6 декабря 2016, вторник

В АТО без подготовки, форма и стрельба из РПГ

комментировать
За эти три дня я успел посмотреть гауптвахту, пострелять из РПГ и порвать свою форму

(предыдущие дни читайте здесь)

День одинадцятий

Сніданок. Черга в їдальню. Коротка, 10 хв. Також дізнався, ще раніше окремим документом з Міноборони було сказано, що черг бути не має і запропоновано, що зробити.

Щодо посуду: Посуд не одноразовий. Тобто багаторазовий. Саме тому його миють. Який посуд кращий для солдатів - залізний, пластиковий чи фарфоровий, я не знаю. І ви теж не знаєте. Це знають лише ті, хто брав проби, робив аналізи і так далі. А ті, хто "та що тут аналізувати, тут і так все видно", не пишіть тут, будь ласка. Це дратує, підіймає зайві хвилі і годує тролів.

Після сніданку сказали, що складають список тих, хто хоче їхати в зону АТО без навчання. Чи зголосився хтось, не знаю. Вроді так. В іншій роті точно знаю про одного.  Мій знайомий, з яким ми жили в наметі на полігоні у Рівному. Він старший за мене. Років на 20. Зараз в танкістах. За спеціальністю - водій-механік БТРа (якщо я щось не наплутав). Він каже: «я йшов воювати, а не наново чомусь вчитись. Може мене ще на літаку навчать літати?»

Гауптвахта. Позавчора я дізнався, що тут є гауптвахта. Попросив мені її показати. Сказали, організують. Сьогодні мене туди зводили. Коли заходив туди в супроводі двох офіцерів, вартовий вигукує "стій!" І ми зупиняємось метрів за 10 від воріт гауптвахти. Нас зустрічає начальник. Питаю, чи можна фотографувати. Він каже, що ні. Не фотографую.

У кожному комплекті РПГ є закривачки для вух. Якщо стріляти без них, можна залишитись без слуху

Гауптвахта - це вузький коридор з дверями по обидва боки. Двері ведуть в камери. Ми заходимо у одну. Два солдата стоять "струнко" і по черзі чеканять, за що вони там сидять. Цікаво, що зараз для того, щоб посадити солдата на гауптвахту, потрібне рішення суду.
Скоро на гауптвахті з'являться прогулянкові камери. Їх вже будують. 

Далі мені показують кімнату, де буде душ. А потім заводять у караульне приміщення. На цьому екскурсія завершується. Начальник гауптвахти справляє враження спокійної і врівноваженої людини. Гауптвахта працює з першого липня.

На обід не ходив. Приїхали рідні. Був з ними.

Вечеря. Сьогодні був вибір - або м'ясо, або сосиски. Я вибрав сосиски.

Потім пішли на турніки. Потім шикування і похід на загальне шикування рот. Потім перекличка у казармі. І відбій. Завтра підйом о 6-й.

День дванадцятий

Сьогодні нема часу багато писати. 

22:23. Тільки ліг. Я пишу переважно в ліжку. Інколи протягом дня щось нотую. Сьогодні нічого було нотувати.

Зранку - навчання. Засідка, прочісування лісу. Після обіду - відпочинок. Черг немає. Харчування - ок. Фото тільки одне - обіду. Та і то нагадався вже коли борщ з'їв. А інші рази забував фотографувати. Хоча було смачно. Може, тому і забував.  Ввечері  шикування і відбій.  Тут багато часу займають шикування.

День тринадцятий

4:00. Підйом. Видача зброї. Сьогодні ми їдемо на полігон. Їдемо на потязі. Потім ще пішки по лісу.

А потім стрільби. Спершу просто АК. Потім РПГ. Потім ще різні вправи і навчання зі стрільбами. Раніше у Рівному стріляв з РПК (ручний кулемет Калашникова), то було легше влучити у ціль лежачи, бо є сошка (підставки, вилка) під стволом. А тут дали постріляти з АК, то важче. Сьогодні на стрільбах жодного разу не поцілив. Але то я вперше в житті стріляв з АК, так що, можливо, надія навчитись ще є.

РПГ. Оце потужність! У кожному комплекті РПГ є такі закривачки для вух. Якщо стріляти без них, то можна залишитись без слуху. Ох воно і стріляє! Воно, якщо я правильно почув, пропалює танкову броню, як масло. Нам на перший раз видали холості. Про всяк випадок. Надто велика ймовірність, що хтось з першого разу поцілить не в макет танку, а в землю перед собою. А йти на наступний етап стрільб з обдристаними штанами не хочеться нікому. Тому видали холості. Але і холості так бабахають! Від мого першого пострілу я навіть відчув тепло по спині (Ні. Не в штанях. Цього разу).

Після полігону на Десну висадився раптовий волонтерський десант в особі Юрія Бірюкова і Дани Ярової. Зустрілисі з ними біля їдальні. Говорили в тому числі про форму.

Форма. Та, яку видали мені, пікселька, має маркування "тканина тип 2". Як виявилосі, вона не плавитсі. (Ще не плавитсі номер 3 (якщо я правильно все зрозумів). Так от, моя форма не плавитсі. Перевірив особисто. А нині на полігоні ще і сталасі подія, яка просто прокричала мені "сьогодні ти напишеш про форму!" У мене розпоролисі штани. Отак між ногами. Спочатку по шву, а потім тріщина пішла вгору так, як сама собі захотіла. Коротше, якщо сказати, що "з полігону я повертався і світив майтками", то це буде правдою.

Розпоролосі воно в цікавий момент. Коли я біг і мені крикнули "в окоп!" Ну я і стрибнув, як тільки це почув. Там пісок, то я впав на коліна і саме в цей момент почув такий звук "рррреп" і відчув пісок у тому місці, де не мав його відчувати. Далі я знову побіг, і знову впав. Як ви можете здогадатисі, в момент падіння я почув все той же звук "ррррреп". І піску в тому місці стало ще більше.

Також я поговорив з хлопцями про форму. Зібрав як її плюси, так і мінуси. І зараз все розкажу.

Отже, плюси: крій – однозначно. Зручність кишень, липучок, продуманість вентотворів та і взагалі дрібних деталей - дуже добра.

Мінус: тканина. Так, вона вже не плавитсі, але це не тканина для літньої форми. Звичайно, крім випадків, якщо ви не хочете покритися потом, просто кліпнувши пару разів очима. А так і відбувається. Я одягаю цю форму у зранку, і коли я роблю 10 кроків, мої ноги мені кажуть "Майкл, а може ну його, той устав, і голяка?" А коли я ще вирішую одягти кітель, то мій торс (назвімо це так) також хоче вступити до клубу нудистів. Ця форма - це найбільше, що зараз запарило солдатів (після шикувань, звичайно).  Отже, висновок: не плавиться - добре. Але літній варіант треба робити більш дихаючим.

Ну і шви (як я зрозумів це сьогодні). Може це одиничний випадок, але, як я чув від солдатів, на закордонних камуфляжах нитка йде у три рядки. У мене в один, місцями у два.

Це про форму. Після обіду ще зустрічався з працівниками їдальні. Дізнався багато цікавого. Напишу окремо.

Текст публикуется с разрешения автора.

Продолжение дневника Майкла Щура будет опубликовано в разделе «Мнения». Следите за обновлениями

Оригинал 

Комментарии

1000

Правила комментирования
Показать больше комментариев
Если Вы хотите вести свой блог на сайте Новое время, напишите, пожалуйста, письмо по адресу: nv-opinion@nv.ua

Мнения ТОП-10

Читайте на НВ style

Последние новости

Подписка на новости
     
Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Все материалы раздела Мнения являются личным мнением пользователей сайта, которые определены как авторы опубликованных материалов. Все материалы упомянутого раздела публикуются от имени соответствующего автора, их содержание, взгляды, мысли не означают согласия Редакции сайта с ними или, что Редакция разделяет и поддерживает такое мнение. Ответственность за соблюдение законодательства в материалах раздела Мнения несут авторы материалов самостоятельно.