1 мая 2017, понедельник

Цена Минских соглашений

комментировать
Провал голосования по Донбассу сегодня был бы тем самым подарком, которого так ждет от нас Россия

Сценарій реалізації Мінських угод – це не сценарій виграшної війни. Це не демонстрація військових м’язів України. Це не презентація атомних потужностей. Це, як би нам цього не хотілося, не сильний план наступу. Це слабкий план збереження миру. Так, він слабкий. Але все ж таки це збереження миру. І у цьому я бачу його цінність.

Звичайно, цей мир – відносний. З моменту його досягнення українська територія була обстріляна сотні разів. Загинули понад 70 людей. Ми втратили Дабальцево. Цей мир складно називати миром. Треба називати речі своїми іменами. Але...

Цей слабкий мир ми маємо оцінювати не лише втраченими життями, але в першу чергу – збереженими життями. Тими, що неможливо порахувати. Тими, про які ми ніколи не дізнаємося, і слава Богу! Тими, яких могло бути в десятки разів менше, і про це свідчать реалістичні оцінки наших сил і нереалістичні перспективи надання Заходом летальної зброї. Яка, до речі, є у сепаратистів. І яка в десятки разів перевищує наші потужності.

Дебальцево. Ми його втратили не через Муженка. Це розуміють навіть ті, хто вимагає його відставки. Дебальцево було втрачено, бо Росія забезпечила сепаратистів “надсучасною зброєю” в масовій кількості, це відповідно до заяв американського посла.

Наша армія, наші добровольчі батальйони, наші волонтери, які пішли на фронт, - це безумовно – новоявлена сила народу. Але не можна їх свідомо покласти під танки, лише тому, що “воювати” з трибуни Верховної Ради звучить більш привабливо.

Не можна святкувати Новий рік в Дубаях в наддорогому готелі за депутатську зарплату і одночасно вимагати війну для солдатів, життєвий заробіток яких може оцінюватися однією такою відпусткою Олега Ляшка. Я би повірила в щирість цієї промови, якби радикал провів зимові канікули в окопах.

Зберігати слабкий мир – це не означає здаватися, це означає боротися значно більше

Я не засуджую депутатів, які відпочивають, це їхнє право. Я не можу погодитися з тим, що вони вибирають смерть для тисяч простих хлопців, навіть не нюхавши пороху.

Окрім іншого, є багато спекуляцій. По суті. Сьогодні рада проголосувала відповідно до раніше ухвалених Мінських домовленостей (які також були схвалені резолюцією ООН), що ми введемо в дію Закон про особливий статус Донбасу лише після того, як на окупованих територіях будуть проведені чесні вибори під міжнародним моніторингом. Це той запобіжник, який дозволяє нам вимагати від сепаратистів виконання їхніх зобов’язань: припинення вогню, відведення озброєнь, звільнення заручників, припинення терору.

Нагадую, що це був пункт 4 додатку до Декларації, яка була підписана в Мінську 12 лютого:  “У перший день після відводу військ почати діалог про модальності проведення місцевих виборів відповідно до українського законодавства і Закону України "Про тимчасовий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей", а також про майбутній режим цих районів на підставі зазначеного закону. Негайно, не пізніше 30 днів з дати підписання даного документа, прийняти постанову Верховної Ради України із зазначенням території, на яку поширюється особливий режим відповідно до Закону України "Про тимчасовий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей" на основі лінії, встановленої в Мінському меморандумі від 19 вересня 2014 року”.

Для України надважливо продемонструвати світові, що ми серйозно ставимося до своїх зобов'язань. Неухвалення змін до Закону про особливий порядок самоврядування означало б нашу капітуляцію перед окупантами. Неухвалення постанови про визначення районів, де вводиться в дію цей закон – означало б, що саме Україна стала порушником.

Це той подарунок, який хотіла отримати Росія.

З трибуни двічі від Батьківщини і Радикальної партії прозвучало, що ці зміни не зупинять війну. Так, зміни до закону та постанова не зупинять Росію. Але вони не дадуть приводу Путіну заявити, що цю війну розв’язала Україна через невиконання Мінських домовленостей. 

Справді, Мінські домовленості – це не єдине бачення. Є інша точка зору про військовий сценарій. І я не буду називати зрадниками тих, хто його щиро (не в Дубайських готелях) відстоює. Це мужня позиція.

Політики мають право пропонувати воєнний сценарій. Але думаю, що президент не має права його реалізовувати, коли 70% українців підтримують мирний план.

Зберігати слабкий мир – це не означає здаватися, це означає боротися значно більше, причому з тим, з чим багатьом політикам воювати не під силу, – з корупцією! Це означає воювати на дипломатичному та інформаційному полях. Це означає боротися за українську економіку. Це означає не на словах, а на ділі воювати за майбутнє. І нехай ціною перемозі політиків будуть не смерті солдатів, а оцінка ефективності на виборах. 

Комментарии

1000

Правила комментирования
Показать больше комментариев
Если Вы хотите вести свой блог на сайте Новое время, напишите, пожалуйста, письмо по адресу: nv-opinion@nv.ua

Мнения ТОП-10

Читайте на НВ style

Последние новости

Подписка на новости
     
Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Все материалы раздела Мнения являются личным мнением пользователей сайта, которые определены как авторы опубликованных материалов. Все материалы упомянутого раздела публикуются от имени соответствующего автора, их содержание, взгляды, мысли не означают согласия Редакции сайта с ними или, что Редакция разделяет и поддерживает такое мнение. Ответственность за соблюдение законодательства в материалах раздела Мнения несут авторы материалов самостоятельно.