21 января 2017, суббота

Чем грозит Украине использование просроченных энергоблоков АЭС

комментировать
Через несколько десятков лет мы окажемся у разбитого корыта: с закрытыми атомными станциями и без современной альтернативы

Україна залишилася без частини Донбасу, а це значить, що разом з людьми та територіями під контролем бойовиків опинилися вугільні шахти.

Брак вугілля спричинив збільшення навантаження на атомні електростанції, бо більшість теплоелектростанцій й теплоелектроцентралей втратили паливний ресурс, який давав їм змогу виробляти струм. За даними державної компанії “Енергоатом”, усі АЕС наразі змушені працювати на повну потужність і покривати  близько 50% електроенергії, потрібній Україні.

У такій ситуації навіть незначне зменшення навантаження одного з реакторів або його призупинення може відчутно вдарити по вітчизняній енергетиці та стати причиною віялових відключень електроенергії. Перспектива такого розвитку подій не є примарною, адже більшість українських реакторів спроектували ще за радянських часів, і термін їхньої проектної роботи вже добігає кінця. Зокрема, 12 з 15 атомних енергоблоків мали б завершити свою роботу до 2020 року, однак уряд поступово продовжує їх експлуатацію ще на 10-20 років, дозволяючи їм працювати, так би мовити, на пенсії.

Зокрема, вже цього місяця вийде “термін придатності” у першого енергоблоку Запорізької АЕС. Його зупинять, після чого почнуть процедури, необхідні для можливого продовження його роботи у понадпроектний термін.

А вже найближчими днями, 7 грудня, колегія Держінспекції ядерного  регулювання розгляне питання щодо продовження експлуатації другого енергоблоку Южно-Української АЕС.

Процедура передбачає, що подальшу долю енергоблоку спочатку необхідно обговорити на громадських слуханнях: мешканці населених пунктів у зоні розташування АЕС мають право ознайомитися із планами атомників, поставити їм свої запитання та висловити власні думки.

В Южноукраїнську обговорення з громадою вже відбулося 25 листопада. За кілька годин до цього ми провели серед містян невелике опитування. Людей запитали, чи знають вони про проведення слухань, чи хотіли б взяти в них участь та про що хотіли б запитати. Окрім того, поцікавилися ставленням громадян до ймовірного продовження роботи другого енергоблоку. Відповіді мешканців Южноукраїнська коливалися від повної байдужості до підтримки продовження використання “простроченого” енергоблоку. Однак найпопулярніша позиція звучала так: “Нам потрібна робота”.

Самі ж слухання нагадували партійні засідання часів Радянського Союзу: прибічники атомної енергетики говорили багато красивих слів про “світову практику”, розвиток економіки та інші вигоди для мешканців міста.

Але про який розвиток може йти мова, якщо нових об’єктів, а, відповідно, й робочих місць ніхто створювати не збирається? Максимум, на що можна сподіватися - що з енергоблоком нічого не станеться, і у наступні 10 років все залишиться на своїх місцях. Тим паче, що за більш ніж 30 років існування атомної станції поруч з Южноукраїнськом місто так і не досягло процвітання.

Що чекає нас, коли продовжувати роботу застарілих енергоблоків буде просто нікуди

Южноукраїнськ - немов мініатюрна проекція цілої України, з усіма її проблемами, вирішення яких не можна відкладати на майбутнє, бо воно може просто не настати.

Вже зараз потрібно думати про те, як житиме конкретно це місто і у якому стані буде українська енергетика тоді, коли продовжувати роботу застарілих енергоблоків буде просто нікуди.

Останні романтики, які сподіваються на ренесанс атомної галузі, будуть розчаровані: згідно з останніми дослідженнями, за період з 2000 по 2013 роки глобальні інвестиції в атомну галузь сягнули лише 3% від загального об’єму, в той час як на відновлювані джерела енергії припало 57% грошового потоку. Та й що там казати, коли сам президент “Енергоатому”, що управляє усіма українськими АЕС, визнає: будівництво нових енергоблоків - справа малоймовірна та надто ризикована.

У ситуації, що склалася, немає сенсу вигадувати щось надзвичайне. Варто взяти за приклад розвинені європейські країни і зосередитися на енергоефективності. Крім того,    більш активно розвивати сучасні відновлювані джерела енергії - сонячні, вітрові станції, малі ГЕС недериваційного типу, біогазові електростанції. Проблема з відсутністю у держави коштів на це вирішується просто: замість залучати кредитні кошти на так зване “підвищення безпеки атомних станцій”, тобто на продовження роботи старих блоків, слід вкладати в перспективні та, головне, безпечні джерела енергії, які дійсно дозволять досягнути енергетичної незалежності.

В іншому випадку за кілька десятків років опинимося біля розбитого корита: із закритими АЕС, але без сучасної їм альтернативи.

ПОДПИШИТЕСЬ НА РАССЫЛКУ   Михаил Петях   И ЧИТАЙТЕ ТЕКСТЫ ИЗБРАННЫХ АВТОРОВ КАЖДЫЙ ВЕЧЕР В 21:00
     
Если вы нашли ошибку в тексте, выделите ее мышью и нажмите Ctrl+Enter

Комментарии

1000

Правила комментирования
Показать больше комментариев
Если Вы хотите вести свой блог на сайте Новое время, напишите, пожалуйста, письмо по адресу: nv-opinion@nv.ua

Мнения ТОП-10

Читайте на НВ style

Последние новости

Подписка на новости
     
Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Все материалы раздела Мнения являются личным мнением пользователей сайта, которые определены как авторы опубликованных материалов. Все материалы упомянутого раздела публикуются от имени соответствующего автора, их содержание, взгляды, мысли не означают согласия Редакции сайта с ними или, что Редакция разделяет и поддерживает такое мнение. Ответственность за соблюдение законодательства в материалах раздела Мнения несут авторы материалов самостоятельно.