4 декабря 2016, воскресенье

Бой за кормушку: есть ли разница между властью и оппозицией

комментировать
Единственной целью политический бомонд Украины считает доступ к финансовым, материальным и природным ресурсам страны. Ответственности не хочет ни власть, ни оппозиция

Останніми днями політичне поле України знову наповнилось інформацією про протистояння влади і опозиції, правда, лише в стінах парламенту та у зв’язку зі створенням так званого опозиційного (тіньового) уряду. Більшість діючого парламенту не захотіла ухвалювати у другому читанні закон «про опозицію».

Ця тема виникає останніми роками у кожному новому скликанні Верховної й Ради і не находить розв’язання з однієї й тієї ж причини – владарююча більшість не хоче  віддавати контролюючі функції меншості. При цьому не має значення, хто при владі, а хто в опозиції.

Впевнений, що читачу не треба зайвий раз пояснювати, хто є джерелом державної влади та як вона розподіляється на три гілки у сучасному демократичному суспільстві. До того ж, все це закарбовано у чинній Конституції України (статті 5 і 6).

Кожного разу, протягом всіх років існування нашої державності, коли я чую від одних нардепів «ми не влада, а опозиція» і від інших «ми влада, а вони – опозиція», і тому, мовляв, наша відповідальність за долю країни і кожного її громадянина абсолютно різна, у мене виникає питання до всіх: а ви взагалі-то знаєте і розумієте, що таке державна влада?

Моя відповідь на це запитання однозначна: переважна більшість нардепів, та й виборців також, цього не знають, а невелика меншість знає, але лукавить і не хоче цього визнавати.

Політики і можновладці нахабно брешуть, коли кажуть, що, знаходячись в опозиції, не відповідають за діяльність органів державної влади

А так є тому, що наші можновладці визнають лише один вид і одну форму влади: більшість домінує над меншістю а також над усім народом, навіть якщо значна частина народу за цю «більшість» взагалі не голосувала на виборах.

Причина такого ставлення до державної влади в нашій історії і в нашій ментальності, яка, на жаль, не знає демократичних правових традицій і культури. Переконаний, що основним і єдиним інструментом влади за розумінням чи уявою політичного бомонду України є доступ можновладців до фінансових, матеріальних і природних ресурсів країни. Всі інші функції і інструменти використовуються ними лише для того, щоб цей доступ спростити і використати, в першу чергу, на власну користь. Все, що залишиться після цього, можна й народу віддати, щоб в черговий раз знову довірив «владарювати».   

Хочу нагадати президенту держави, усім нардепам, урядовцям і суддям, а також прокурорам, міліціонерам і просто державним чиновникам усіх рівнів і рангів, що державна влада у демократичній країні – єдина і належить вона народу.

А для того, щоб ця влада не була узурпована групою тих, кого народ найняв для управління справами у своїй хаті, країні або державі, мудрі люди у світі давно поділили її на три гілки і приписали кожній з них виконувати свої функції, контролювати одна одну, вірою і правдою служити своєму народові, який довірив їм цю саму владу.

Тому ніякої опозиції в сенсі протистояння і зняття з себе відповідальності за свою державницьку  діяльність однієї частини влади проти іншої апріорі  бути не може і не повинно бути. Але це так у них, за кордонами України, а у нас таке, кажуть вони, просто не можливо тому, що ми інші. Тобто, ми хочемо жити, як вони, а управляти і працювати – по-своєму.

Політики і можновладці нахабно брешуть народу, коли розповідають, що, знаходячись в опозиції, не відповідають за діяльність органів державної влади та управління. Вони просто не мають доступу до ресурсів країни і прагнуть різними способами - хабарництвом, незаконним лобіюванням, рейдерськими захопленнями, підлабузництвом, агентурною діяльністю, оманою і підкупом виборців  під час виборів тощо дістатися до цих ресурсів і почати їх ділити на свою користь.

Чи є вихід з цього «зачарованого кола» штучного протистояння влади і опозиції? Є, за однієї умови - якщо значна частина народу, хоча б 30-40%, а краще - 50%, чітко усвідомить декілька постулатів:

1. Влада належить народу, який повинен постійно виховувати в собі політичну і правову культуру на демократичних засадах верховенства моральних і  правових принципів.

2. Управління державними справами здійснюють три  владних гілки: парламент, уряд, суд.

3.  Модератором, медіатором і просто мудрим керманичем цих трьох гілок має бути (а може й не бути) президент держави.

4. Опозиції влади з точки зору протистояння меншості – більшості всередині самої влади не може бути взагалі. Може бути лише опонування, дискусія щодо методів та засобів управління державою, коли більшість зобов’язана враховувати думку і позицію «меншості» та аргументовано її відхиляти.

5. Тільки постійний контроль та законний тиск з боку суспільства на всі гілки влади може примусити владу працювати на суспільство.

Без усвідомлення цих постулатів і їх нагальної реалізації нам ще довго доведеться копирсатись в болоті теперішніх і завтрашніх нерозв’язаних проблем.

Комментарии

1000

Правила комментирования
Показать больше комментариев
Если Вы хотите вести свой блог на сайте Новое время, напишите, пожалуйста, письмо по адресу: nv-opinion@nv.ua

Мнения ТОП-10

Читайте на НВ style

Последние новости

Подписка на новости
     
Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Все материалы раздела Мнения являются личным мнением пользователей сайта, которые определены как авторы опубликованных материалов. Все материалы упомянутого раздела публикуются от имени соответствующего автора, их содержание, взгляды, мысли не означают согласия Редакции сайта с ними или, что Редакция разделяет и поддерживает такое мнение. Ответственность за соблюдение законодательства в материалах раздела Мнения несут авторы материалов самостоятельно.