. Після закінчення школи за середнім балом з усіх дисциплін визначається, чи можна вступити до університету на бажаний факультет. Для іноземців оплата — більше $ 1.000 на місяць. Це без житла і харчування. Але при цьому конкурс на всі факультети високий. І це легко пояснити. Лундський університет входить до списку 100 найкращих у світі. У місті ідеально розвинена інфраструктура дозвілля.

Віммербю
Віммербю

Найвідоміша казкарка XX століття Астрід Ліндгрен прожила 95 років. Її дитячі та юнацькі роки минули в простій селянській родині у Віммербю — невеликому містечку на південному сході Швеції. 35 років тому вона відкрила в своєму рідному місті казковий парк — Astrid Lindgrens Värld.

Гостей парку зустрічають герої популярних казок шведської письменниці. Тут і пустотлива Піппі (саме так її звуть в оригіналі, другу літеру імені поміняли перекладачі російською) і хуліганський Карлсон, Каллє Блюмквіст і Еміль з Льоннеберги тощо.

Парк великий. Під час літніх канікул, коли на день приїжджають до 50 екскурсійних автобусів, місця вистачає всім. Багато музики і пісень, театральних вистав — правда, все шведською мовою. Але майже все зрозуміло, для світу казок немає мовних бар’єрів. А ось з персонажами казок можна поговорити й англійською. Ласощі тут на будь-який смак: від сосисок і морозива до улюблених Карлсоном фрикадельок з брусничним варенням. А можна розташуватися зі своїм провіантом за затишними столиками. А потім можна податися до одного з найстаріших міст країни — Кальмара.

Кальмар розташований на березі Балтійського моря в годині їзди від Віммербю. Тут наприкінці XIV століття була підписана унія, що об’єднала скандинавські королівства в єдине ціле. На жаль для шведів, під егідою датчан. Про колишню славу міста нагадують масивний замок і красивий собор. Протестанти після реформації зводили свої сакральні споруди значно скромніше за католиків. І звісно, опинившись в Кальмарі, на автомобілі варто проїхатися 6 км найдовшим мостом Швеції на острів Еланд.

Кіруна
Кіруна

У 200 км від полярного кола розташоване найпівнічніше місто Швеції — Кіруна. У перекладі з мови саамі — білий птах. Саамі — етнічна меншина, яка раніше вела кочовий спосіб життя, переміщаючись зі своїми оленями. Нині з оленярства не живуть, ведуть тривіальне європейське життя. Це і є справжня Лапландія — зі снігом і ручними оленями. Всупереч уявленням, на більшій частині країни взимку зовсім не холодно. У Стокгольмі на Новий рік сніг випадає кілька разів на 10 років, а стовпчик термометра рідко опускається нижче нуля. І все це завдяки теплим вологим масам Гольфстріму, що обігрівають більшу частину узбережжя.

І навіть на півночі країни в грудні, найхолоднішому місяці року,— в середньому мінус 12. Ось чому щороку близько 40 тис. туристів приїжджають в село Юккас’ярві, щоб провести тут ніч в крижаному готелі. Дістатися складно, але некритично. Зі Стокгольма двома потягами до Кіруни, а потім 20 хвилин автобусом. А з Лондона до Кіруни взимку літає чартер. Це перший готель такого штибу та найбільший у світі. Працює він лише чотири місяці на рік починаючи з грудня. У квітні готель йде на реконструкцію, простіше кажучи — тане.

Природно, в номерах все з льоду, крім ліжок. Художники з різних країн світу химерно оформляють кімнати. Ніч в цьому готелі коштуватиме приблизно €300. А більше ви все одно навряд чи витримаєте. Температура в номерах — мінус 5–8. Дверей немає. Рятує теплий одяг (спальний мішок та оленячі шкури) і крижаний бар Абсолют, в якому теж все, природно, з льоду. Вдень — снігоходи, санки, пірнання в ополонку, підлідна рибалка. Увечері вистава в крижаному театрі Глобус, сауна. А вночі — якщо пощастить — північне сяйво. Заради цього варто приїхати на край світу.

Вісбю, Готланд
Вісбю, Готланд

Готланд — найбільший острів Швеції. Потрапити сюди нескладно та недорого. Від Стокгольма до порту Нінасхамн менше години автобусом. А далі всього 3 години з хвостиком на красені паромі Destination Gotland до столиці острова — Вісбю. Автомобіль з 5 пасажирами обійдеться приблизно в €100 в один бік. Шлях уздовж шхер, повз маленькі, немов іграшкові, червоні дерев’яні будиночки з білою окантовкою і чорними дахами. І кожен острівець — немов скандинавський конструктор Lego. Причал, добрі собаки, баскетбольний кошик, шезлонги. Половину своєї відпустки жителі країни проводять на островах. Перечитайте Астрід Ліндгрен Ми на острові Сальткрока.

Паром прибуває в Вісбю — найдавніше місто Скандинавії, яке збереглося. Якби талановитий архітектор укупі з Творцем вирішив перемішати на одній землі Данію, Англію, Нідерланди, Естонію і Швецію, то вийшов би острів Готланд. Витканий з покинутих човнів і криків чайок, мілин і скульптур з піщанику, відшліфованих водою і вітром, вітряних млинів і зруйнованих цегляних соборів, масивних кріпосних стін, кольорових фахверкових будиночків, очеретяних дахів та іграшково-живих коней, з буйних кущів троянд, заростей рододендронів, стрімких крейдяних скель і піщаних дюн. Філософська драма Андрія Тарковського Жертвопринесення була знята 1986 року саме тут, на острові Готланд. У цих природно-історичних декораціях і розгортається містичний сюжет останнього фільму культового радянського режисера.

Та що це я вам все розповідаю і розповідаю… Приїжджайте — і подивіться самі.

Комментарии

Комментарии

1000

Правила комментирования
Показать больше комментариев