7 декабря 2016, среда

Будет ли независимым Антикоррупционное бюро

комментировать
Риск формирования «карманной» Специализированной прокуратуры очень высок

В Україні триває процес формування Національного антикорупційного бюро як нового правоохоронного органу, який буде протидіяти кримінальним корупційним правопорушенням, вчиненим вищими посадовими особами держави. Зимою вся країна уважно стежила за процедурою конкурсного відбору першого Директора НАБУ, яким 16 квітня 2015 року призначили Артема Ситника. З другої спроби за результатом рейтингового інтернет-голосування було сформовано Раду громадського контролю при Національному антикорупційному бюро України, до якої увійшли найбільш авторитетні експерти та журналісти, які займаються проблематикою боротьби з корупцією. Зараз почався процес тестування кандидатів на різні посади в НАБУ, а вже найближчим часом стартує набір самих детективів.

Водночас, чи зможе НАБУ стати дійсно незалежним та ефективним органом по боротьбі з топ-корупцією, залежить не тільки від самого Бюро. 15 липня цього року має набути чинності новий закон «Про прокуратуру», яким передбачено створення в системі прокуратури України Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. На Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру покладаються функції нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування, яке здійснюється Національним антикорупційним бюро України, та підтримання державного обвинувачення у відповідних провадженнях. За чинним КПК детективи НАБ, як будь-які інші слідчі, мають погоджувати з прокурором усі найбільш важливі для розслідування слідчі дії, такі як обшук житла, накладення попереднього арешту на майно або кошти на рахунках тощо. Саме прокурор, а не детектив НАБУ, приймає рішення про закінчення досудового розслідування та звернення до суду з обвинувальним актом.

Отже, успішне розкриття корупційних злочинів та притягнення винних до кримінальної відповідальності вимагає максимальної незалежність від політичних сил та бізнес-груп не тільки НАБ, але й Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. З метою забезпечення такої незалежності новий закон «Про прокуратуру» передбачив, що керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, його перший заступник і заступник призначаються на посаду відповідно до результатів відкритого конкурсу. З цією метою має бути створена конкурсна комісія у складі 9 осіб, 4 з яких визначаються  Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів, а решта 5 формуються з представників громадських об’єднань. За результатом конкурсу керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури має призначити Генпрокурор. Подальший набір прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури здійснюється керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури на підставі відкритого конкурсу. Порядок проведення такого конкурсу визначається керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Формула конкурсної комісії 5+5 дозволить сформувати її склад з осіб, лояльних до Генпрокурора та президента

Описана процедура, очевидно, влаштовує не всіх. 17 квітня 2015 голова фракції БПП Юрій Луценко подав до парламенту законопроект, яким серед іншого пропонується змінити алгоритм обрання керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Основні зміни:

1. Конкурсна комісія складається з десяти осіб, п’ять з яких визначаються Радою прокурорів України, а п’ять  – Верховною Радою.

2. Якщо хтось в парламенті вирішить заблокувати призначення своїх представників до конкурсної комісії, то вона буде повноважна діяти навіть у складі лише п’ять представників Ради прокурорів.

3. Конкурсна комісія пропонує на посаду керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури три кандидатури, з яких Генеральний прокурор обирає на власний розсуд.

4. Подальший набір прокурорів здійснюється  за результатами конкурсу, який проводить конкурсна комісія у складі керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та визначених ним і Генеральним прокурором України осіб. 

Зазначені поправки суттєво змінюють порядок формування Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, значно посилюючи вплив на нього Генерального прокурора. Формула конкурсної комісії 5+5, враховуючи, що БПП є найчисельнішою фракцією парламенту, дозволить сформувати її склад з осіб, лояльних до Генпрокурора та президента, що в кінцевому рахунку матиме наслідком обрання керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури людини президента.

21 травня законопроект було прийнято в першому читанні як політичний компроміс, досягнутий між фракціями більшості. В середу 17 червня парламентський комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності більше трьох годин розглядав поправки до нього.

Депутатами Єгором Соболєвим, Оленою Сотник, Павлом Костенком (Самопоміч) та Віктором Чумаком (БПП) вносились поправки, якими пропонувалось замінити формулу конкурсної комісії 5+5 на 3+7, або хоча б на 4+6, а також повернути керівнику Спеціалізованої антикорупційної прокуратури можливість самостійно добирати прокурорів цієї прокуратури. Але голосами Юрія Луценка, представників БПП, Народного фронту та депутатських груп «Воля народу» і «Відродження» всі поправки були відхилені.

Головна мотивація Юрія Луценка, яку він озвучив на засідання профільного комітету, це те, що керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури не може мати незалежності від Генерального прокурора, оскільки саме останній очолює всю систему органів прокуратури та відповідає за її результати. Кілька важливих питань, піднятих в ході дискусії в Комітеті, залишились без чіткої відповіді:

а) Як «кишеньковий» керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури забезпечуватиме об’єктивність розслідування корупційних злочинів, вчинених самим Генеральним прокурором, президентом чи його найближчим оточенням? Питання дійсно актуальне, якщо згадати останніх вітчизняних Генпрокурорів: Ярему, Махніцького, Пшонку тощо. 

б) А чи є в суспільстві довіра до Генеральної прокуратури як інституції? Особливо в аспекті нечуваної популярності відео, на якому Михеіл Саакашвілі називає місцевих прокурорів рекетирами та хабарниками, зокрема й рідну доньку Генерального прокурора Віктора Шокіна.

Отже, ризик  формування залежної від президентської команди Спеціалізованої антикорупційної прокуратури є дуже великим. У четвер законопроект не був винесений на голосування, оскільки Рада займалась питанням звільнення Валентина Наливайченка, пакетом економічних законів, необхідних для нового траншу МВФ, та місцевими виборами.

Якими можуть бути подальші сценарії:

1. Фракції більшості знаходять консенсус щодо забезпечення незалежності антикорупційного прокурора і під час голосування в парламенті підтримують одну з поправок, відхилених на засіданні профільного комітету. В нинішніх реаліях цей варіант виглядає майже фантастичним. 

2. «Маленькі» фракції більшості займають спільну принципову позицію і не дають голосів за законопроект в запропонованій редакції. Тоді 15 липня новий закон «Про прокуратуру» набуде чинності з первинною формулою конкурсної комісії 4+5. Цей варіант, можливо, був би одним з найкращих.

3. БПП та Народний фронт забезпечують прийняття законопроекту шляхом залучення голосів екс-регіоналів». Така схема виглядає найбільш реалістичною, тим більше, що вона була успішно апробована при призначенні на посаду Генерального прокурора Віктора Шокіна.  

Таким чином, сьогодні питання шансів на успіх Антикорупційного бюро як незалежного правоохоронного органу залежить від однієї людини – президента України.

Комментарии

1000

Правила комментирования
Показать больше комментариев
Если Вы хотите вести свой блог на сайте Новое время, напишите, пожалуйста, письмо по адресу: nv-opinion@nv.ua

Мнения ТОП-10

Читайте на НВ style

Последние новости

Подписка на новости
     
Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Все материалы раздела Мнения являются личным мнением пользователей сайта, которые определены как авторы опубликованных материалов. Все материалы упомянутого раздела публикуются от имени соответствующего автора, их содержание, взгляды, мысли не означают согласия Редакции сайта с ними или, что Редакция разделяет и поддерживает такое мнение. Ответственность за соблюдение законодательства в материалах раздела Мнения несут авторы материалов самостоятельно.