27 апреля 2017, четверг

Разборки 90-х. Чем грозит Украине схватка олигархов

комментировать
Украина стала заложником противостояния Коломойского и Порошенко – на радость Кремлю и к разочарованию Запада

«Чума на оба ваших дома!» (с) Шекспір

Коментувати очевидні речі не хочеться. 

Очевидно, що Коломойський кидає виклик державі, а це неприпустимо: має бути одна влада й одна армія.

Очевидно, що Коломойський зробив для захисту та єдності України більше, ніж будь-хто з олігархів.

Очевидно, що команда президента виглядає в цій історії не краще за команду Коломойського.

Очевидно, що приборкання олігархів потрібно, але починати його треба було би з розпалювачів війни, регіоналів та російських агентів.

Всі сторони цього конфлікту продовжують жити поняттями 90-х.

А ми продовжуємо жити казочками. Ми живемо у світі "Володаря кілець" Толкіна, де чорне й біле, добро і зло рознесені на різні краї Всесвіту, і нічого поміж ними немає. Добрі ельфи та погані орки. Коломойський або герой України, або мерзенний рейдер. Те, що мерзенний рейдер може бути героєм України, не вкладається у наш дитячий мозок. Світ складніший за казочки Толкіна, він скоріше схожий на епос Джорджа Мартіна «Гра престолів», де добро і зло переплетені, як у житті, де герої роблять ниці вчинки, а злодії вдаються до добрих справ.

Тому лише людина з дитячим чорно-білим мисленням (або ж заангажована людина) може ставати в цьому конфлікті на якусь сторону. Всі дорослі незаангажовані люди займуть позицію «Чума на обидва ваших доми!»

Україна знаходиться не в тому стані, щоб гратися в чоловічі ігри початку 90-х

Заручником конфлікту є Україна, і вона знаходиться не в тому стані, щоб гратися в чоловічі ігри початку 90-х. Кремль радіє, Захід здивовано знизує плечима і ховає подалі гаманець, розумні громадяни прораховують ймовірність появи в їхньому місті зелених чоловічків, решта громадян знову забирає залишки депозитів та скуповує гречку.

Під загрозою не лише Дніпропетровськ та Одеса, під загрозою нині просто все.

Єдине можливе вирішення конфлікту: розібратися між собою за зачиненими дверима, все владнати, домовитися, вийти до преси, всім вибачитися перед народом, разом заспівати гімн України і розійтися працювати далі. (Фактично я тут цитую александр ройтбурд)

Олігархічна країна — це не лише Коломойський, Ахметов та інші подібні персонажі. Олігархічна країна — це закрита економіка (155 місце у світі за рівнем економічної свободи, далі нема куди). Це закрита політика. Це закрите суспільство. Це непрозоре прийняття рішень і непрозорі схеми. Це кулуарні призначення та ручне управління правосуддям і правоохоронцями. Це неофеодалізм, це Середньовіччя. Середньовіччя в Європі у ХХ сторіччі неможливе. Або виходити із Середньовіччя, або виходити з Європи. Щось одне треба зробити.

Але ми вже намагалися вийти з Європи у листопаді 2013 року. Наслідком цього стали намети, вогонь на Майдані, Небесна сотня та втеча тодішнього президента.

Значить, треба виходити із Середньовіччя. Всім разом. Порошенку і Коломойському, Укрнафті та СБУ, народним депутатам та збройним силам.

Текст публикуется с разрешения автора

Оригинал

Комментарии

1000

Правила комментирования
Показать больше комментариев
Если Вы хотите вести свой блог на сайте Новое время, напишите, пожалуйста, письмо по адресу: nv-opinion@nv.ua

Мнения ТОП-10

Читайте на НВ style

Последние новости

Подписка на новости
     
Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Все материалы раздела Мнения являются личным мнением пользователей сайта, которые определены как авторы опубликованных материалов. Все материалы упомянутого раздела публикуются от имени соответствующего автора, их содержание, взгляды, мысли не означают согласия Редакции сайта с ними или, что Редакция разделяет и поддерживает такое мнение. Ответственность за соблюдение законодательства в материалах раздела Мнения несут авторы материалов самостоятельно.