10 декабря 2016, суббота

Армейская столовая, БТР и уборка в казарме

комментировать
Последние три дня были посвящены тренировкам и обсуждением питания в армии

(предыдущие дни читайте здесь)

День шістнадцятий

6:00 – Підйом. Сніданок. Контрольна порція - з салатом. Реальна - без. Не знаю, чому нам не вистачило.

Вчора, коли ми були на полігоні, нам також дечого не вистачило. Вчора моя вечеря складалась з булки і чаю. А були такі, що і взагалі нічого не їли. Бо не вистачило. Я не розумію, як так могло статись. Хто недорахував - незрозуміло.

Після сніданку - тактичні навчання. Там було всяке. Мене попросили не сильно точно описувати, що саме ми тут вчимо. Тому вибачте, якщо у вас буде більше питань, ніж відповідей. Сиділи на БТРі, злазили з БТРу. Говорили про мінувально-розмінувальну справу.

Ще була розминка. Може для когось це і розминка, а для мене - ледь не важка атлетика. М'язи на ногах досі гудуть. Але думаю, що звикну. Повзання, перебігання, перекочування.  Болять п'яти. Нічо ніде не натер, просто болить шкіра під п'ятами. Якось дивно.

Від спеки рятує вода у алюмінієвій флязі. Правда, вона закінчується до 12-ї. Але до того не звертаєш ніякої уваги на те, що вода віддає алюмінієм, і що у воду інколи потрапляють шматки алюмінію. Бо корок з цього ж матеріалу - закручуєш-відкручуєш, алюміній треться об алюміній, і його шматочки падають у флягу. Але коли хочеш пити - все рівно.

Після обіду - відпочинок. Трохи можна поспати. Шикування рот. Вишикували і розпустили.

Вечеря. Після вечері знову шикування рот. Вишикували, заспівали гімн, розпустили. Це схоже на якусь репетицію. Йдемо ротою до казарми. Тут оголошують чергових на завтра. Я - серед них. Днювальний. Тре почитати його обов'язки.

Рік тому Десна була майже вся забита дошками і непридатна для навчання

День сімнадцятий

Все йде більш-менш звично. Підйом, сніданок, тактичні навчання, обід, прийом чергування, вечеря, чергування. Кашель майже минув. Нежить - також. Ходив сьогодні на спортмайданчик до обіду. Гудуть м'язи. І болять ноги після вчорашньої "розминки". Я підозрюю одну вправу. Розповім вам. Присідаєте, рахуючи до десяти. На кожен рахунок присідаєте на трошки. Так, щоб на 10 ви сиділи повністю. А потім так само встаєте. Пауза між присіданнями - 2-3 секунди. Раз - трохи присіли, дві секунди, два - ще трохи, дві секунди, три - ще трохи, і так до десяти.

Вечеря і обід - все ок. Дзвонили з міністерства по вчорашньому посту, що щось не додали. Намагаються дізнатись де був прокол, щоб більше не було.

Ми заступили на чергування. Інструктаж на плацу.  Видали багнет-ножі. Чергуємо.

Їдальня. Зустрічався з пані Лідією, головною у їдальні. Також з керівником підприємства, яке виграло тендер на годування солдатів. Їх компанія годує не лиш Десну.

Отже, загальні проблеми: За їх словами, вони змушені укладати короткострокові угоди про годування. Крайня - з 1.08 по 15.09. Причому вони солдатів годують, а угода досі не підписана. Чийого підпису не вистачає, не знаю. Отже, за їх словами, вони солдатів годують за свій рахунок. Якщо прикинути, що на добу солдат їсть на (грубо кажучи) 30 грн, то 1000 солдатів - 30 тисяч грн. І це лише на добу. З 1.08 вони нагодували солдатів на нехилу суму. А солдатів тут більше, ніж 1000. Набагато більше. Підписати угоду обіцяють 18-го серпня.

Другий момент - угоду на харчування тре переукладати кожні півтора місяці. Я не бізнесмен, але мені здається, що це трохи незручні умови. Керівник компанії каже, що якби на рік, то можна було б планувати витрати і, наприклад, закупити нову кухонну техніку. Наприклад, для миття посуду, варки борщу, чи хоча б придбати більшу сковорідку. Далі. Їдальня розрахована на 1,5 тис людей. Годується там більше (частково це також було причиною черги).

Про якість їжі. Чому немає овочів і фруктів? За словами представників їдальні, у них є наказ не подавати сирі продукти. Тільки ті, що пройшли термообробку або консервовані. Нічого сирого.

Чому їжа виглядає несмачно? От скажеш "армійська їжа", і все про їжу стає зрозуміло. Це коли несмачне на вигляд і інколи на смак. Спитав про це у представників компанії-годувальниці. Кажуть, що одомашнити її можна. Але тре дещо зробити. Перед тим, як я скажу, що треба зробити, я опишу схему, як формується меню. Є меню. Його, якщо я все правильно зрозумів, формують дивізія спільно з компанією-годувальницею. Але є момент, про який мало-хто знає - побажання щодо меню може надавати особовий склад. Умовно - захотіли вареників, котлет і пюре, зібрались разом, домовились, що додати, написали спільно в дивізію, і в меню додається одомашнений пункт.

Отака схема. Але вона натикається на реалії. Їдальня - перевантажена і вони ледве встигають варити каші. А, наприклад, насмажити котлет на всіх солдатів не встигнуть точно, бо пателень не вистачає. А купити нові не можуть, бо нема змісту купувати щось нове, бо у них нема впевненості, що через півтора місяці з ними укладуть угоду. Але є надія. Обіцяють десь з вересня запустити нову їдальню. У ній зараз ремонт. А чому ремонт? Бо рік тому Десна була майже вся забита дошками і непридатна для навчання. А зара потроху вичухують її.

Тобто все не ідеально. Може, навіть не добре. Але точно не погано. У військових все так само, як і у вас, шановні читачі, у містах/селах/хатах. Тому перед тим, як кричати "всьо погано", "армія гівно", "зрада", поприбирайте "гівно" у себе в містах. Набридли всепропальщики.

День вісімнадцятий

6:00. Ліг спати. Вся ніч минула в наряді. Ліг на ліжко і навіть не роззувався, бо о 7-й підйом. Але попросився поспати до 8-ї. Мене підмінили хлопці з наряду.  Потім почались буденні клопоти. Хтось - у санчастину, хтось - на КПП, бо до нього приїхали.

А потім - прибирання. Я вирішив відчистити умивальники від "100-літнього нальоту". Купив порошок, ганчірку - дві години роботи - вуаля. Вони знову білі. Реально білі.  Тепер у нашої роти (можу побитись об заклад з будь-ким на кавун) найчистіші умивальники в Десні!  Потім - прибирання всього іншого в казармі. Виносили сміття.

Коли здали наряд, то впав на ліжко з таким полегшенням! Нарешті роззувся. Вперше за добу. Ви собі не уявляєте, яке це було задоволення роззутись.

Текст публикуется с разрешения автора.

Продолжение дневника Майкла Щура будет опубликовано в разделе «Мнения». Следите за обновлениями

Оригинал 

 

Комментарии

1000

Правила комментирования
Показать больше комментариев
Если Вы хотите вести свой блог на сайте Новое время, напишите, пожалуйста, письмо по адресу: nv-opinion@nv.ua

Мнения ТОП-10

Читайте на НВ style

Последние новости

Подписка на новости
     
Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Все материалы раздела Мнения являются личным мнением пользователей сайта, которые определены как авторы опубликованных материалов. Все материалы упомянутого раздела публикуются от имени соответствующего автора, их содержание, взгляды, мысли не означают согласия Редакции сайта с ними или, что Редакция разделяет и поддерживает такое мнение. Ответственность за соблюдение законодательства в материалах раздела Мнения несут авторы материалов самостоятельно.