22 августа 2017, вторник

О сепаратистских настроениях в Одессе

комментировать
Грядущие перестановки в местных администрациях могут привести к власти местных царьков пополам с сепаратистами

Те, що зараз відбувається на Одещині, не може не турбувати. Втім, навряд чи цей регіон є унікальним порівняно з іншими. Мабуть, в кожній глибинці, де місцевий грошовий мішок – цар і бог, відбувається щось подібне. А схема приблизно така. З’являється такий собі бізнесмен, жвавий пройдисвіт, який потроху росте, накопичує капітали і перетворюється на провінційного міні-олігарха. Про походження «первісного капіталу» говорити не буду – він рідко коли не пов’язаний з діяннями, що підпадають під статті Кримінального кодексу. А далі починається привласнення майнових чи земельних паїв у затурканого і безсловесного селянства, підтягується якесь виробництво, купується місцеві фабрики, готелі, магазини абощо.

Відтак людина, котра вже міцно стоїть на ногах, подумує, чи не податися їй у політику, щоб додати до влади фактичної  владу юридичну. Українське прислів’я каже, що нема гірше пана, ніж з хама, але «хама» це не зупиняє. Зазвичай такий «герой» зупиняється на портфелі голови районної чи державної адміністрації, якщо дотягнутися до губернатора не дозволяють наявні зв’язки. При цьому він контролює районну раду, міцно тримає в кулаці осередок міносвіти чи мінздоров’я – йому подобається, коли бюджетники запопадливо заглядають йому в очі, коли вся планета обертається довкола нього.

Він подумує про посаду виборну – і йде на місцеві вибори. А в його приймальні тим часом сидить керівник місцевої міліції і тоскно мріє про те, що, може, «хазяїн» дасть грошей не тільки на бензин для міліцейської таратайки, а й для нього особисто. З прокуратурою всі питання вже давно «порєшалі», тому справи, порушені за незаконне привласнення паїв, закрито і забуто. Для особливо нахабних (або, як сказав би наш персонаж, «борзих») селян, які не бажають миритися з приниженням, існують свої методи впливу. Когось можна поганяти з пістолетом в руках, когось навіть прив’язати до трактора і трохи протягти полем. «Науки» заради, аби пам’ятав, хто в домі господар.

Феодали в Україні нікуди не поділися. Їх не вивела ані революція, ані війна

Феодали, яскравим прикладом яких був колись Лозинський, нікуди не поділися. Їх не вивела ані революція, ані війна. Повторюся ще раз: легко плекати непокору у великих містах, а в забутих богом і центральною владою українських селах правим є той, у кого сила. У цей сюрреалізм складно повірити, аби маленькі «царькі» чи «князькі» іще не перевелися. Чому я говорю про це зараз? Тому що все це дуже нагадує умови та обставини, за яких у середині 90-х формувався донецький олігархат, «клан» господарів життя з прислугою та васалами. Це зло небезпечне тим, що плекає раба з його сугестивністю, залежністю від холодильника й телевізора, вузьким світоглядом та нездатністю чинити опір.

У нас багато говорять про федералізацію, і зовсім не говорять про феодалізацію. Центральна влада бачить панацею у знятті з себе повноважень і передачі їх на місця. Скажу, напевно, непопулярну річ: децентралізація має і свій зворотній бік. Вона може законсервувати владу місцевих феодалів, якщо над ним зникне контроль. На прикладі все тої таки Одещини ми бачимо, що ані губернатор, ані президент особливо не переймаються цим краєм. В функції президента входить призначення голів райдержадміністрацій, проте вони так і не призначені з моменту перемоги Революції Гідності.

Перші особи РДА відправлені у відставку, замість них органи влади репрезентують так звані «виконуючі обов’язки». З кого вони обрані? Звичайно, з першим заступників колишніх голів. Тобто з людей, котрі отримали ці посади іще при Януковичеві та при Азарові. А тепер питання майже риторичне: які інтереси лобіюють вони на місцях? Проукраїнські? Наївно було б вважати, що так. Вони обстоюють інтереси в першу чергу тих вище змальованих типажів, які за допомогою грошей та брутальної сили здобули можливість впливати на перебіг подій. Це мафіозне зрощення «авторитетів» і представників виконавчої влади душить і чавить будь-які, навіть уявні, перспективи розвитку для регіону.

Але мене хвилює не тільки це. Специфіка Одещини – області, обстановку в якій я надто добре знаю, щоб замовчувати її – полягає ще й у тому, що й сепаратистські настрої там, на жаль, представлені також. Для них підготовлено добрий грунт, на якому можна зрощувати власних захарченків, – все та ж соціальна закомплексованість, «зажатість» населення, наляканого караючою рукою феодала і зайнятого елементарним виживанням. Плюс поруч кордон з Придністров’ям – першим полігоном  Росії, яка відпрацьовувала на ньому принцип «розділяй та володарюй».    

Який я бачу вихід? Передусім, бути реалістами і не забувати, що місцеве самоврядування (якщо розуміти під ним й високу свідомість його представників) не виросте по команді там, де вже сформовано справжній феодальний порядок життя. Це по-перше. По-друге, центральній владі не слід вважати, що вирішення проблеми у тому, аби «спихнути» на місця повноваження і вважати справу зробленою. Функції контролю ще ніхто не скасовував, як і потребу заповнити усі наявні вакансії гідними людьми (вони, хочеться вірити, знайдуться у президента та призначених ним губернаторів). Без цього феодалізація та «донецькізація» України триватиме. А з таким приданим нам ані не виграти війну, ані побудувати мир – такий, яким ми його хочемо бачити в ідеалі.  

Комментарии

1000

Правила комментирования
Показать больше комментариев
Если Вы хотите вести свой блог на сайте Новое время, напишите, пожалуйста, письмо по адресу: nv-opinion@nv.ua

Мнения ТОП-10

Читайте на НВ style

Последние новости

Подписка на новости
     
Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Все материалы раздела Мнения являются личным мнением пользователей сайта, которые определены как авторы опубликованных материалов. Все материалы упомянутого раздела публикуются от имени соответствующего автора, их содержание, взгляды, мысли не означают согласия Редакции сайта с ними или, что Редакция разделяет и поддерживает такое мнение. Ответственность за соблюдение законодательства в материалах раздела Мнения несут авторы материалов самостоятельно.