11 декабря 2016, воскресенье

Как мы выбирали регионала

комментировать
Досрочные выборы в парламент запомнились тем, что по мажоритарным округам в Раду прошли самые одиозные кандидаты

На 137-му одномандатному окрузі, що на Одещині, переміг Леонід Клімов. Депутат VII скликання, голова одеської обласної організації ПР з 2005 року. Член парламентської фракції цієї партії з моменту свого обрання і по лютий 2014-го. На цих виборах Клімову опонували (з серйозних суперників) я та висуванець Блоку Порошенка Валерій Понепалюк. Але виграв вибори «регіонал».

І це не просто один з чисельної когорти регіоналів, котрим цього разу знову вдалося потрапити до складу парламенту. Це вельми яскрава особистість. Автор одного-єдиного (за всю минулу каденцію) законопроекту. А ще один з тих, хто голосував за закони 16 січня. Один з тих, хто підписав прохання до польського Сейму визнати Волинську трагедію геноцидом.  Це, так би мовити, його «паперова» робота.

Й є інша іпостась Клімова – «президентська». Він – почесний президент Імексбанка, президент Одеського банківського союзу, почесний президент футбольного клубу Чорноморець. А ще існує Клімов - власник частини одеського Привозу і одеського ж ЦУМу. А ще є Клімов-забудовник, з іменем якого пов’язані усі резонансні вибухи та пожежі будинків в Одесі.

Місцева преса не раз писала про те, що коли Клімов накладає оком на земельну ділянку, нічого доброго для тамтешніх мешканців це не віщує. Для стимулювання скорішого виселення найбільш впертих з них застосовується підпал. Нічого нового у цій методі нема: ось і у Києві недарма загорівся кінотеатр Жовтень. Але у нашого героя пожежі у так званих «клімовських кварталах» Одеси були поставлені на потік.  

Вуха Партії регіонів на Одещині стирчать буквально скрізь. А для більш комфортного існування останньої там призначають своїх голів районних держадміністрацій

Пам’ятають у місті і те, як Клімов намагався викинути на вулицю інвалідів з одеського обласного шпиталю – а все через будівлю, яка сподобалася «хазяїну». Пам’ятають і захоплення кінотеатру Одеса, і ще одну пожежу – цього разу в Англійському клубі. Подейкують, що Клімов був одним з найбільш активних спонсорів не тільки Партії регіонів, а й Віктора Януковича особисто – його доля у «партійному будівництві» дорівнювала $3 млн щомісячно. 

І ось тепер Клімов знову обраний до Верховної Ради - мабуть, не без розрахунку на те, що його мільйони знайдуть краще застосування. 

Чи можна було запобігти цьому обранню? Можна. Якими б не були підтасовки при підрахунку голосів, а все ж Клімов набрав значно менше, аніж самовисуванець Михайло Поживанов та «порошенківець» Валерій Понепалюк разом узяті. Тобто якби Клімову опонував хтось один, одіозний регіонал лишився би за бортом. Всі партії, окрім Блоку Порошенка, або зняли своїх висуванців упродовж кампанії, або не виставляли їх проти мене від самого початку. І тільки БПП залишив свою креатуру – Валерія Понепалюка.

Чому з перегонів мав знятися кандидат від БПП? Тому що він фактично відіграв роль технічного кандидата при Клімові, з яким він, до речі, підтримує давні дружні зв’язки. Тому що Понепалюк має кримінальне минуле: судимість, яку він сам визнав постфактум, але про яку не проінформував ЦВК. Тому що Валерій Понепалюк – це той самий Клімов, але в мініатюрі. До «хазяїна Одеси» він поки що не доріс, його масштаб – Котовськ, де цей місцевий латифундист встановлює свої порядки.

Цікаво, що протягом всієї кампанії Клімов тримався в стороні, а всю брудну роботу за нього виконував Понепалюк.  Саме його дружина Тетяна та її брат Вячеслав Перлей організували напад на волонтера мого штабу Андрія Єланського. Перлей особисто душив Єланського, а Тетяна Понепалюк у цей час обшукувала його авто. Михайло Граненко – начальник РОВД Котовського району – порушив карну справу по факту побиття Єланського й  особисто обіцяв мені, що вона не буде спущена на гальмах, хоч поки що я не бачу у ній жодних просувань.

І це далеко не єдине прикре враження, яке залишила по собі ця кампанія. Я точно знаю про 6 тисяч бюлетенів, якісно зроблених, майже нічим не відмінних від справжніх, які було завезено до Кодимського та Савранського районів. Їх просто вкинули в урни, в результаті чого в цих районах переміг Клімов.

Те, що вкидування бюлетенів мало місце, доводить і явка виборців. За півгодини до закриття дільниць явка була на рівні 32-33%. Кінцевий же підсумок показав 44%. Звідкіля взялися ще 11% – лишилося загадкою. У 2012-му, розповідали мені, один з селищних голів власноруч заповнив усі бюлетені «правильними» позначками, а відтак змусив односельців лише розписатися на них.

У селах така практика дійсно має місце, тож мене особливо не дивує, що в тих із них, що належать до вотчини Понепалюка, за кандидата Поживанова було віддано рівно нуль голосів. Хоча принаймні одна людина – мій власний спостерігач, родом з «понепалюкового» села – голосував саме за мене. 

Ще кілька яскравих споминів: дорога до дільниць, всіяна, як осіннім листям, листівками проти мене (у день голосування). Затримання у Балті трьох машин з «касирами» та «відомостями», у яких мусили розписуватися виборці, згодні продати свій голос. Це був реальний підкуп – злочин, що тягне на 3-7 років ув'язнення. Міліція відпустила і машини, і фігурантів, не допитавши жодного з них.

При цьому начальник Балтського РОВД Віталій Капкін тільки знизував плечима і повторював, що він нічого не може вдіяти з цими правопорушниками, навіть затримати їх для з'ясування всіх обставин, бо не бачить для цього жодних підстав. Пізніше мені пояснили, що батько міліціонера Капкіна вже багато років працює на ПР, і призначення Капкіна-молодшого на хлібну посаду пов'язане саме з цим.     

Вуха Партії регіонів на Одещині стирчать буквально скрізь. А для більш комфортного існування останньої там призначають своїх голів районних держадміністрацій. Всі вони поки що в статусі «в.о.» бо навіть «т.в.о.», як Євген Кифоренко – тимчасово призначений Порошенком (без узгодження з Кабміном) головою Балтської районної адміністрації. Кифоренко має довідку про психічне захворювання, і якщо припустити, що довідка ця «липова», тотальний обман всіх і вся викликає ще більше обурення.

Так само, як і неприкрите використання адмінресурсу – у вигляді агітації голови Одеської облради Олексія Гончаренка за Понепалюка.

Отак спільними зусиллями біля годівниці й опинився вкотре «регіонал» Клімов. Навряд чи Гончаренко, а також ті, хто керував ним, насправді вірили у перемогу Понепалюка. Та й не задля перемоги балотувався він у 137-му окрузі. Принаймні, не задля своєї власної. Хоча ображеним Понепалюк не залишиться. Забезпечення Клімову місця у парламенті буде винагороджене. Тож у програші будуть тільки виборці, але хто зважатиме на них після завершення кампанії, чи не так?    

Комментарии

1000

Правила комментирования
Показать больше комментариев
Если Вы хотите вести свой блог на сайте Новое время, напишите, пожалуйста, письмо по адресу: nv-opinion@nv.ua

Мнения ТОП-10

Читайте на НВ style

Последние новости

Подписка на новости
     
Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Все материалы раздела Мнения являются личным мнением пользователей сайта, которые определены как авторы опубликованных материалов. Все материалы упомянутого раздела публикуются от имени соответствующего автора, их содержание, взгляды, мысли не означают согласия Редакции сайта с ними или, что Редакция разделяет и поддерживает такое мнение. Ответственность за соблюдение законодательства в материалах раздела Мнения несут авторы материалов самостоятельно.