7 декабря 2016, среда

Медкомиссия, очереди в столовую и гигиена в армии

комментировать
Ужин украинского солдата
Фото: Майкл Щур via Facebook

Ужин украинского солдата

У меня есть идея – отправить на медкомиссию манекена. Можно даже с расплавленной головой. Уверен, найдется военкомат, где напишут: «Годен»

(предыдущие дни читайте здесь)

День 9-й

Коли нас звезли у центральний військкомат Києва (ще перед відправкою у Рівне), там я познайомився з хлопцем, у якого на нозі був такий варикоз, це виглядало ніби йому в ногу під шкіру повшивали виноград. Причому одразу цілим гроном. Інший хлопець мав таке викривлення хребта, що йому стояти було важко. Для чого його брати? Щоб йому можна було копати не розгинаючись?

І знаєте, що далі? А далі цих хлопців направили у піхоту. Одного, який не може ходити і іншого, який не може стояти.

А знаєте, що найгірше, що щоб розподілити це все правильно - відповідно до здоров'я, треба наново проводити медичне обстеження. 

Замість того, яке було у військкоматі. Бо схоже, що його роблять не для того, щоб визначити реальний стан здоров'я. А для того, щоб його приховати. 

У мене є ідея - відправити на медкомісію манекена. Такого з вітрини. Можна навіть бракованого взяти. Без однієї руки і з проплавленою головою. Попри те, що у нього немає пульсу, крові для аналізів і сечі, рентген покаже, що він порожній всередині і у психіатра він не скаже ні слова, дуже ймовірно, я впевнений, що знайдеться військкомат, який у його документах напише "придатний". І відправить його в навчальний батальйон. Для цього манекена зшиють форму і взуття, витратять на нього гроші і час, щоб прохарчувати і навчити. А потім видадуть йому зброю і поставлять його кудись. І що ми матимемо? Манекена без однієї ноги і з проплавленою головою; у новій формі, після курсу навчання і зі зброєю. А він і далі буде просто стояти.

Ну і по подіях дня. Наш взвод потроху зменшується. 30 людей вирішило піти. Після цього були тестування тих, хто залишився.

Після обіду до нас у казарму приходила лікар (фото1). Оглядала всіх новоприбулих (тобто нас). Хто на що скаржиться, чи є які травми і т. д. 
Інколи було таке враження, що вона не вірить своїм очам, що таких людей призвали в армію. На щастя "таких" було не так багато. 

Ну то таке. Досить вже про військкомати.

Їжа. 

Сьогодні їжа радувала око неабияк. Борщ. Справжній червоний на обід. І мені попався шмат м'яса в каші! Реальний!

На вечерю горохово-пшонна каша з курячим крильцем! Але тут я мушу перепитати: скільки м'язових волокон має бути на кістці, щоб мені вже можна було писати, що на вечерю нам дали м'ясо? Вісімнадцять м'язових волокон - це вже можна казати, що "нам дали м'ясо"?

Ну і черга в їдальню. Це те, що сьогодні здивувало найбільше. Від моменту, як наша рота прийшла до їдальні, до моменту, як я сів за стіл, минуло 50 хвилин. Прийшов о 19:35. Сів їсти о 20:25. 

Тому я вирішив присвятити чергам окремий альбом. Буду туди викладати фото наших черг у їдальню. 

Але якщо розібратись, то на чергу є причини. Їдальня, куди ми маємо ходити - на ремонті. Обіцяють закінчити у вересні. Кожна рота приходить під їдальню на певний наперед домовлений час. Але часто - то рота якась запізниться, то в іншу роту новачки прибудуть. Цікаво подивитись на обличчя тих, хто відповідальний за пропуск людей у їдальню, якщо їм сказати "хлопці, а давайте придумаємо спосіб, щоб мінімізувати черги!"

Пишу цей пост під салют кашлів і пчихів. Ми тут чомусь трохи розкашлялись. Не знаю - чи це ми з Рівного привезли з собою якийсь вірус чи це тут його підхопили.

День 10-й

Їдальня.

Багато-хто питав мене про одноразовий пластиковий посуд. Так от - сьогодні говорив з жіночкою на кухні (точніше я підійшов за добавкою чаю, і до мене підійшла їх старша і ми розговорились). Вона сказала, що одноразові тільки прибори і тарілочки для салату. А тарілки, миски і стакани миють. Двічі. Про якість миття нічого не можу сказати - зверну увагу. А ще вона питала мене, як мені їжа. Я поїсти люблю. Їжі достатньо. Правда можна було б різноманітнішу. Вона сказала, що їдальня лише готує, а меню складають вище - в дивізії. Ну ок. Зара принаймні м'ясо з'явилось. Хоча що це я? Я ж тут всього кілька днів. Може воно до мене і було?

Зранку була черга на сніданок. Зате на обід і вечерю ми вже не стояли ні секунди. Прийшли до їдальні і одразу зайшли. Думав, може це тільки у нас така перемога, попитав у іншій роті - те саме - перестали чекати. Перемога. Хочу принагідно подякувати тим, хто придумав, що треба зробити для того, щоб черг не було. І врешті зробили це. Це круто!

День
9:00-13:00 (приблизно) ми вийшли на тактичне поле. 

Там інструктори показували нам, як перевіряти авто перед блокпостом. Як працювати 3-ками і 4-ками. Але головне. Ми самі це пробували і нам пояснювали, що ми робимо так, що - не так. І це було реально цікаво. 

Далі ми евакуйовували пораненого з "червоної зони". Тягнули чи несли. 
А потім ми вчились перекочуватись через голову без зброї зі зброєю.
Набив собі пару синяків, бо я перекочувався (як би це так толерантно написати?) як рахіт. А потім ще й зачепив дулом автомата землю. А автомат не мій... Короче, це був мій останній кувирок на сьогодні. Ще тут напишу: "вибач, братик, що тобі довелось чистити автомат після мене".

15:55 - відпочинок. Можна спати. Ліг спати. 
18:30 прокинувся. Якби ви знали, як це добре поспати вдень!

Всередині роти розгоряється конфлікт між двома світами. Між світом, який все життя ходив у туалет без бачка з водою, і між світом, який звик ходити в туалет з бачком. Тому сьогодні (чи вчора) в коридорі було чути розпачливий солдатський крик "Хто бл..ь насрав у четвертій кабінці і не змив, с.ка?!!" А потім риторичне "Коли ви вже навчитесь змивати за собою?!!" І це ще пощастило, що в місцевих туалетах немає біде. Бо баталії були б ще запеклішими. Ну але варто відзначити, що ті, хто знає, як змивати, поки що перемагають набагато частіше. Хоча, як бачите, "засідки" ДРГ (ДРистальних Груп), періодично таки трапляються.

Після вечері нас зібрав полковник на загальне шикування. Там було рот до 10. Не знаю точно. Багато короче. Спускання прапору, співали гімн. Всьо офіційно. А потім полковник звернувся до солдатів.

Він говорив про недоліки, які треба усунути. Про проблеми з гігієною - деякі солдати ходять неголені (мушу зізнатись - я теж. Триває моє дослідження. Шукаю відповідь на питання - чи є у мене борода?). Також пан полковник сказав, що причиною проблеми з чергою є те, що солдати затримуються на роздачі. І сьогодні, коли солдатів просили не затримуватись на роздачі, то черги не було. 

Про черги в обід і ввечері я вже писав. 

Всі вимоги полковника абсолютно справедливі. Дисципліна, гігієна, порядок. Все правильно. Але це - неповна картина. 

А повна картина виглядає так:
- з кранів періодично тече ржава вода. І важко зрозуміти чи ти зараз змиваєш бруд з себе чи наносиш. Полковник каже, що він за це не відповідає. Ну ок. 
- продовжу про повну картину. У солдатів, немає частини необхідної екіпіровки - ременів, дощовиків. Полковник каже, що як тільки на складі щось з'являється, він одразу роздає це солдатам. Тому зараз нічим допомогти не може. Може навіть склад відкрити і показати. Може і справді склад порожній. 
- і ще дещо для повноти картини. Всі оці десять чи скільки-там рот, вишикувані перед паном полковником, слухали його уважно. Але інколи пана полковника не було чути. Через кашель. Я точно не можу сказати, але таке враження, що кашляють у кожній роті.

Але і це ще не повна картина. Щоб побачити всю, треба згадати, що півтора роки тому навчальний центр Десна майже припинив своє існування. Частина корпусів занедбана, частина - забита дошками. І лише рік тому з першою хвилею мобілізації, його запустили знову. Щось зремонтували (у нас металопластикові вікна), щось ще ремонтують Тому зрозуміло, що проблеми є і будуть. Головне - щоб їх вирішували. А простий приклад з чергою показав, що тут проблеми можуть вирішувати.

А завтра у нас вихідний. Можна довше поспати. Підйом о 7-й. 

Текст публикуется с разрешения автора.

Продолжение дневника Майкла Щура будет опубликовано в разделе«Мнения». Следите за обновлениями

Оригинал 

Комментарии

1000

Правила комментирования
Показать больше комментариев
Если Вы хотите вести свой блог на сайте Новое время, напишите, пожалуйста, письмо по адресу: nv-opinion@nv.ua

Мнения ТОП-10

Читайте на НВ style

Последние новости

Подписка на новости
     
Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Все материалы раздела Мнения являются личным мнением пользователей сайта, которые определены как авторы опубликованных материалов. Все материалы упомянутого раздела публикуются от имени соответствующего автора, их содержание, взгляды, мысли не означают согласия Редакции сайта с ними или, что Редакция разделяет и поддерживает такое мнение. Ответственность за соблюдение законодательства в материалах раздела Мнения несут авторы материалов самостоятельно.